4. Економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії — це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів(товар, власність, капітал, ринок, попит).

Економічні закони — відбивають найсуттєвіші, стікі, такі, що постійно повторюються, причино-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних прцоесів і явищ. Закони виражають сутність економічних відносин. Економічні закони створюють “систему економічних законів”:

• всезагальні: функціонують в усіх економічних системах(закон зростання потреб, закон відтворення). Їх вважають законами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку суспільства на всіх етапах.

• загальні — функціонують у кількох еконмоічних системах, де існують для них відповідні економічні умови.

• специфічні — функціонують лише в межах однієї економомічної системи.

Економічні принципи — теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Також вони віддзеркалюють взаємозв'язки економічних явищ, але менш стійкі і мають менш обов'язковий характер.

4. Функції Економічної теорії

Мета ЕТ- вивчення законів розвитку економічних систем, діяльність еконмічних суб`єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб Роль економічної теорії в суспільному житті виявляється через її функції. Найчастіше називають:

• гносеологічну (пізнавальну),

• прогностичну,

• практичну,

• світоглядну або ідеологічну та

• методологічну функції.

Основна функція економічної теорії –– пізнавальна. Усебічно досліджують форми економічних явищ, їхню внутрішню сутність, розкривають взаємозв’язок між ними й таким чином пізнають закони, що регулюють господарську діяльність як на рівні окремих суб’єктів економіки, так і на рівні всього суспільства.

Із пізнавальною функцією тісно пов’язана прогностична. Вона полягає в тому, що на підставі отриманих знань про економіку обгрунтовують наукові основи передбачень, перспективи розвитку в майбутньому.

Важливою є також практична функція. Вона полягає у використанні економічних знань для обгрунтування заходів здійснення господарської діяльності як окремими господарюючими одиницями, так і державою.

Економічна теорія виконує й світоглядну, або ідеологічну функцію: знання законів розвитку економіки формує в людей певну систему поглядів на цю сферу суспільства.

Ще одна важлива функція -– методична. Це теоретична основа багатьох економічних наук.

4. Специфіка соціально-економічних досліджень

Кожна наука спирається на сукупнiсть методiв дослiдження, тобто має свою методологiю. Для того щоб одержати новi знання, треба свiдомо застосовувати науково обґрунтовані методи. Це важлива умова розвитку всiх наук, у тому числi економiчної теорiї.

Не так давно всезагальним методом наукового пiзнання для всiх наук – природничих i суспiльних – був метод матерiалiстичної дiалектики, сутнiсть якого полягає в пiзнаннi економiчних явищ i процесiв у їхньому загальному зв'язку i взаємозалежностi, в станi безперервного розвитку, коли накопичення кiлькiсних змiн призводить до змiни якiсного стану

У економiчнiй теорiї надзвичайно важливе значення має метод наукової абстракцiї як метод поглибленого пiзнання дiйсностi, заснований на очищеннi iнформативного матерiалу вiд випадкового, неiстотного i видiлення в ньому стiйкого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракцiї, його продуктом є теоретичнi абстракцiї, науковi поняття, категорiї, економiчнi закони.

Важлива роль у розвитку економiчної теорiї належить системному пiдходу. Ринкова економiка являє собою певну цiлiснiсть, в якiй виявляється взаємозв'язок елементiв, компонентiв, що входять до її складу. При цьому цiлiснiсть визначається не тiльки складом властивих їй елементiв, а й рiзними зв'язками мiж ними.

Системний пiдхiд у економiчнiй теорiї означає вивчення внутрiшнiх структурно-функцiональних, причинно-наслiдкових, iєрархiчних, прямих i зворотних зв'язкiв. Саме пiзнання цих зв'язкiв дає змогу виявити складнi процеси розвитку виробничих вiдносин, з'ясувати природу багатьох економiчних процесiв i явищ.

У економiчних дослiдженнях широко використовують метод аналiзу i синтезу. Аналiз являє собою процес розумового або фактичного розкладання цiлого на складовi частини, а синтез – поєднання рiзних елементiв, сторiн предмета в єдине цiле.

У економiчних дослiдженнях широко використовують метод логiчного та iсторичного пiдходу. Логiчний метод тiсно пов'язаний з iсторичним методом тим, що вiн звiльняє оцiнку iсторичного розвитку вiд випадковостей, зигзагiв, якi не є властивими цьому процесовi. Як правило, логiчний метод дослiдження прийнятний для розгляду бiльш зрiлих економiчних вiдносин. При цьому логiчний аналiз не обмежується чисто абстрактним викладом. Одержанi висновки зiставляють з фактами, конкретною економiчною дiйснiстю.