За вимогами кредитно-модульної системи навчання

	Модуль І					Модуль ІІ
	Т №1	Т №2	Т №3	Т №4	Разом	Т №1	Т №2	Т №3	Т №4	Т №5	Разом
1. Семінарські заняття	6	6	6	6	24	6	6	6	6	6	30
2. ІСР					11						10
3. МКР					15						15
Разом					45						55

Модуль1 Семінарське заняття №1 Тема 1 . Основи теорії держави

(2 години)

1. Умови та причини виникнення держави. Основні етапи та закономірності розвитку держави. Теорії походження держави.

2. Поняття форми держави. Співвідношення форми держави і її сутності. Особливості елементів форми держави сучасної України.

3. Поняття та елементи механізму держави. Поняття функцій держави та їх залежність від форми і сутності держави.

4. Громадянське суспільство і держава. Правова, соціальна і національна держава.

5. Поняття, ознаки і сутність права. Принципи права. Джерела права і їх види.

6. Поняття, предмет, метод та межі правового регулювання. Реалізація права та її форми. Правозастосування як особлива форма реалізації права.

7. Система права. Система законодавства. Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.

8. Характеристика правового відношення.

9. Поняття законності та іі принципи. Законність і демократія. Поняття правопорядку. Співвідношення законності і правопорядку. Гарантії законності і правопорядку.

10. Поняття, мета, принципи та функції юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності.

Методичні поради

• Готуючись до заняття необхідно розпочати з вивчення причин виникнення держави, проаналізувати і класифікувати ці причини. Розкрити різні підходи до цього питання та розглянути різні теорії виникнення держави (теологічну, договірну, патріархальну, насильницьку, класову, психологічну та ін.). Розглянути історичний процес розвитку держави і виділити періоди цього розвитку. Звернути увагу на різні підходи до визначення поняття сутність держави залежно від співвідношення «класових» і «загальносоціальних» завдань держави. Необхідно підкреслити, що соціальне призначення держави випливає з її сутності. Розкрити поняття „мета держави”. Аналізуючи історичні типи держави, звернути увагу на закономірності історичного розвитку держав та пов’язаність поняття історичний тип держави з сутністю держави. При цьому головну увагу приділити критеріям наукової класифікації типів держави. Визначити поняття держави, її основні ознаки, привести приклади утворення держав на сучасному етапі розвитку світового суспільства.

• Розкриваючи наступне питання особливу увагу слід приділити залежності форми держави від сутності держави, а також від характеру взаємовідносин держави і її органів з недержавними організаціями. Характеризуючи форму правління слід з’ясувати залежність форми правління від структури та шляхів формування вищих органів державної влади, який принцип покладено в основу взаємодії між вищими державними органами, як будуються взаємовідносини між державними органами і громадянами. Доклад­но зупинитись на історичних та сучасних різновидах монархій і республік. Аналізуючи поняття і види державного устрою слід з’ясувати різницю між простою (унітарною) і складною державами. Зупинитись на сучасному розумінні федералізму. Аналізуючи форми державного режиму слід звернути увагу на різницю між державним і політичним режимами.

• Готуючись до відповіді на третє питання, необхідно звернути увагу на широкий і вузький підхід у розумінні механізму держави. Характеризуючи елементи механізму держави, слід дати визначення поняттям апарат держави та державні органи, а також висвітлити систему державних органів за Конституцією України. Розкриваючи принципи діяльності органів державної влади, слід зупинитись на таких принципах їх діяльності, як розподіл влади, демократизм, законність, субординація і координація, а також на спеціальних принципах діяльності судових органів. Аналізуючи систему органів державної влади, слід враховувати принцип розподілу влади. звернути увагу на співвідношення понять функції і мета держави. Готуючи друге питання, необхідно прослідкувати еволюцію функцій держави в залежності від її історичного типу. Розкриваючи форми і методи здійснення функцій держави, особливу увагу приділити питанню співвідношення право­вих і неправових форм в реалізації функцій сучасної демократичної правової соціальної держави.

• Розглядаючи четверте питання, слід зупинитись на різних підходах до розуміння громадянського суспільства. Аналізуючи проблеми взаємозв’язку держави і громадянського суспільства, необхідно звернути увагу на механізми саморегулювання громадянського суспільства та роль демократичної держави в відновленні і гарантуванні функціонування цих механізмів. Слід докладно зупинитись на ознаках правової держави. Аналізуючи, сучасні концепції соціальної держави, слід звернути увагу на умови її існування та особливості форм і методів реалізації функцій цієї держави. Розглянути проблему співвідношення принципів правової і соціальної держави. Розкриваючи останнє питання, слід зупинитись на моноетнічному та поліетнічному підходах до розуміння національної держави та на основних функціях сучасної цивілізованої національної держави.

• Підготовку до п’ятого питання треба розпочати з розкриття поняття праворозуміння в його історичному розвитку. Зупинитись на різних підходах до визначення права в світовій і вітчизняній правовій думці. Зупинитись на соціальній природі права та його сутності. Розкрити властивості і головні ознаки права, дати визначення і класифікувати функції права. Особливу увагу приділити регулятивній та охоронній функціям. Висвітлюючи принципи права звернути увагу на їх залежність від основних закономірностей розвитку і функціонування суспільства і правової системи. Розкриваючи цінність права, зупинитись на його ролі у житті суспільства і особи. Слід також звернути увагу на принципи права як на нормативні узагальнення найвищого рівня, концентрований вираз змісту права. Розглядаючи принципи права як основні засади, що мають універсальний характер, вищу імперативність і загальну значимість, слід звернути увагу, що вони відбивають закономірності і особливості конкретної суспільно-історичної формації і органічно пов’язані з сутністю певного типу права. Необхідно з’ясувати критерії ефективності дії норм права та показники ефективності права. Зупинитись на проблемі встановлення рівня ефективності конкретної норми права. Розглядаючи поняття джерело і форма права слід з’ясувати різницю між цими двома поняттями. Необхідно розглянути різні підходи до розуміння поняття форма права, відповідно до яких визначають систему основних форм права – правовий звичай, прецедент, нормативний договір, нормативно-правовий акт. Дати докладну характеристику основних видів джерел права. Охарактеризувати особливості джерел права в Україні. Висвітлити місце закону в системі джерел права в Україні. Слід розкрити поняття закону та зупинитись на класифікації законів в залежності від їх юридичної сили та місця в системі законодавства, суб’єктів законотворчості, предмету регулювання, строку дії та інших критеріїв. Аналізуючи реквізити та структуру законів, слід зупинитись на різних видах статей і, зокрема, на бланкетних та відсилочних статтях. Розкриваючи процедуру прийняття законів, слід зупинитись на стадіях законодавчої процедури та їх особливостях за Конституцією України. Висвітлюючи четверте питання, необхідно докладно зупинитись на відмінностях між правом та законом. Звернути особливу увагу на гуманістичне значення розмежування права і закону. Охарактеризувати підзаконні нормативні акти, їх систему та тенденції розвитку в Україні. Розглянути дію нормативних акті у часі, просторі і за колом осіб з урахуванням особливостей української держави.

• Готуючись до шостого питання слід розпочати із з‘ясування призначення права в регулюванні суспільних відносин, тобто впливу права на суспільні відносини. Звернути увагу на особливості, які відрізняють правове регулювання від інших форм суспільного регулювання та на співвідношення правового регулювання і правового впливу. Розгля­даючи правове регулювання як процес, виділити його основні стадії. Визначити поняття типи, сфери, межі правового регулювання. Розглядаючи елементи механізму правового регулювання, мати на увазі що вчені не мають єдиної думки з цього питання. Розкриваючи поняття реалізація норм права слід мати на увазі , що в теорії сьогодні не існує єдиного розуміння категорії “реалізація норм права”. Висвітлюючи основні форми реалізації норм права – дотримання, виконання, застосування та використання, показати їх особливості. Слід розповісти про стадії реалізації норм права, пов‘язуючи їх з нормативними актами, що відповідають кожній з них. Дати визначення поняття правозастосування і показати його відмінність від інших форм реалізації права. Особливу увагу приділити суб‘єктам правозастосування. Визначити основні етапи застосування права, звернувши увагу, що вчені висловлюють різні точки зору з цього питання. Докладно зупинитись на вимогах правильного правозастосування. Характеризуючи акти застосування права, звернути увагу на їх відмінність від нормативних і інтерпретаційних актів. Звернути увагу на особливості застосування норм права при наявності прогалин у законодавстві.

• У сьомому питанні необхідно висвітлити поняття системи права та звернути увагу на її відмінність від правової системи. Охарактеризувати основні елементи системи права: галузі права, підгалузі права, правові інститути, правові норми. Розглянути основні критерії поділу норм на галузі права: предмет і метод правового регулювання. Розкриваючи поняття норма права треба зосередити увагу на соціально-політичній природі норм права. Показати її місце та роль в системі інших соціальних норм. Назвати ознаки норм права та їх відмінність від інших соціальних норм. Дати визначення норми права і її структурних елементів – диспозиції, гіпотези та санкції, назвати їх види. Приділити увагу способам (формам) викладення правових норм у нормативних актах. Звернути увагу на те, що серед науковців немає єдиної думки щодо кількості структурних елементів норми права. Дати визначення системи законодавства, зокрема зупинитись на подвійній будові (горизонтальній та вертикальній) системи законодавства. Показати співвідношення системи права і системи законодавства. Для розкриття питання про мету і форми систематизації нормативно-правових актів. необхідно визначити поняття систематизації нормативних актів та її мету. Дати докладну характеристику видів систематизації нормативних актів – кодифікації, консолідації, інкорпорації, назвати їх відмінності. Визначити мету кодифікації законодавства. Висвітлити види кодифікаційних актів, зокрема основи законодавства, кодекси, статути та положення. Докладно зупинитись на зв’язку між системою права і систематизацією законодавства, зокрема на проблемі їх взаємного впливу.

• Розглядаючи восьме питання, слід зупинитись на змісті правовідносин. Аналізуючи види правовідносин, необхідно звернути увагу на критерії класифікації правових відносин. Докладно зупинитись на класифікації суб’єктів правовідносин. Дати характеристику юридичних фактів як певних обставин (подій чи дій). Аналізуючи види юридичних фактів, слід приділити увагу критеріям їх класифікації та на різним точкам зору щодо розширення класифікації юридичних фактів.

• Розкриваючи дев’яте питання слід зупинитись на характеристиці інтелектуальних, емоційних і вольових процесів і станів правосвідо­мості. Приділити увагу аналізу структури і функцій суспільної правосвідомості. Розкриваючи шляхи та джерела формування правосвідомості, слід звернути увагу на зміст правосвідомості та на роль права в процесі формування правосвідомості. Необхідно висвітлити питання співвідношення права і правосвідомості. Треба звернути увагу на співвідношення законності, правопорядку і дисципліни. Проаналізувати залежність правопорядку від демократичної форми правління. Висвітлюючи поняття законності звернути увагу на її соціальну цінність і значення. Розглянути питання співвідношення законності і правопорядку. Розглядаючи загальні гарантії законності і правопорядку особливу увагу приділити конституційним гарантіям. Розкрити співвідношення понять суспільний порядок і правовий порядок, а також понять дисципліна і правопорядок. Охарактеризувати види дисципліни.

• Розкриваючи поняття юридичної відповідальності, необхідно назвати ознаки, що відрізняють її від інших форм суспільної відповідаль­ності. Відповідаючи на друге питання, слід звернути увагу на конституційні основи відповідальності особи в Україні. Розкриваючи принципи юридичної відповідальності, особливу увагу звернути на презумпцію невинності. Слід зупинитися на характеристиці юридичних та фактичних підстав юридичної відповідальності. Дати розгорнуту характеристику правопорушенню як фактичній підставі юридичної відповідальності, а саме визначити його поняття, ознаки та склад. Назвати підстави звільнення від юридичної відповідальності. Розкриваючи види юридичної відповідальності, слід звернути увагу на матеріальну відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності.