- •Особливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових прав фізичної особи
- •2. Форми та способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи.
- •3. Право на медичну допомогу (поняття, зміст, суб’єкти реалізації, особливості і проблеми реалізації).
- •4. Проблеми реалізації права на опіку та піклування. – Крамар
- •5. Особливості цивільно-правового захисту права на ім’я.
- •Глава 3
- •6. Цивільно-правовий захист права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації.
- •7. Проблеми реалізації та цивільно-правового захисту права на інформацію
- •8. Зміст права на недоторканність фізичної особи та проблеми його захисту.
- •9. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •10. Правові наслідки вчинення правочину малолітніми та неповнолітніми особами за межами їх цивільної дієздатності. – Романюк
- •11. Правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування.
- •12. Правові наслідки вчинення правочину обмеженодієздатною та недієздатною фізичною особою
- •14, Правочини, що порушують публічний порядок та їх правові наслідки
- •15. Правочини, вчинені під впливом помилки, обману, насильства; їх правові наслідки.
- •16. Правочин, вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; його правові наслідки. Крамар
- •17. Правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини; його правові наслідки. Романюк
- •18. Правові наслідки фіктивного та удаваного правочинів
- •19. Особливості застосування позовної давності. «багато, але що поробиш»- цитата
- •20. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
- •21. Тривалість позовної давності, порядок її обчислення, відмінність від інших строків. Крамар
- •22. Об’єкти права інтелектуальної власності за чинним законодавством України.
- •23. Торговельні марки, що знаходяться під правовою охороною в Україні
- •24. Зміст права інтелектуальної власності на торговельну марку. –
- •25. Порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •26. Проблемні питання захисту права інтелектуальної власності на твори.
- •27. Майнові права інтелектуальної власності на твір та їх обмеження.
- •28. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за трудовим договором. Романюк
- •29. Особливості реалізації прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за замовленням.
- •30. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності.
- •31. Поняття та особливості господарського зобов’язання
- •32. Майнові господарські зобов’язання. Романюк
- •33. Організаційні господарські зобов’язання.
- •34. Соціально-комунальні господарські зобов’язання.
- •36. Види забезпечення господарських зобов’язань: загальна характеристика.
- •35. Публічні господарські зобов’язання.
- •36.Види забезпечення господарських зобов язань: Загальна характеристика.
- •37. Поняття, зміст, особливості господарського договору.
- •38. Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору
- •Особливості укладення, зміни та розірвання господарського договору.
- •39. Договір оренди державного майна. Крамар
- •40. Поняття та види суб’єктів господарювання відповідно до Господарського кодексу України. Малинецький
- •41. Види державних підприємств та особливості їх господарювання.
- •42. Правовий статус приватного підприємства.
- •43. Господарські товариства як суб’єкти підприємництва: загальна характеристика.
- •44. Фермерське господарство як суб’єкт господарювання.
- •Про фермерське господарство
- •45. Поняття та види майна у сфері господарювання. Крамар
- •46. Правові режими майна у сфері господарювання. Малинецький
- •47. Корпоративні права держави та управління ними
- •48. Особливості діяльності державних акціонерних товариств. Романюк
- •49. Поняття, ознаки та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •50. Принципи та межі застосування господарсько-правової відповідальності.
- •51. Види та форми (санкції) господарсько-правової відповідальності.
- •52. Особливості застосування штрафних санкцій за гк України. Романюк
- •Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •53Види неустойки за гк України.
- •Оперативно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції. (майнового характеру.)
- •56. Форс-мажор та непереборна сила як підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності. Крамар
- •57. Відшкодування збитків за цк і гк.
- •57. Відшкодування збитків, що підлягають стягненню за господарські правопорушення.
- •58. Відшкодування шкоди за участю органів прокуратури.
- •59. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми і неповнолітніми
- •60. Проблемні питання відшкодування шкоди державою.
- •61. Відшкодування шкоди у договірних зобов’язаннях. Романюк
- •62. Поняття банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності, його суб’єкти.
- •64. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство. Проблеми її здійснення. Крамар
- •65 Стаття 96. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків
- •66. Особливості банкрутства містоутворюючих та небезпечних суб’єктів підприємництва.
- •67. Особливості банкрутства фермерського господарства.
- •68. Правовий статус арбітражного керуючого.
16. Правочин, вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною; його правові наслідки. Крамар
ЦК «Стаття 232. Правові наслідки правочину, який вчинено урезультаті зловмисної домовленості представникаоднієї сторони з другою стороною
Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв’язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними».
Представник діє від імені та в інтересах довірителя. Все, що ним одержано за угодою від другої сторони, він зобов'язаний передати довірителеві.
Аналізуючи дії представника, слід виходити з презумпції їх правозгідності. Припускається, що дійсна воля представника та другої сторони і те, що написано ними у договорі, збігаються. Одночасно припускається, що представник передав довірителеві усе, що насправді одержав від контрагента.
Зловмисна домовленість - це домовленість зі злим наміром, тобто на шкоду інтересам довірителя.
Найчастіше така зловмисна угода має місце при укладенні договору купівлі-продажу та договору підряду. НАПРИКЛАД, представник, уповноважений на продаж речі, може домовитися з покупцем про фіксацію у договорі меншої ціни, ніж та, за яку фактично вона продана; а при купівлі речі представником - навпаки, про визначення у договорі вищої ціни. Остачу вони, зазвичай, ділять між собою.
У договорі підряду представник і друга сторона можуть завищити кошторисну вартість робіт. Остача також ділитиметься між ними.
Якщо одну і другу сторону представляють представники, така зловмисна домовленість може бути і між ними. Зловмисна домовленість може бути і між двома директорами юридичних осіб.
Зловмисна домовленість може проявитися і у тому, що представник «не помітить» недоліків речі чи іншої обставини, яка має істотне значення для довірителя.
Модель правочину, вчиненого на шкоду інтересам довірителя, така:
1) представник повинен мати загальне доручення на вчинення правочинів або мати спеціальне (разове) доручення на вчинення певного правочину, чи бути представником за законом або органом юридичної особи;
між представником та другою стороною є потаємна домовленість, зміст якої не відповідає «офіційному» договору;
інтересам довірителя чи підопічного в результаті вчинення цього правочину завдана істотна шкода.
17. Правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини; його правові наслідки. Романюк
Стаття 233. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини
1. Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
2. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Якщо комусь треба
Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.