1.2.2. Побудова функціональної структури діяльності фахівця

Використання системного підходу до організації професійної діяльності фахівця припускає виділення предмету, засобів, процедур та продукту діяльності.

Предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, і те, що в остаточному підсумку перетвориться у продукт.

Засоби діяльності - це досвід суб'єкта, який може бути виражений через сукупність професійно-методичних задач, чи усі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.

Процедури діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій фахівця по застосуванню предмета діяльності відповідно до заданої мети.

Продукт діяльності - це матеріальне подання того, що виходить при здійсненні діяльності [2].

Функціональна структура діяльності фахівця представлена у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Функціональна структура діяльності фахівця

Найменвання функції діяльності	Функціонльні етапи діяльності	Предмет діяльності	Матеріальні засоби діяльності	Процедури діяльності	Продукт діяльності
1	2	3	4	5	6
1. Організаційна	1.1. Формування та упаковування грошових білетів	Грошові білети та монети.	ПК, пристрої для рахування і сортування грошей, детектори валют	Формування, упаковування, оформлення грошових білетів й монет згідно з інструкцією про емісійно-касову роботу	Упаковані та оформлені грошові білети
	1.2.Оформлення касової звітності	Бланки звітності	ПК, зареєстровані звіти, журнали реєстрації звітності, канцелярське приладдя	Складання і оформлення касової звітності згідно з нормативними документами законодавства України	Правильно оформлена касова звітність
Продовж. табл. 1.2
1	2	3	4	5	6
	1.3.Збереження інформації, що носить гриф «конфіденційно»	Інформація, що становить службову таємницю	ПК, канцелярське приладдя, журнали-ордери	Збереження інформації, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер відповідно до діючих норм	Збережена службова інформація
	1.4. Організація робочого місця та дотримання правил і норм охорони праці	Робоче місце та робоча зона	Програмно-апаратне забезпечення, посадова інструкція,	Організація робочого місця відповідно до санітарно-гігієнічних вимог; Дотримання правил і норм охорони праці та протипожежного захисту	Висока продуктивність праці; особиста безпека фахівця

1.2.3. Визначення вимог до підготовки і умов атестації фахівця

Кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до фахівця, визначаються на основі функціональної структури діяльності у вигляді системи знань і умінь. Уміння формуються в процесі навчальної діяльності, тому зміст професійного навчання ґрунтується на переліку умінь. Уміння можна розділити на наступні види:

- предметно-практичні (ПП);

- предметно-розумові (ПР);

- знаково-практичні (ЗП);

- знаково-розумові (ЗР).

До предметних (П) умінь відносяться такі, в яких предметом діяльності є матеріальні об'єкти (природні або штучні), а до знакових (3) - знакові системи, які замінюють ці об'єкти.

Предметами можуть бути техніка, комп'ютери, інструменти і т.д.

Якщо є плакат, схема, малюнок, слайд, на яких представлені ті ж предмети, то це вже знакова система, тобто їх уявлення за допомогою спеціальних знаків: поєднання різних ліній, фігур ін.

Практичні і розумові уміння відрізняються способом виконання дій: практичним (за допомогою психомоторики) або розумовим. Розумові уміння використовуються при рішенні задач, орієнтованих на здатність мислити, уміння робити висновки і ухвалювати своєчасні обґрунтовані рішення.

Прикладом предметно-практичних умінь може бути безпосередня робота на персональному комп'ютері і т.д.

Предметно-розумові уміння пов'язані з операцією образом предмету в думці. Наприклад, продумування послідовності роботи на комп'ютері і т.д.

Знаково-практичні уміння - це уміння практично працювати із знаковими системами, що заміщають самі матеріальні об'єкти (кресленнями, звітністю підприємства, графіками, схемами і ін.) [3].

Знаково-розумові уміння необхідні при розумовій роботі із знаковими системами: виконання необхідних розрахунків, пояснення змісту схем, графіків, використання цієї інформації для вирішення конкретних завдань і т.п.

Кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до касира в банку представлені у табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до фахівця

Найменування функції	Уміння, що формуються			Знання, що формуються
	№ п/п	Найменування	Вид		№ п/п	Найменування
1	2	3	4		5	6
Продовж. табл.1.3
1	2	3	4		5	6
1. Організаційна	1.1	Уміння формувати, упаковувати, оформляти грошові білети й монети	ПП		1.1.1	Ліміти залишків готівки в касі
					1.1.2	Правила забезпечення зберігання готівки в касі
	1.2	Уміння складати касову звітність	ЗП		1.2.1	Порядок складання касової звітності
					1.2.2	Нормативно-методичні матеріали щодо ведення касових операцій
					1.2.3	Форми касових і банківських документів
	1.3	Уміння зберігати інформацію, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер.	ЗП		1.3.1	Перелік інформації, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер
	1.4	Уміння організовувати робоче місце	ПП		1.4.1	Основи психології праці
					1.4.2	Основи трудового законодавства
	1.5	Уміння дотримуватись правил і норм охорони праці та протипожежного захисту.	ПП		1.5.1	Правила експлуатації комп’ютерної, обчислювальної та організаційної техніки
					1.5.2	Правила і норми охорони праці та протипожежного захисту

Навчальним планом підготовки фахівця передбачені такі цикли навчальних дисциплін: цикл гуманітарної підготовки, за яким передбачено 4 іспити та 10 заліків; цикл природно-наукової та загальноекономічної підготовки, який складається з 5 іспитів та 9 заліків; цикл професійної підготовки, за яким передбачається 5 іспитів та 6 заліків та цикл практичної підготовки. Цикл практичної підготовки передбачає навчально-комп'ютерну практику, на якій ретельно вивчається принципи та правила роботи з ПК, освоєння спеціальних програм щодо здійснення необхідних касових розрахунків; виробничу практику, на якій формуються уміння та навички виконання розрахункових операцій; переддипломну практику, на якій збираються дані про діяльність підприємства для подальшого написання дипломного проекту.

До складу атестаційної комісії входять викладачі з провідних дисциплін, представники навчального закладу та представники від підприємства (частіше за все є головою атестаційної комісії).