12. Роздержавлення і приватизація їх мета, цілі і завдання

Роздержавлення - це сукупність заходів,спрямованих на усунення монополії держави на власність, скорочення держ. сектору та утворення багатовкладної економіки.

Денаціоналізація- це процес повернення власності попереднім власникам.

Приватизація- це перехід права власності від держави до окремих осіб.

Об’єкти приватизації: велика промисловість,дрібні і середні підприємства промисловості і торгівлі,підприємства сфери послуг,жилий фонд.

Суб’єкти:приватна особа,працівник приватизованого підприємства,трудовий колектив,банки,холдинги.

Основні цілі і завдання приватизації:

1)розвиток конкуренції і підвищення ефективності держ. сектора;

2)прискорення економ. розвитку з подальшим залученням недерж. інвестицій;

3)створення повноцінного ринку капіталу, цінних паперів;

4) усунення держ. монополії;

5)поділ відповідальності за зовнішній борг між урядом і великим бізнесом;

6) зменшення ролі політичної мотивації в прийняті економічних рішень;

7) залучення приватного капіталу в традиційно державні галузі-освіту,культуру, охорону здоров’я,інфраструктуру.

Приватизацію можна здійснювати 3 основними шляхами:

1)процес відмови від володіння,за якого держ. власність або права держави на управління підприємством передаються або продаються приватним власникам;

2) метод контрактів передбачає,що уряд укладає контракт з приватною фірмою,відповідно до якого остання бере на себе постачання товарів і надання послуг або здійснення того чи іншого виду діяльності з тих,що входять у кого державних господарських функцій;

3)система ваучерів(документів) , що засвідчує видачу кредиту. По цій системі держава дає окремим громадянам можливість підвищити свою купівельну спроможність.

13. Натуральне і товарне виробництво: умови виникнення, форми та розвиток

Натуральне виробництво - це така форма господарювання, при якій продукти праці використовуються для задоволення власних

потреб виробника для споживання в середині господарства, що їх виробляє. Це історично перша форма господарювання.

При натуральному господарюванні існує рівність окремих індивідів. Таке господарювання було основою бідності, а не багатства.

Це повязано з такими рисам:

- нерозвиненість суспільного поділу праці;

- відсутність спеціалізації;

- замкненість організаційних економічних звязків;

- обмеженість виробництва і капіталу;

- примітивність техніки та технології виробництва;

- домінування ручної праці;

З розвитком продуктивних сил товарне виробництво витісняє натуральне.

Товарне виробництво - така форма організації суспільного господарства, за якої економічні відносини між людьми прояв через

ринок і купівлю продаж продукції їх праці.При таких відносинах продуктами праці стають товари. Загальною умовою виникнення

розвитку і функціонування товарного виробництва є суспілний поділ праці.

Розрізняють товарне виробництво:

- просте;

- розвинуте;

Ці дві форми мають як спільні риси так і відмінності. Загальною рисою простого і розвинутого товарного виробництва є те що

обидві форми в своїй основі мають право власності на засоби виробництва; економічні звязки між виробниками здійснюються у формі обміну

продуктами;

Відмінності:

- при простому товарному виробництві власник засобів виробництва і виробник поєднуються в одній особі.

- при розвиненому виробниками є наймані працівники, позбавлені засобів виробництва.

- просте товарне виробництво засноване на особистій праці, а розвинене - на найманій, та експлуатації чужої праці.

- продукт праці при простому товарному виробництві належить виробникові, а при розвиненому - власникові засобів виробництва;

- метою простого товарного виробництва є задоволення власних потреб товаровиробника, а метою розвиненого є отримання прибутку;

- просто товарне виробництво має обмежений характер, тобто лише частина вироблених продуктів для обміну;розвинене має пануючий

характер в суспільстві.

На сучасному суспільному розвитку домінуючою формою господарювання є товарне виробництво.