30. Кругооборот капіталу. Основний і оборотний капітал

Капітал-це вартість,що приносить додаткову вартість,або це самозростаюча вартість.

Заг.ф-ла капіталу: Гр-Тов-Гр

Оборот капіталу - це безперервне повторення процесу кругообігу. Оборот капіталу не співпадає з часом кругообороту. Протягом одного кругообороту власнику підпр. повертається лише частина авансованих коштів.

Повний оборот передбачає повернення усіх авансованих коштів. час обороту скл. із часу в-цтва і часу обігу.

Час в-цтва вкл.:

-час перебування предметів праці і обладнання і виробничих запасах;

-технологічні перерви або час дії,сил природи на продукт;

-роб.період-це час праці людини,її дії на предмети праці;

-час перерв у процесі праці,які пов*язані з орг. в-цтва.

Час обігу-це час,який витрачається на закупівлю факторів в-цтва і час реалізації готового продукту.

В залежності від особливостей обороту продуктивний капітал поділяється на:

1.Основний капітал-це частина капіталу,яка повністю бере участь у в-цтві і тривалий час зберігає свою фізичну форму,але переносить свою вартість на створену прдукцію по частинам,протягом значного проміжку часу.До нього відносять:будівлі та споруди,машини,обладнання,інструменти.

2.Оборотний капітал-це частина капіталу,яка протягом одного виробничого циклу втрачає свою споживчу вартість,а її вартість повністю переноситься на новостворений товар і повністю повертається у грошовій формі до свого власника. До нього відносять:сировину,матеріали,паливо,електроенергію,папівфабрикати,робочу силу.

Розрізняють заг. та реал. оборот капіталу. Заг.-це його оборот по вартості,а реал.-по натур. формі.

Фіз.знос осн.капіталу-це поступова втрата споживчої вартості осн. капіталу в процесі в-цтва,використовують та під впивом сил природи.

Моральний знос-це знецінення осн. капіталу,внаслідок появи на ринку аналогічних ,але більш продуктив них чи дешевих засобів праці,що автоматично зменш. вартість уже задіяного осн.капіталу.

31. Суспільний продукт і його форми

Суспільний продукт є результатом продуктивного функціонування всієї економіки суспільства, усіх його ланок і сторін. За системи товарного

виробництва кожен продукт виступає як товар, що має певну натуральну і вартісну форму, а за взаємодії з ринком — ще й ринкову вартість.

Натуральна форма суспільного продукту дає можливість розглядати його структуру за матеріально-речовим характером. За видами матеріальних

благ і послуг можна оцінити рівень суспільного поділу праці і диференціації суспільного продукту. Поділ праці веде до того, що кількість

видів продукції розширюється. Сьогодні кількість видів продукції вимірюється десятками мільйонів і швидко зростає. Але за всієї різноманітності

продукти як корисні блага діляться на дві великі групи: речі і послуги.

Особисті і виробничі послуги — невід’ємна частина суспільного продукту. У зв’язку з цим суспільне виробництво поділяється на дві великі сфери:

сферу виробництва матеріальних благ, тобто сферу матеріального виробництва, і сферу послуг, тобто сферу нематеріального виробництва.

Проте першоосновою суспільного продукту є речові блага і продукти харчування, одяг, житло, верстати, комбайни тощо.

Проміжні продукти — це матеріальні блага і послуги, які використовуються для подальшої обробки, переробки чи для перепродажу.

У системі суспільного поділу праці багато підприємств (і цілі галузі) спеціалізуються на виробництві проміжних продуктів — пшениці, залізної руди, деревини, нафти, льону, металу і т. д.

Іншою стороною суспільного продукту виступає його вартість. За допомогою цієї категорії ведеться облік ринкової вартості суспільного продукту,

окремих галузей і сфер виробництва, а також вимірюється додана вартість. Без категорії вартості неможливо обчислити обсяги суспільного продукту.