- •Особливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових прав фізичної особи
- •2. Форми та способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи.
- •3. Право на медичну допомогу (поняття, зміст, суб’єкти реалізації, особливості і проблеми реалізації).
- •4. Проблеми реалізації права на опіку та піклування. – Крамар
- •5. Особливості цивільно-правового захисту права на ім’я.
- •Глава 3
- •6. Цивільно-правовий захист права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації.
- •7. Проблеми реалізації та цивільно-правового захисту права на інформацію
- •8. Зміст права на недоторканність фізичної особи та проблеми його захисту.
- •9. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •10. Правові наслідки вчинення правочину малолітніми та неповнолітніми особами за межами їх цивільної дієздатності. – Романюк
- •11. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування.
- •12. Правові наслідки вчинення правочину обмеженодієздатною та недієздатною фізичною особою
- •14, Правочини, що порушують публічний порядок та їх правові наслідки
- •15. Правочини, вчинені під впливом помилки, обману, насильства; їх правові наслідки.
- •16. Правочин, вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; його правові наслідки. Крамар
- •17. Правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини; його правові наслідки. Романюк
- •18. Правові наслідки фіктивного та удаваного правочинів
- •19. Особливості застосування позовної давності. «багато, але що поробиш»- цитата
- •20. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •21. Тривалість позовної давності, порядок її обчислення, відмінність від інших строків. Крамар
- •22. Об’єкти права інтелектуальної власності за чинним законодавством України.
- •23. Торговельні марки, що знаходяться під правовою охороною в Україні
- •24. Зміст права інтелектуальної власності на торговельну марку. –
- •25. Порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •26. Проблемні питання захисту права інтелектуальної власності на твори.
- •27. Майнові права інтелектуальної власності на твір та їх обмеження.
- •28. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за трудовим договором. Романюк
- •29. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за замовленням.
- •30. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності.
- •31. Поняття та особливості господарського зобов’язання
- •32. Майнові господарські зобов’язання. Романюк
- •33. Організаційні господарські зобов’язання.
- •34. Соціально-комунальні господарські зобов’язання.
- •36. Види забезпечення господарських зобов’язань: загальна характеристика.
- •35. Публічні господарські зобов’язання.
- •36.Види забезпечення господарських зобов язань: Загальна характеристика.
- •37. Поняття, зміст, особливості господарського договору.
- •38. Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору
- •Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору.
- •39. Договір оренди державного майна. Крамар
- •40. Поняття та види суб’єктів господарювання відповідно до Господарського кодексу України. Малинецький
- •41. Види державних підприємств та особливості їх господарювання.
- •42. Правовий статус приватного підприємства.
- •43. Господарські товариства як суб’єкти підприємництва: загальна характеристика.
- •44. Фермерське господарство як суб’єкт господарювання.
- •Про фермерське господарство
- •45. Поняття та види майна у сфері господарювання. Крамар
- •46. Правові режими майна у сфері господарювання. Малинецький
- •47. Корпоративні права держави та управління ними
- •48. Особливості діяльності державних акціонерних товариств. Романюк
- •49. Поняття, ознаки та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •51. Види та форми (санкції) господарсько-правової відповідальності.
- •52. Особливості застосування штрафних санкцій за гк України. Романюк
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •53Види неустойки за гк України.
- •Оперативно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції. (майнового характеру.)
- •56. Форс-мажор та непереборна сила як підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності. Крамар
- •57. Відшкодування збитків за цк і гк.
- •57. Відшкодування збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •58. Відшкодування шкоди за участю органів прокуратури.
- •59. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми і неповнолітніми
- •60. Проблемні питання відшкодування шкоди державою.
- •61. Відшкодування шкоди у договірних зобов’язаннях. Романюк
- •62. Поняття банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності, його суб’єкти.
- •64. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство. Проблеми її здійснення. Крамар
- •65 Стаття 96. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків
- •66. Особливості банкрутства містоутворюючих та небезпечних суб’єктів підприємництва.
- •67. Особливості банкрутства фермерського господарства.
- •68. Правовий статус арбітражного керуючого.
61. Відшкодування шкоди у договірних зобов’язаннях. Романюк
Під збитками відповідно до ст.22 ЦК розуміються втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже, основна відмінність шкоди від збитків за ЦК полягає у віднесенні до шкоди інших втрат і моральної шкоди, які не охоплюються поняттям збитків, а також у можливості відшкодування шкоди в натурі та в інший спосіб. Шкода може бути відшкодована заміною пошкодженої речі на таку ж або рівноцінну (за згодою потерпілого), виконанням певних послуг, робіт, здійсненням ремонту речі і ін.
Відшкодування моральної шкоди у договірних зобов’язаннях.
Абсолютною новелою у зобов’язальному праві України є прямо передбачена п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу можливість стягнення моральної шкоди, завданої невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань. Таким чином, моральну шкоду у договірних відносинах доцільно визначити як втрати немайнового характеру, що виникли через фізичний біль та страждання, душевні страждання, приниження честі, гідності, ділової репутації фізичної особи, приниження ділової репутації юридичної особи внаслідок порушення договірного зобов’язання.
Нагадаю, що згідно ст. 23 ЦК моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
розмір моральної шкоди сторони можуть визначити у договорі в тих випадках, коли настання такої шкоди хоча б умовно можна передбачити. У ситуаціях, коли ні характер, ні розмір моральної шкоди на момент укладення договору неможливо передбачити навіть умовно, обсяги відшкодування такої шкоди у договорі не визначаються, а в разі її завдання розмір відшкодування встановлюється судом
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Єдина методика обрахунку моральної шкоди відсутня. Запропоновані у науковій літературі методики можуть бути використані вибірково (залежно від конкретної ситуації, за якої мала місце моральна шкода), і мають вони рекомендаційний характер.1 Проте певні критерії для розрахунку моральної шкоди виробила судова практика, що знайшло вираз у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, а також загальні критерії закріплені у ст. 23 ЦК. Суди при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди послуговуються і Роз’ясненням Вищого арбітражного суду „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди”2.
З урахуванням матеріального становища боржника, якщо воно скрутне, суд вправі зменшити розмір відшкодування. Таке правило виробила судова практика. Воно не суперечить і загальному підходу законодавця щодо вирішення цього питання, адже відповідна норма закріплена у ч. 4 ст. 1193 ЦК, і вона може бути застосована за аналогією до договірних відносин.