16 Авторське право і розвиток культури

Важко переоцінити роль авторського права в розви-тку культури суспільства, особливо в сфері культурного (духовного) розвитку його громадян. Звичайно, об'єкти авторського права: наукові, літературні і художні твори можна самим не створювати, а запозичати їх від сусідніх держав. Однак, такий шлях варто вважати змушеним і в остаточному підсумку, хибним. Надзвичайно важливо, щоб твори літератури, мистецтва і науки створювалися авторами, які належать до того суспільства, якому вони адресовані, а суспільство, у свою чергу, повинне бачити своє відображення в цих творах. Використання чужозем-них робіт в розумних межах варто вважати виправданим остільки, оскільки це сприяє культурному обміну і взаєм-ному обміну ідеями. Розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагоро-ди авторам, але й належний захист прав видавців і вико-навців. Добре поставлений захист авторських прав вигід-ний не тільки авторам, але і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню держав-ної скарбниці за рахунок податків. Однак, для цього необ-хідно створити відповідну адміністративну інфраструкту-ру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав. Об'єкти авторського права і суміжних прав, які роб-лять внесок до культурного розвитку держави, можуть ма-ти й істотне економічне значення як для авторів, що їх створили, так і для підприємства або держави. Так, найба-гатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. стала письмен-ниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма "Microsoft", використовуючи такий об'єкт авторського права як комп'ютерна програма, за ко-роткий час стала одним з фінансових гігантів світу, а її за-сновника - Білла Гейтса вважають найбагатшою людиною

світу.

17. Економічне значення об’єктів інтелектуальної власності

Одним з найбільш важливих і не до кінця усвідом-лених результатів кінця ХХ сторіччя є початок переходу цивілізації до постіндустріальної, інформаційної епохи,

яка характеризується виділенням інтелектуальної власнос-ті в особливий самостійний товар, що може нескінченно тиражуватися без зміни первісної вартості, майже не вима-гаючи для свого створення витрати енергетичних і сиро-винних ресурсів. Динаміка й обсяги міжнародної торгівлі цим това-ром значно випереджають темпи росту валового продукту І ще більший доход приносить використання прав на об’єкти інтелектуальної власності. На рис 5. показано внесок до валового національного продукту деяких країн

за рахунок тільки об’єктів авторського права і суміжних прав. Відзначимо, що в абсолютних одиницях цей внесок значний ($547,2 млрд. тільки у США). Цей внесок настіль-ки вагомий, що супроводжується структурною перебудо-вою в розвинених країнах. Так, у 80-і роки в США відбув-ся бурхливий розвиток наукомістких і високотехнологіч-них галузей і радикальний перерозподіл між працівника-ми, що безпосередньо виконують виробничі функції, і працівниками "розумової праці" (10% і 48,3% зайнятих відповідно). Реальне багатство постіндустріальних країн стало відбиватися у фінансових показниках, за якими все меншу роль відіграє сукупність матеріальних активів, і все в більшу - вартість нематеріальних активів, в основному, об'єктів інтелектуальної власності. Спостерігається збіль-0Cінгапур Уругвай Нова Зеландія США шення розриву між балансовою вартістю високотехнологі-чних компаній і їхньою ринковою вартістю. Так, фірма "Netscape" при загальній вартості активів у $17 млн. оці-нюється на ринку в $3000 млн. Зрозуміло, що цей розрив пояснюється наявністю у фірми об’єктів інтелектуальної власності. За даними ВОІВ понад 40% активів підприємств в розвинених країнах становлять нематеріальні активи, в основному права на об’єкти інтелектуальної власності. Таким чином, в сучасних умовах торгівля об'єктами інтелектуальної власності переходить у якісно новий стан і робить усе більший вплив на економічний розвиток, як окремих країн, так і на всю систему світових зв'язків.