30. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності.

Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 цього Кодексу.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених в цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається судом відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

1. ЦК передбачає захист прав інтелектуальної власності у судовому порядку. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого чи майнового права або інтересу (ст. 161 ЦК). Порушенням права інтелектуальної власності є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб'єкта права інтелектуальної власності. Суб'єкт права інтелектуальної власності в разі порушення цього права може звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. Отже, загальні засади захисту права інтелектуальної власності від порушень встановлені ч. З ст. 418 ЦК, яка зазначає, що таке право є непорушним. Воно належить його володільцю як природне право, крім того це найбільш цінне надбання суспільства, тому ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Для суб'єкта права інтелектуальної власності існує можливість вимагати, щоб суд застосував такі загальні для всіх цивільних відносин способи захисту:

а) визнання права (визнання права інтелектуальної власності; визнання права викорис­

тання певного об'єкта права інтелектуальної власності);

б) визнання правочину недійсним (визнання недійсним ліцензійного договору);

в) припинення дій, які порушують право (припинення використання твору без згоди його автора);

г) відновлення становища, яке існувало до порушення права (вилучення та знищення незаконно виданого тиражу літературного твору);

д) примусове виконання обов'язку в натурі (вимога до видавця про виконання його обов'язку за договором про видання твору);

є) зміна правовідношення (зміна умов авторського договору на вимогу автора у вигляді реакції на порушення з боку видавця);

є) припинення правовідношення (дострокове розірвання ліцензійного договору у випадку його порушення);

ж) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

з) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

і) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд здійснює захист цивільних прав та інтересів й іншими способами, передбаченими законом. У випадках, передбачених законом, захист цивільних прав може здійснюватися відповідними державними органами або органами місцевого самоврядування. Державні органи та органи місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав шляхом скасування актів державних органів чи органів місцевого самоврядування нижчого рівня, а також іншими способами, визначеними законом. ЦК (ст. 19) передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором.

2. Суд може захистити цивільні права та інтереси, пов'язані з інтелектуальною власністю, застосувавши спеціальні способи захисту права інтелектуальної власності та постановити рішення про:

а) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

б) зупинення пропускання через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

в) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний обіг з порушенням права інтелектуальної власності (контрафактних виробів);

г) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

д) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності, розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

є) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.