43. Тамбур-шлюз

Тамбур-шлюз - тамбур, обладнаний спеціальними пристроями, що усувають можливість проникнення вогню, газів, пари, пилу та інших шкідливих речовин з одного приміщення в інше, а також для підтримки заданих параметрів повітряного середовища в приміщеннях.

Тамбур-шлюз розміщується при одному з виходів зі сховища місткістю 300 чол. і більше, при цьому в сховищах місткістю від 300 до 600 чол. споруджують однокамерний, а при сховищах місткістю понад 600 чол. – двокамерний тамбур-шлюз. Площа кожної камери 8–10 м2. Замість двокамерного шлюзу дозволяється споруджувати на двох входах однокамерні тамбур-шлюзи.

44.Показник стійкості ОГД до впливу теплового (світлового) випромінювання.

За показник стійкості об'єкта до впливу теплового (світлового) випромінювання береться мінімальне значення теплового (світлового) імпульсу, при якому може статися загоряння матеріалів чи конструкцій будівель і споруд, у результаті чого виникнуть пожежі на об'єкті. Це значення світлового імпульсу прийнято вважати межею стійкості об'єкта до впливу теплового (світлового) імпульсу - U_{св lim} .

 Об'єкт стійкий, якщо

U_{св lim} = U_{св max}.

45.Вогнестійкість будинку

Вогнестійкість будинку характеризується групою займистості (неспаленні, трудносгораемые, спаленні) і межею вогнестійкості будівельних матеріалів і конструкцій, з яких зведений будинок. Межа вогнестійкості будівельних матеріалів і конструкцій визначається тривалістю опору конструкцій вогню й високим температурам до втрати ними міцності й стійкості або утвору в них наскрізних тріщин. Будинку й спорудження по вогнестійкості підрозділяються на п'ять ступенів, які визначаються мінімальними межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цим конструкціям.

Щоб підвищити вогнестійкість будинків, їх розділяють на частині протипожежними перешкодами, наприклад глухими цегельними стінами, які перешкоджають поширенню вогню з однієї частини будинку в інші. Такі стіни з неспаленного матеріалу називають брандмауерами. Місця установки їх передбачені будівельними нормами.

46.Режими повітропостачання сховищ

Система повітропостачання сховищ може працювати в одному з трьох режимів. Режим І — режим чистої вентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху. Режим 2 — режим фільтровентиляції. У цьому режимі зовнішнє повітря очищується від радіоактивного пороху, отруйних речовин і біологічних засобів. Режим 3 — режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. Цей режим передбачається у сховищах, які розміщені на території, де можлива загазованість повітря отруйними речовинами або пожежа. У цьому режимі передбачається регенерація повітря і подача кисню для дихання із спеціальних кисневих балонів, які встановлюються у приміщенні фільтровентиляційного обладнання.

Подача повітря у сховища здійснюється електровентиляторами по трубопроводах. Кількість повітря, яке подається у сховища, залежить від температури зовнішнього повітря і повинно бути в режимі 1: 8м3/год — до 20°С, 10 мУгод - 20 - 25°С, ! 1 м3/год - 25 - 30°С. ІЗ м3/год - більше 30"С.В режимі 2 — на одну людину, яка захищається у сховищі, норма очистки повітря — 2 м3/год, а на одну людину, що працює у пункті управління 5 м3\год. У сховишах використовуються фільтровентиляційні обладнання типу ФВК -1 і ФВК - 2.

47.Межа стійкості ОГД до впливу теплового (світлового) імпульсу

За показник стійкості об'єкта до впливу теплового (світлового) випромінювання береться мінімальне значення теплового (світлового) імпульсу, при якому може статися загоряння матеріалів чи конструкцій будівель і споруд, у результаті чого виникнуть пожежі на об'єкті. Це значення світлового імпульсу прийнято вважати межею стійкості об'єкта до впливу теплового (світлового) імпульсу - U_{св lim} . Об'єкт стійкий, якщо

U_{св lim} = U_{св max}.