Решітчаста кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі

Решітчаста кістка(os ethmoidale)

Непарна, знаходиться між очноямковими частинами лобової кістки, формуючи своїми структурами стінки передньої черепної та очної ямок, і носової порожнини.

У кістці розрізняють: 2 пластинки (дірчасту(решітчасту) і перпендикулярну) (lamina cribrosa et lamina perpendicularis) та 2 решітчастих лабіринти (комплекси повітроносних решітчастих комірок) – (labyrinthi ethmoidales).

Для орієнтування кістки у просторі необхідно півнячий гребінь спрямувати уверх і вперед, а решітчасту пластинку горизонтально.

Дірчаста (решітчаста) пластинка (lamina cribrosa) розміщена у решітчастій вирізці лобової кістки. Пластинку пронизують близько 30 дірчастих (решітчастих) отворів (foramina cribrosa) для судин та нервів.

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) знаходиться у сагітальній площині і має дві частини: верхню потовщену – півнячий гребінь (сrista galli) та нижню більшу, що розташована під решітчастою пластинкою і формує частину кісткової перегородки носа. Півнячий гребінь має парний відросток – крило (ala crista galli).

Решітчастий лабіринт(labyrinthus ethmoidalis) розташований з кожного боку від перпендикулярної пластинки.

Повітроносні решітчасті комірки поділяють на передні, середні та задні (cellulae ethmoidales anteriores, medii et posterires) і сполучається з порожниною носа. Бічна поверхня лабіринта утворює частину медіальної стінки очної ямки і тому зветься очноямковою пластинкою (lamina orbitalis). Присередня поверхня рельєфна, має носові раковини: верхню (concha nasalis superior), середню (concha nasalis media) і непостійну – найвищу (concha nasalis suprema).

Знизу від середньої носової раковини відгалужується зігнутий гачкуватий відросток (processus uncinatus), позаду якого лежить найбільша решітчаста комірка – решітчастий пухир (bulla ethmoidalis). Між двома зазначеними утворами міститься півмісяцева щілина (hiatus semilunaris) та решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale) – куди відкриваються верхньощелепна і лобова пазухи та передні і середні комірки лабіринта.

21.

Клиноподібна кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі

Клиноподібна кістка(os sphenoidale)

Кістка складається з тіла(corpus), від якого починаються парні великі та малі крила(alae majores et minores) і два крилоподібні відростки(processus pterygoideus). У тілі кістки міститься приносна пазуха – клиноподібна(sinus sphenoidalis).

Орієнтування: крилоподібні відростки вертикально вниз, малі крила спереду горизонтально. Кістка міститься в центрі основи черепа. Тіло(corpus) має неправильну кубоподібну форму. На верхній поверхні тіла знаходиться заглиблення – турецьке сідло(sella turcica), на дні якого посередині – гіпофізна ямка(fossa hypophisialis). Ззаду сідло має спинку сідла(dorsum sellae), а спереду обмежене горбком сідла(tuberculum sellae), попереду якого проходить передперехресна борозна(sulcus prechiasmaticus) і клиноподібне підвищення(jugum sphenoidale). Справа і зліва турецького сідла помітна сонна борозна(sulcus caroticus), обмежена збоку клиноподібним язичком(lingual sphenoidalis). На передній поверхні тіла, яка утворена клиноподібною раковиною(concha sphenoidalis), розміщений клиноподібний гребінь(сrista sphenoidalis), з боків від якого знаходяться отвори клиноподібної пазухи(aperturae sinus sphenoidalis). Пазуха повітроносна і має перегородку клиноподібних пазух(septum sinuum sphenoidalium). Клиноподібний гребінь внизу закінчується клиноподібним дзьобом(rostrum sphenoidale) і в черепі з’єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки. Від бічних поверхонь тіла спереду відходять малі крила(alae minores), а внизу – великі крила(alae majores).

Мале крило(ala minor)

Це парна трикутної форми пластинка, товщу основи якої пронизує зоровий канал(canalis opticus), прихований збоку переднім нахиленим відростком(processus clinoideus anterior). Верхня поверхня малого крила – мозкова, а нижня складає частину верхньої стінки очної ямки і з великим крилом обмежує верхню очноямкову щілину(fissure orbitalis superior).

Велике крило(ala major)

Парне, починається широкою основою від нижньобічної поверхні тіла клиноподібної кістки. В основі крила збоку мозкової поверхні помітні три отвори. Спереду назад це: круглий отвір(foramen rotundum), овальний отвір(foramen ovale) і остистий отвір(foramen spinosum).

Велике крило має 4 поверхні: мозкову, скроневу, верхньощелепну та очноямкову(facies cerebralis, temporalis, maxillaries, orbitalis).

Мозкова поверхня(facies cerebralis) має мозкові виступи, пальцеподібні втиснення, артеріальні борозни і входить до складу середньої черепної ямки(fossa cranii media).

Скронева поверхня(facies temporalis) підскроневим гребенем(crista infratemporalis) поділяється на верхню більшу і нижню меншу частини, які відносяться, відповідно, до скроневої та підскроневої ямок. На нижній частині помітні ость(spina ossis sphenoidalis) і борозна слухової труби(sulcus tubae auditivae).

Верхньощелепна поверхня(facies maxillaris) – трикутної форми,повернена до крилопіднебінної ямки(fossa pterygopalatina) і містить круглий отвір.

Очноямкова поверхня(facies orbitalis) – гладенька, формує більшу частину бічної стінки очної ямки.

Крилоподібний відросток(processus pterygoideus) парний, починається від тіла клиноподібної кістки знизу. Він складається з двох пластинок: присередньої(lamina medialis) та бічної(lamina lateralis), які спереду зливаються, а позаду обмежують крилоподібну ямку(fossa pterygoidea), а внизу відокремлені крилоподібною вирізкою(incisura pterygoidea).

Присередня пластинка має внизу крилоподібний гачок(hamulus pterygoideus), на якому міститься борозна(sulcus hamuli pterygoidei). На внутрішній поверхні основи присередньої пластинки знаходиться піхвовий відросток(processus vaginalis). Вздовж переднього краю крилоподібного відростка проходить крилопіднебінна борозна, а в його основі міститься крилоподібний канал(canalis pterygoideus) і човноподібна ямка(fossa scaphoidea).

22.