Класифікація кісток.Основні етапи розвитку кісток.

За формою:довгі(трубчасті та губчасті),короткі(трубчасті та губчасті),плоскі,атипові,повітроносні,мішані,первинні,вторинні,парні,непарні.Довга трубчаста кістка(os longum)має видовжену середню частину-діафіз(diaphysis),циліндричної або тригранної форми і два стовщені кінці-наростки,або епіфізи(epiphysis).Наближений до тулуба наросток називають проксимальним(proximalis),а протилежний-дистальним(distalis).Ділянка трубчастої кістки,що розташована між діафізом і епіфізом,називають метафізом(metaphysis).У дітей та підлітків метафіз розташований з метафізного хряща,який є джерелом росту кістки в довжину.Поступово хрящ змінюється кісткою.Плоска кістка(os planum).Це такі кістки,які беруть участь в утворенні порожнин і поясів кінцівок,виконують захисну функцію,до їх поверхонь прикрвплюються м*язи.Атипова кістка(os irregulare)має неправильну форму .Повітроносна кістка(os pneumaticum)має заповнену повітрям порожнину,стінка якої вистелена слизовою оболонкою.Кістки розвиваються здебільшого із мезенхіми склеротомів.Виключенням є кістки лицевого черепа.Більшість кісток проходять 3 стадії остеогенеза:1-перетинчасту;2-хрящову;3-кісткову і називаються вторинними кістками,Кістки,які минають хрящову стадію розвитку,називають первинними.Існують наступні типи скостеніння:1.Ендесмальний.2.Перихондральний.3.Енхондральний.4.Периостальний.При ендесмальному скостенінні в сполучній тканині,завдяки продукції остеобластами міжклітинної кісткової речовини і просяканням її вапном,з*являються центри(острівці)скостеніння(punctum ossificationis).Остеобласти при цьому трансформують в остеоцити і опиняються в оточенні кісткової речовини.Кістки тулуба,основи черепа,кінцівок розвиваються на основі хряща,як вторинні кістки,шляхом перихондрального скостеніння.При цьому типі скостеніння остеобласти продукуються в охрясті,яке поступово перетворюється в окістя.Перихондральне скостеніння переходить в периостальне,за рахунок якого кістка потовщується.При енхондральному скостенінні кісткова тканина утворюється в глибині хряща за рахунок сполучної тканини,яка сюди проникає разом з кровоносними судинами.Таким способом формується типова губчаста кісткова речовина.

6.

Загальний план будови хребців.

Хребець(vertebra)складається з тіла(corpus),розташованого попереду,яке є його опорною частиною.За тілом розташовується дуга(arcus),що з*яднується з тілом за допомогою двох ніжок(prdunculi arcus vertebae).Тіло і дуга обмежують хребцевий отвір(foramen vertebrale).Отвори всіх хребців формують хребтовий канал(canalis vertebralis),де розташований спинний мозок.По серединній лінії відходить назад непарний найдовший остистий відросток(processus spinosus).У лобовій площині праворуч і ліворуч розташовується парний поперечний відросток(processus transversus).Уверх і донизу від дуги спрямовані парні верхні і нижні суглобові відростки(processus articulares superiores et inferiores).На суглобових відростках є плоскі суглобові поверхні для з*єднання із суміжними хребцями ,відповідно верхня і нижня суглобові поверхні(facies articulares superiores et inferiores).Основи суглобових відростків обмежують верхню і нижню хребцеві вирізки(incisurae vertebrales superiores et inferiores).При з*єднанні хребців між собою верхні і нижні хребцеві вирізки двох суміжних хребців утворюють з обох боків міжхребцеві отвори(foramina intervertebralia),через які проходять спинномозкові нерви і судини.

7.