
- •Поняття та функції Конституції.
- •Юридичні властивості Конституції України
- •Напрями та етапи конституційної реформи в Україні.
- •Порядок внесення змін та доповнень доКонституції України
- •Поняття та принципи громадянства України
- •Особисті права та свободи людини та громадянина України.
- •Політичні права та свободи людини й громадянина.
- •Економічні, соціальні та культурні права й свободи людини і громадянина.
- •Гарантованість прав й свобод людини й громадянина України.
- •Конституційні обовязки людини і громадянина України.
- •Гарантії прав і свобод людини й громадянина України.
- •Поняття суверенітету та його види.
- •Форми здійснення безпосереднього народного волевиявлення.
- •Поняття та види виборів.
- •Харастеристика виборчої системи, за якої обираються народні депутати України.
- •Принципи виборчого права.
- •Поняття та види референдумів.
- •Види референдумів та порядок їх призначення.
- •Конституційна система органів державної влади України.
- •Законодавча влада, її зміст та місце в системі розподілу влади.
- •Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади.
- •22. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •Стутус народного депутата.
- •Компетенція Верховної Ради України.
- •Органи парламентського контролю в Україні.
- •Конституційно-правовий статус Рахункової палати
22. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
|
Кількісний склад і структура Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" та законами про окремі її інститути.
Згідно зі ст. 76 Конституції України, конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів України, що обираються громадянами України на основі загального, рівного та прямого виборчого права через таємне голосування строком на п´ять років і здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Народним депутатом України може бути громадянин України, котрий на день виборів досяг 21 року, має право голосу та проживає в Україні протягом останніх 5 років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який мав судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку.
Установлення вікового цензу (не молодший від 21 року) зумовлене необхідністю набуття ними певного життєвого досвіду, потрібного для розв´язання складних державних питань у парламенті (віковий ценз характерний і для парламентарів інших країн - Бельгія, Велика Британія, Російська Федерація - 21 рік; Франція, Румунія - 23 роки; Італія, Канада, США - 25 років).
Ценз п´ятирічного проживання на території України передбачає глибше розуміння й усвідомлення депутатом нагальних проблем державного та суспільного розвитку України, відповідно до цього більш компетентного виконання своїх обов´язків (у США -1 місяць; Німеччині, Японії-3 місяці; Бельгії, Франції-6 місяців; Канаді-12 місяців).
Ефективність діяльності Верховної Ради України значно залежить як від її складу, так і від структури. Конституція України та Закон України "Про Регламент Верховної Ради України" визначають, що парламент України складається з кількох підрозділів.
1. Керівні особи: Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник голови Верховної Ради України, що обираються та відкликаються Верховною Радою України зі свого складу (ст. 88 Конституції України).
Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України й органами влади інших держав; організовує роботу апарату Верховної Ради України.
2. Депутатські фракції. Формуються на партійній основі під час першої сесії Верховної Ради України нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України та його заступників, мають право на пропорційне представництво в усіх органах Верховної Ради України й офіційних парламентських делегаціях. Депутатські фракції утворюються з метою реалізації партіями своїх передвиборчих програм, політичних та інших цілей. Від їхньої позиції значною мірою залежить зміст порядку денного роботи парламенту, хід законодавчого процесу тощо. Кожна депутатська фракція повиннабути зареєстрована в Апараті Верховної Ради, про що голова пленарного засідання інформує депутатів, повідомляючи про її кількісний склад і уповноважених представників.
3. Комітети Верховної Ради України. Вони здійснюють розгляд питань, належних до повноважень Верховної Ради України, здійснюють законопроектну роботу, сприяють втіленню в життя законів України й інших рішень парламенту, відповідають за підготовку та проведення днів Уряду України та парламентських слухань. З пропозицій комітетів розпочинається формування порядку денного кожної чергової сесії. Ще великий уплив комітети мають на виконання затвердженого порядку денного та черговість підготовки до розгляду запропонованих питань.
4. Конституція України визначає, що Верховна Рада України затверджує перелік комітетів і обирає їхніх голів. Одночасно в чинному Законі України "Про комітети Верховної Ради України" не визначений їхній перелік і предметне відання. Тож кожне наступне скликання Верховної Ради України розпочинається з формування не лише нового складу комітетів, а й прийняття рішення щодо їх кількості (зазвичай, понад 20), назв і функцій. До складу кожного з комітетів Верховної Ради України може належати від 10 до 30 народних депутатів України. Голови комітетів і їхні перші заступники обираються Верховною Радою України. Основною формою роботи парламентських комітетів є засідання.
5. За рішенням Верховної Ради України для розгляду питань, які мають тимчасовий характер або не належать до профілю вже наявних комітетів, можуть створюватися тимчасові спеціальні комісії. Вони є незалежними в своїй діяльності. Оцінку їхній роботі дає лише Верховна Рада України. Повноваження тимчасової спеціальної комісії припиняються автоматично з прийняттям Верховною Радою України остаточного рішення щодо результатів її роботи (наприклад, "Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України по сприянню у вивченні питань, пов´язаних з перевіркою діяльності ОУН-УПА" (13 вересня 1996 р.,) "Тимчасова спеціальна комісія по підготовці і попередньому розгляду проекту нової редакції Цивільного кодексу України" (20 жовтня 1998 р.) та ін.).
6. За необхідності проведення розслідувань, пов´язаних з питаннями, що торкаються інтересів усього суспільства, Верховна Рада України може створювати тимчасові слідчі комісії (за це повинні проголосувати не менш як 150 народних депутатів). Наслідки роботи слідчих комісій доповідаються на відкритих або закритих засіданнях Верховної Ради України у формі їхніх попередніх інформацій і звітів про виконану роботу. Оскільки такі комісії не належать до органів правосуддя України, їхні висновки та пропозиції не є вирішальними для суду та слідства, мають лише рекомендаційний характер, моральне значення ("Тимчасова слідча комісія для з´ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" 5 липня 2001 p.; "Тимчасова слідча комісія для розслідування обставин порушень конституційних прав людини та громадянина стосовно таємниці телефонних розмов" 7 березня 2002 p.).
Загалом Верховною Радою України за період (1990-2010 pp.) було створено більше 100 тимчасових і слідчих комісій. Більшість з них відзвітували про проведену роботу з прийняттям відповідного рішення Верховною Радою України чи виконали своє призначення в інший спосіб.
7. Апарат Верховної Ради України. На нього покладається здійснення правового, наукового, організаційного, документального, інформаційного, фінансово-господарського, матеріально-технічного, соціально-побутового й іншого забезпечення діяльності парламенту та народних депутатів України. Питання затвердження структури Апарату Верховної Ради України, призначення на посаду та звільнення з посади його керівника вирішуються виключно Верховною Радою України. Організовує роботу Апарату Голова Верховної Ради України. У складі Апарату функціонують такі підрозділи: Керівництво Апарату Верховної Ради України, Секретаріат Голови Верховної Ради України; Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України; Секретаріат заступника Голови Верховної Ради України; Секретаріати комітетів, депутатських фракцій; Головне науково-експертне управління; Головне юридичне управління; Головне управління документального забезпечення; Головне організаційне управління; Інформаційне управління; Управління комп´ютеризованих систем; Управління по зв´язкам з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування; Управління забезпечення міжпарламентських зв´язків; Управління кадрів; Відділ зв´язків з органами правосудця; Відділ контролю; Відділ з питань звернень громадян; Перший відділ; Сектор мобілізаційної роботи; Управління справами. Гранична кількість структури апарату становить 900 одиниць.