4. Проектування мотиваційних технологій навчання

Мотивація - це система внутрішніх чинників (потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, прагнень, установ, емоцій), які викликають та направляють поведінку суб'єкта, орієнтовані на досягнення мети.

Мета мотивації - забезпечення швидкого включення учнів в професійну навчально-пізнавальну і навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримки діяльності на необхідному рівні активності.

Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини[16].

Відповідно до етапів навчального процесу розрізняють вступну та поточну мотивацію. Вступна мотивація активізує навчальну діяльність тих, хто навчається, сприяє формуванню первинного бажання освоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Вона може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того або іншого предмету або явища, на освоєння якого буде направлений весь процес навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Вона може здійснюватися різними методами відповідно до етапів здійснення діяльності, а саме:

- в процесі його пояснення - бесіда, лекція, розповідь;

- в ході виконання практичних завдань - рішення задач і завдань, виконання лабораторних робіт;

- в процесі контролю - поточний, підсумковий, завершальний і ін.

Умовою вибору типу мотивації служить характеристика навчальної групи, а саме відношення учнів до навчання та майбутньої професії.

Характеристика мотивації: тип - внутрішня мотивація, вид - вступна мотивація, метод - мотивуючий вступ, прийом - віднесення до ситуації, події.

Мотивуючий вступ при вивченні теми «Міжнародна система світового господарства і ринкових відносин. Інтеграція України в світову економіку»:

«На сьогоднішньому занятті ми детальніше познайомимося з поняттям «економічної інтеграції», «інтеграційного процесу», «міжнародної організації», «світового господарства», дослідимо в яких міжнародних організаціях бере участь Україна, знайдемо місце України в світовій економіці. Всі ці поняття ви зустрічаєте на практиці, тому необхідно розуміти їх значення та знати особливості, оскільки, ви будете користуватись ними як в повсякденному житті, так і в своїй професійній діяльності. Як ви знаєте, за "місце під світовим сонцем" відбувається гостра боротьба між пострадянськими та постсоціалістичними країнами. Враховуючи розмір експортної та імпортної квот, можна стверджувати, що більшість товарів нині надходить на національний ринок або за посередництвом зовнішньої торгівлі, або виробляється з використанням іноземної сировини, комплектуючих чи технологій. Так, 2000 року Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції із 185 країнами. Цікавим є той факт, що у вересні 1996 року було підписано нову Індикативну програму ТАСІС, яка охоплює 4 роки (1996-1999 pp.). Внаслідок цього фінансова допомога становила близько 540 млн ЕКЮ в грантах для проектів з модернізації державного управління та політики, сприяння розвитку приватних підприємств, відновлення енергетичного сектора та захисту навколишнього середовища.

Сфера співробітництва між ЄС та Україною дуже різноманітна: наука і технологія, вища освіта, промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт і телекомунікації.

ЄС надає гранти, економічну, технічну та фінансову допомогу у формі позик для підтримки платіжного балансу, а також виступає найбільшим торговельним партнером за межами СНД і найбільшим інвестором в Україні.

Тому інтеграція України в світову економіку є необхідною для країни, так як держава не має власних коштів для розвитку, тому вона вимушена брати позики і шукати найвигідніші умови. »

Відповідно до даної навчальної групи, в учнів якої позитивне ставлення до навчання, доцільно використати внутрішню мотивацію, а саме «віднесення до ситуації», коли при вивченні даної теми важливим для тих, хто навчається є зацікавленість професіональною діяльністю, становище власної держави на міжнародному економічному просторі.