6.1.2. Гальмові властивості

Від ефективності дії гальм в значній мірі залежать швидкісні якості автомобіля, але в ще більшій мірі безпека його руху. Гальмові властивості автомобіля оцінюються довжиною гальмового шляху і величиною сповіль­нення під час гальмування.

Гальмовий шлях автомобіля визначається за формулою:

де t_n - час спрацювання гальмового приводу і наростання гальмового зусил­ля на колесах автомобіля (залежить від сучасності конструкції і може бути прийнятий: із гідравлічним приводом - 0,2 с, із пневматичним -0,6 с); k_e - коефіцієнт ефективності гальмування (враховує степінь використання повної, теоретично можливої ефективності дії гальм, і може бути при­йнятим для вантажних автомобілів і автопотягів рівним 1,85); φ - коефіцієнт зчеплення шин з дорогою (значення коефіцієнта φ при­ймають: з асфальтним покриттям - 0,85; з сухими грунтами - 0,6); γ - гальмовий коефіцієнт, який характеризує використання гальмової маси автомобіля і визначається з виразу:

де G - повна вага автомобіля; G_t - частина ваги автомобіля, яка припадає на негальмові колеса. Оскільки гальмівними колесами є всі колеса автомобіля, то γ = 1.

Величина сповільнення, середня для періоду гальмування, визначається формулою

,

Визначають гальмові якості на асфальтовому і на сухому ґрунтовому покриттях за мінімальної швидкості руху.

Під час гальмування з початковою швидкістю 30 км/год на горизон­тальній дорозі з рівним удосконаленим покриттям в сухому стані гальмовий шлях автомобіля не повинен перевищувати 13,5 м, а сповільнення не повин­но бути меншим 3,5 м/с².

6.1.3. Прохідність

Під прохідністю автомобіля розуміють його пристосованість до здійс­нення перевезень в тяжких дорожніх умовах, а також без доріг. Від прохід­ності автомобіля в значній мірі залежать його середня швидкість руху, про­дуктивність і довговічність.

Умова можливості руху автомобіля деформованими грунтами з постійною швидкістю може бути подана у вигляді

,

де k - коефіцієнт зчіпної ваги;

G_зч - частина маси автомобіля, яка припадає на ведучі колеса; φ - коефіцієнт зчеплення.

Прохідність автомобілів і автопоїздів характеризується також макси­мальним динамічним фактором, номінальним тиском шин на дорогу, ступе­нем співпадання колії передніх і задніх коліс автомобіля, дорожнім просві­том, радіусом прохідності тощо.

Максимальна величина динамічного фактора на нижчій передачі визначається за формулою:

де М_max - максимальний крутний момент двигуна в Н-м; G - повна маса автомобіля, Н; i_трн- передатне число силової передачі на нижчій передачі; r_д - динамічний радіус ведучих коліс, м (приймається r_д = r_cm); r_cm - статичний радіус ведучих коліс, м.

6.2. Аналіз експлуатаційних властивостей гусеничних тракторів

6.2.1. Визначення поздовжньої стійкості трактора

Стійкість машини - властивість її зберігати рівновагу під час руху або в стані зупинки за дії зовнішніх сил без перекидування. З визначення видно, що стійкість буває статичною та динамічною (стійкість під час руху). В за­лежності від розглядуваного можливого напрямку перекидування машини статична стійкість поділяється на поздовжню та поперечну.

Статична стійкість гусеничних тракторів, так як і колісних, оцінюється значеннями найбільших кутів нахилу опорної поверхні в поздовжньому напрямках, за яких трактор без вантажу зможе встояти із загальмованими гусеницями не перекидаючись і не сповзаючи.

Допустимі кути поздовжньої статичної стійкості визначаються залежностями:

а) на підйомові

;

б) на спускові

;

де a, b - відстані від центра ваги трактора без вантажу до крайніх точок опорної поверхні гусениці; h - висота центра ваги машини.