
- •Плани семінарських занять та методичні вказівки щодо самостійної роботи студентів з дисципліни «Правознавство»
- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Зміст навчальної дисципліни «правознавство» Модуль 1.
- •Тема 1. Основи теорії держави і права.
- •Тема 2. Конституційне право України.
- •Тема 3. Адміністративне право.
- •Модуль 2
- •Тема 8. Трудове право.
- •Тема 9. Кримінальне право.
- •Тема 10. Судові та правоохоронні органи України.
- •Тема 11. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ.
- •Тема 12. Вирішення господарських спорів.
- •Тема 13. Міжнародне право.
- •2.1. Навчально-тематичний план
- •За вимогами кредитно-модульної системи навчання
- •Модуль1 Семінарське заняття №1 Тема 1 . Основи теорії держави
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття №2
- •Тема 2. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні. . Конституційний статус органів влади в Україні.
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття №3
- •Тема 3. Управління як об’єкт адміністративного права.
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття №3
- •Тема 4. Фінансове право
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття № 4
- •Тема 5. Банківське право
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття № 4
- •Тема 6. Аграрне, земельне та екологічне право.
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Модуль 2 Семінарське заняття № 5
- •Тема 10. Загальна характеристика цивільного права і цивільних правовідносин.
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття №6
- •Тема 12. Трудове право
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Семінарське заняття № 6 Тема 9. Кримінальне право
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •План семінарського заняття №7
- •Тема 10. Судові та правоохоронні органи України
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання:
- •План семінарського заняття №7
- •Тема 11. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ.
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання:
- •План семінарського заняття №8
- •Тема 12. Вирішення господарських спорів
- •Методичні поради
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Перелік питань для підготовки до заліку з дисципліни “правознавство”
- •Рекомендована література
- •Рекомендована навчальна література
- •Електронні адреси корисних ресурсів Інтернет, які можуть бути використані при вивченні курсу "Правознавство" Центральні органи державної влади України
- •Нормативні бази України. Проблеми законодавства
- •Юридична преса України
- •Оцінювання видів навчальної діяльності студентів
- •Здійснення поточного та підсумкового контролю
- •Критерії оцінювання знань
- •Відповідність кількості балів за шкалою філії оцінкам за національною шкалою та шкалою ects
Семінарське заняття № 6 Тема 9. Кримінальне право
(2 години)
Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика.
Поняття і підстава кримінальної відповідальності.
Злочин і його ознаки. Види злочинів. Склад злочину.
Обставини, які виключають злочинність діяння.
Покарання по кримінальному праву, його види.
Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Методичні поради
Готуючись до першого питання необхідно вказати, що діючий Кримінальний кодекс прийнятий 5 квітня 2001 року. Слід зауважити, що концептуальними положеннями Кодексу є: кримінально-правова охорона основ національної безпеки України, особи, її прав і свобод, власності та правового порядку від злочинних посягань; закріплення єдності законодавчого встановлення кримінальної відповідальності; встановлення юридичного складу злочину в діях особи; закріплення особистої і винної відповідальності; посилення відповідальності за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та посилення боротьби з організованою злочинністю; істотне зниження санкцій порівняно зі старим кодексом; можливість звільнення від кримінальної відповідальності; відмова від покарання у вигляді смертної кари і заміна її довічним позбавленням волі; заохочення позитивної пост кримінальної поведінки; пом’якшення відповідальності неповнолітніх порівняно з дорослими злочинцями. Кодекс поділено на дві частини - особливу і загальну. Далі необхідно розглянути Загальну частину Кодексу, яка передбачає кримінально-правові норми узагальненого характеру, в яких відображається завдання КК, підстави кримінальної відповідальності, чинність закону в часі і просторі; поняття злочину та його види; співучасть у злочині повторність і рецидив злочинів тощо. Особлива частина передбачає конкретизовані норми про відповідальність за окремі злочини і зазначені покарання щодо осіб, які їх вчинили.
Відповідаючи на друге питання визначаємо, що кримінальна відповідальність – це один з видів юридичної відповідальності, а також обов’язок особи при вчиненні злочину, отримати державний осуд, а також обмеження особистого, майнового чи іншого характеру, що визначається обвинувальним вироком суду.
При розгляді третього питання, посилаючись на розділ III КК, визначаємо, що злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Треба вказати, що не є злочином. Ознаками злочину вважаються: суспільна небезпечність, винність, протиправність, карність. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі. При визначенні складу злочину необхідно усвідомити наступне: склад злочину являє собою сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочин; сукупність зазначенних ознак наводиться тільки в кримінальному законі; перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпаним; склад злочину трансформується у відповідальність за вчинений злочин.
Готуючись до четвертого питання слід розглянути розділ VIII КК де наводяться обставини, що виключають злочинність діяння – це необхідна оборона; уявна оборона; затримання особи, що вчинила злочин; крайня необхідність; фізичний, або психічний примус; виконання наказу, або розпорядження; діяння, пов’язані з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочиної організації.
Згідно з розділом Х КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і підлягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Необхідно навести види покарань і охарактеризувати їх – це штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Треба зауважити на те, що покарання розмежовуються на основні та додаткові.
Відповідаючи на останнє питання необхідно звернутися до норм розділу ХV КК, в якому вказуються підстави звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, види покарань, які до них застосовуються і у яких випадках.