
- •Особливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових прав фізичної особи
- •2. Форми та способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи.
- •3. Право на медичну допомогу (поняття, зміст, суб’єкти реалізації, особливості і проблеми реалізації).
- •4. Проблеми реалізації права на опіку та піклування. – Крамар
- •5. Особливості цивільно-правового захисту права на ім’я.
- •Глава 3
- •6. Цивільно-правовий захист права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації.
- •7. Проблеми реалізації та цивільно-правового захисту права на інформацію
- •8. Зміст права на недоторканність фізичної особи та проблеми його захисту.
- •9. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •10. Правові наслідки вчинення правочину малолітніми та неповнолітніми особами за межами їх цивільної дієздатності. – Романюк
- •11. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування.
- •12. Правові наслідки вчинення правочину обмеженодієздатною та недієздатною фізичною особою
- •14, Правочини, що порушують публічний порядок та їх правові наслідки
- •15. Правочини, вчинені під впливом помилки, обману, насильства; їх правові наслідки.
- •16. Правочин, вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; його правові наслідки. Крамар
- •17. Правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини; його правові наслідки. Романюк
- •18. Правові наслідки фіктивного та удаваного правочинів
- •19. Особливості застосування позовної давності. «багато, але що поробиш»- цитата
- •20. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •21. Тривалість позовної давності, порядок її обчислення, відмінність від інших строків. Крамар
- •22. Об’єкти права інтелектуальної власності за чинним законодавством України.
- •23. Торговельні марки, що знаходяться під правовою охороною в Україні
- •24. Зміст права інтелектуальної власності на торговельну марку. –
- •25. Порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •26. Проблемні питання захисту права інтелектуальної власності на твори.
- •27. Майнові права інтелектуальної власності на твір та їх обмеження.
- •28. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за трудовим договором. Романюк
- •29. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за замовленням.
- •30. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності.
- •31. Поняття та особливості господарського зобов’язання
- •32. Майнові господарські зобов’язання. Романюк
- •33. Організаційні господарські зобов’язання.
- •34. Соціально-комунальні господарські зобов’язання.
- •36. Види забезпечення господарських зобов’язань: загальна характеристика.
- •35. Публічні господарські зобов’язання.
- •36.Види забезпечення господарських зобов язань: Загальна характеристика.
- •37. Поняття, зміст, особливості господарського договору.
- •38. Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору
- •Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору.
- •39. Договір оренди державного майна. Крамар
- •40. Поняття та види суб’єктів господарювання відповідно до Господарського кодексу України. Малинецький
- •41. Види державних підприємств та особливості їх господарювання.
- •42. Правовий статус приватного підприємства.
- •43. Господарські товариства як суб’єкти підприємництва: загальна характеристика.
- •44. Фермерське господарство як суб’єкт господарювання.
- •Про фермерське господарство
- •45. Поняття та види майна у сфері господарювання. Крамар
- •46. Правові режими майна у сфері господарювання. Малинецький
- •47. Корпоративні права держави та управління ними
- •48. Особливості діяльності державних акціонерних товариств. Романюк
- •49. Поняття, ознаки та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •51. Види та форми (санкції) господарсько-правової відповідальності.
- •52. Особливості застосування штрафних санкцій за гк України. Романюк
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •53Види неустойки за гк України.
- •Оперативно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції. (майнового характеру.)
- •56. Форс-мажор та непереборна сила як підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності. Крамар
- •57. Відшкодування збитків за цк і гк.
- •57. Відшкодування збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •58. Відшкодування шкоди за участю органів прокуратури.
- •59. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми і неповнолітніми
- •60. Проблемні питання відшкодування шкоди державою.
- •61. Відшкодування шкоди у договірних зобов’язаннях. Романюк
- •62. Поняття банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності, його суб’єкти.
- •64. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство. Проблеми її здійснення. Крамар
- •65 Стаття 96. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків
- •66. Особливості банкрутства містоутворюючих та небезпечних суб’єктів підприємництва.
- •67. Особливості банкрутства фермерського господарства.
- •68. Правовий статус арбітражного керуючого.
27. Майнові права інтелектуальної власності на твір та їх обмеження.
Стаття 440. Майнові права інтелектуальної власності на твір
1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Обмеження майнових прав авторів це Стаття 444. Випадки правомірного використання твору без згоди автора
1. Твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб, та безоплатно використаний будь-якою особою:
1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;
2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;
3) в інших випадках, передбачених законом.
2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.
28. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за трудовим договором. Романюк
Стаття 429. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору
1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.
2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
3. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.
1. Коментована стаття передбачає, що твір може бути створено на підставі трудового договору. У зв'язку з виконанням трудового договору на твір повинні регулюватися питання, пов'язані з особистими немайновими та майновими правами автора і роботодавця, тобто юридичної або фізичної особи, де або в якої працює працівник. Мова йде про службовий твір, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що службовий твір — це твір, створений автором під час виконання службових обов'язків у відповідності зі службовим завданням або трудовим договором (контрактом) між ним і роботодавцем. Однак ці завдання не можуть виходити за межі трудової функції роботодавця, тобто за межі його службових обов'язків. Ст. 1 Закону України «Про охорону права на винаходи і корисні моделі» також передбачає визначення службового винаходу. Що стосується особистих немайнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, то вони належать працівникові, який створив цей об'єкт. ЦК також вказує, що в деяких випадках окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник. Однак ЦК чітко не встановлює випадки належності особистих немайнових прав роботодавця.
2. Що стосується майнових прав на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, то вони належать працівнику, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Дана норма є новою, так як раніше цивільним законодавством передбачалось, що майнові права на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належали роботодавцю. Працівник і роботодавець можуть за домовленістю сторін встановити у договорі інші умови розподілу майнових прав на визначений об'єкт. В такому випадку доля майнових прав працівника і роботодавця на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, може бути нерівною. Право слідування, хоч і відноситься до майнових прав, однак невід'ємно від особи автора (за життя автора) і тому не входить до прав, які можуть переходити до роботодавця. При використанні службового твору його автор, крім заробітної платні має право на виплату авторської винагороди, розмір якої встановлюється трудовим договором. Винагорода може бути у вигляді процентів від доходу, який був отриманий від використання об'єкта права інтелектуальної власності, у вигляді фіксованої суми або іншим способом.
3. Що стосується здійснення права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, то воно має деякі особливості. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» роботодавець може прийняти рішення про збереження службового винаходу як конфіденційної інформації на 4-річний термін. Після того, як пройшов зазначений термін, роботодавець повинен подати заявку на отримання патенту на винахід. У разі невиконання такої умови у встановлений термін, право на отримання патенту на службовий винахід переходить до винахідника або його правонаступників.