13. Суть та особливості функціонування внутрішньобанківських платіжних систем

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) - сукупність правил, організаційних заходів, програмно-технічних засобів, засобів захисту, що використовуються банком для виконання внутрішньобанківського переказу грошей, а також для взаємодії з іншими банківськими платіжними системами для забезпечення виконання міжбанківського переказу грошей філіями банку.

- Банк самостійно визначає умови та порядок функціонування власної внутрішньобанківської платіжної системи (ВПС), що зазначається у внутрішніх документах банку з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

- Правила внутрішньобанківської платіжної системи мають бути узгоджені з Національним банком.

- Банк та його філії, що працюють з використанням ВПС, повинні:

а) дотримуватися технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів.

Внутрішньобанківська платіжна система має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомуні­каційні канали зв'язку, що забезпечують:

а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

в) процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВПСдають змогу відновити роботу без послаблення інформаційної безпеки;

г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків та негайне інформування про це банком-власником внутрішньобанківської платіжної системи (ВПС) служби захисту інформації Національного банку;

д) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації.

е) формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;

є) зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до

вимог законодавства України;

ж) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

Потреби ВПС забезпечуються засобами системи e-mail, або власними засобами, не заг у користуванні засобами телекомунікації.

ВБПС повинна забезпечувати формувати міжбанківського електронно-розрахункового документа (він повинен містити – назва та номер, дата складання, дата надходження до банку, код платника, назву і рахунок платника, код банку отримувача, назва і рахунок отримувача, код банку платника, призначення платежу.

Цей документ повинен містити електронний цифровий підпис і певні технологічні реквізити

Електронно-цифровий підпис це дані в електронній формці, призначені для ідентифікації підписувала цих даних. Накладається за допомогою особистого ключа і перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Особистий ключ – це алгоритми, формування цифрового підпису, який доступний тільки підписувачу.

Відкритий ключ – це алгоритм перевірки електронно - цифрового підпису який доступний скбєктам відносин у використанні електронно цифрового підпису; - Внутрішньо банківський переказ повинен бути виконаний в строк , встановленими внутрішніми правилами

Вимоги що до взаємодії ВБПС:

- забезпечити передавання електронно-розрахункових документів від філій до СЕП і від СЕП до філій зі збереженням реквізитів;

- Щоденно надавати в центральні розрахункові палати НБУ інформацію про ВБ між територіальні платежі.

- Надавати на вимогу інформаційно-пошукової системи протягом одного робочого дня інформацію що до проходження платежів від СЕП до філій отримувачів платежів;

- на вимогу центральної розрахункової палати надавати будь-яку ін інформацію про роботу ВБПС