28. Держава як суб′єкт ринкових відносин

Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм через сист. важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, дотації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти тощо.

У ХVІ-ХІІІ ст., коли ринкова економіка тільки формувалась, панували ідеї меркантилізму: визнання безумовної необхідності держ. регулювання розвитку торгівлі і мануфактурного в-ва.

У кінці ХVІІІ ст. на зміну меркантилізму приходять ідеї економічного лібералізму, які забезпеч. необхідність держ. втручання в економ.

У 30-х рр. ХХ ст. Дж. М. Кейнс довів необхідність держ. втручання, яке здатне урівноважити сукупний попит і сукупну пропозицію, вивести економіку з кризи і сприяти її стабілізації і прискоренню.

У 70-ті рр. ХХ ст. прихильники монетаризму обґрунтовують ідею про те, що потрібне створення д-вою фін. умов для нормального функціонування ринку на основі монетарної політ.

Інституційна економ. теорія розглядає д-ву як особливу організацію, яка здійснює свою д-ть на основі делегування їй громадянами част. своїх прав. Як правило, розподіл прав між громадянами і д-вою фіксується в конституції, яка відіграє роль соц. контракту.

Марксистські погляди на економічну роль д-ви відображають модель адміністративно-командної сист.(АКС).

По-перше, у цій сист. метою і функцією держ. планових органів є збереження параметрів існуючих економ. структур.

По-друге, в командній економ. д-ва встановлює на господарські блага.

По-третє, в командній економ. д-ва виконує функцію єдиного підприємця.

По-четверте, в централізованій економ. д-ва стимулює гігантизм і монополізм.

І нарешті, у командній економ. д-ва приймає всі ріш. про в-во, розподіл і споживання господ. благ.

Економ. функції д-ви в ринковій системі:

1. В економ. існують сфери, які знаходяться за межам и досяжного впливу ринкового механізму.

2. Ринковий механізм закономірно породжує недосконалу конкуренцію і монополізацію економ.

3. Ринковий механізм байдужий до проблем справедливості і рівності.

4. Ринковий механізм зовсім не вирішує проблему зовнішніх ефектів в-ва або споживання благ.

5. Періодичні спади і піднесення в-ва під час ділових циклів, коливання валютних курсів, індексів ЦП та споживчих цін, норми безробіття і позичкового проценту вносять у ринкову економ. елементи нестабільності.

Макроеконом. стабільність передбачає досягнення урядом 4-ох цілей:

А) повна зайнятість;

Б) стабільні ціни;

В) стійкі проценти ставки;

Г) стабільний валютний курс.

29. Форми, види і методи держ. Регулювання економіки

Державне регулювання економіки реалізується-в різних формах.

1.Залежно від строкової розмірності розрізняють :

- довгострокове (Довгострокове регулювання обумовлене необхідністю досягнення стратегічних цілей. Головне завдання довгострокового регулювання полягає в проведенні структурних зрушень в економіці, розвитку наукоємних виробництв, піднятті відсталих в економічному відношенні районів.)

- короткострокове.( це передусім антициклічне регулювання, основою якого є вплив на сукупний попит .У межах цієї форми застосовується антиінфляційне регулювання, яке реалізується переважно через політику доходів (контроль над заробітною платою та цінами, обмеження темпів зростання грошової маси).

Методи державного регулювання економіки — це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їхнього ефективного функціонування відповідно до напрямків державної економічної політики. Кожен метод ґрунтується на використанні сукупності інструментів (регуляторів, важелів).

1.За характером впливу на господарські суб'єкти

- пряме (це вплив держави на економічні процесії за допомогою безпосереднього використання відповідних регуляторів. Воно реалізується через бюджетне інвестування державою відповідних програм — фінансування розвитку державних підприємств, інфраструктури, науки, культури, освіти, соціального захисту населення тощо, а також через регламентацію цін, заробітної плати та інших інструментів ринкового механізму.)

- непряме (опосередковане ;це вплив держави на господарську діяльність через внесення відповідних змін в умови функціонування ринкового механізму. Воно досягається за допомогою правових та економічних інструментів. )

2.Залежно від засобів впливу виділяють

- правові (це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб’єктів права.)

- адміністративні (це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб’єктів ринку. Їхні ознаки: прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановлення їхніх обов’язків, норм поведінки та віддавання команд ;безальтернативний вибір способів розв’язування завдань, варіанта поведінки; обов’язковість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність суб’єктів господарювання за ухиляння від виконання наказів.)

- економічні (дають змогу створювати економічні умови, які спонукають суб’єктів ринку діяти в необхідному для суспільства напрямі, вирішувати ті чи інші завдання згідно із загальнодержавними та приватними інтересами..)

- пропагандистські (це звернення держави до гідності, честі й совісті людини (підприємця, найманого робітника, державного службовця і т. ін.). Суть цих методів полягає в тому, щоб формувати й підтримувати в людей певні переконання, духовні цінності, моральні позиції, психологічні настанови щодо діяльності держави.)