
- •Особливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових прав фізичної особи
- •2. Форми та способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи.
- •3. Право на медичну допомогу (поняття, зміст, суб’єкти реалізації, особливості і проблеми реалізації).
- •4. Проблеми реалізації права на опіку та піклування. – Крамар
- •5. Особливості цивільно-правового захисту права на ім’я.
- •Глава 3
- •6. Цивільно-правовий захист права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації.
- •7. Проблеми реалізації та цивільно-правового захисту права на інформацію
- •8. Зміст права на недоторканність фізичної особи та проблеми його захисту.
- •9. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •10. Правові наслідки вчинення правочину малолітніми та неповнолітніми особами за межами їх цивільної дієздатності. – Романюк
- •11. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування.
- •12. Правові наслідки вчинення правочину обмеженодієздатною та недієздатною фізичною особою
- •14, Правочини, що порушують публічний порядок та їх правові наслідки
- •15. Правочини, вчинені під впливом помилки, обману, насильства; їх правові наслідки.
- •16. Правочин, вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; його правові наслідки. Крамар
- •17. Правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини; його правові наслідки. Романюк
- •18. Правові наслідки фіктивного та удаваного правочинів
- •19. Особливості застосування позовної давності. «багато, але що поробиш»- цитата
- •20. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •21. Тривалість позовної давності, порядок її обчислення, відмінність від інших строків. Крамар
- •22. Об’єкти права інтелектуальної власності за чинним законодавством України.
- •23. Торговельні марки, що знаходяться під правовою охороною в Україні
- •24. Зміст права інтелектуальної власності на торговельну марку. –
- •25. Порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •26. Проблемні питання захисту права інтелектуальної власності на твори.
- •27. Майнові права інтелектуальної власності на твір та їх обмеження.
- •28. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за трудовим договором. Романюк
- •29. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за замовленням.
- •30. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності.
- •31. Поняття та особливості господарського зобов’язання
- •32. Майнові господарські зобов’язання. Романюк
- •33. Організаційні господарські зобов’язання.
- •34. Соціально-комунальні господарські зобов’язання.
- •36. Види забезпечення господарських зобов’язань: загальна характеристика.
- •35. Публічні господарські зобов’язання.
- •36.Види забезпечення господарських зобов язань: Загальна характеристика.
- •37. Поняття, зміст, особливості господарського договору.
- •38. Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору
- •Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору.
- •39. Договір оренди державного майна. Крамар
- •40. Поняття та види суб’єктів господарювання відповідно до Господарського кодексу України. Малинецький
- •41. Види державних підприємств та особливості їх господарювання.
- •42. Правовий статус приватного підприємства.
- •43. Господарські товариства як суб’єкти підприємництва: загальна характеристика.
- •44. Фермерське господарство як суб’єкт господарювання.
- •Про фермерське господарство
- •45. Поняття та види майна у сфері господарювання. Крамар
- •46. Правові режими майна у сфері господарювання. Малинецький
- •47. Корпоративні права держави та управління ними
- •48. Особливості діяльності державних акціонерних товариств. Романюк
- •49. Поняття, ознаки та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •51. Види та форми (санкції) господарсько-правової відповідальності.
- •52. Особливості застосування штрафних санкцій за гк України. Романюк
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •53Види неустойки за гк України.
- •Оперативно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції. (майнового характеру.)
- •56. Форс-мажор та непереборна сила як підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності. Крамар
- •57. Відшкодування збитків за цк і гк.
- •57. Відшкодування збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •58. Відшкодування шкоди за участю органів прокуратури.
- •59. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми і неповнолітніми
- •60. Проблемні питання відшкодування шкоди державою.
- •61. Відшкодування шкоди у договірних зобов’язаннях. Романюк
- •62. Поняття банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності, його суб’єкти.
- •64. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство. Проблеми її здійснення. Крамар
- •65 Стаття 96. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків
- •66. Особливості банкрутства містоутворюючих та небезпечних суб’єктів підприємництва.
- •67. Особливості банкрутства фермерського господарства.
- •68. Правовий статус арбітражного керуючого.
18. Правові наслідки фіктивного та удаваного правочинів
Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
1. Фіктивні і удавані правочини об'єднує те, що в обох випадках у сторін правочину відсутній намір створити ті правові наслідки, які задекларовані у правочині. Тобто, волевиявлення учасників правочину не відповідає їх дійсній волі. З визначення фіктивного правочину, яке міститься у ч. 1 ст. 234, слідує, що його ознаками є: 1) наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін; 2) відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які обумовлювалися у цьому правочині. Тобто, має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину — спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Фіктивний правочин може бути укладений у протизаконних цілях (наприклад, фальшиве дарування майна — без наміру передати право власності іншій особі, але з метою приховати його від кредиторів) або без таких цілей. При цьому намір сторін зовнішньо завжди виглядає пристойно, оскільки вони у будь-якому разі декларують бажання правомірних наслідків. Фіктивний правочин є нікчемним, оскільки особи, що вчиняють його, не мають на увазі і не бажають настання правових наслідків, які могли б виникнути внаслідок здійснення правочину такого типу.
2. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Оскільки сторони ніяких дій по здійсненню фіктивного правочину не вчиняли, суд, як правило, у таких випадках виносить рішення тільки про визнання такого правочину недійсним, без застосування інших наслідків. Проте, якщо діями сторін правочину завдано матеріальної або моральної шкоди, то вона підлягає відшкодуванню за правилами ст.ст. 216,22,23 ЦК (див. коментар до вказаних статей).
Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
1. Удавані правочини вчиняються з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді мали на увазі (ч. 1 ст. 235). Отже, тут завжди має місце укладення двох
правочинів: 1) реального правочину, вчиненого з метою створити певні юридичні наслідки; 2) правочину, вчиненого для приховання реального правочину. Удаваний правочин завжди нікчемний, і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі генеральної довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).
2. Реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу (див. коментар до ст. 216 ЦК).