Формування системи знижок;

визначення цілей підприємства;

визначення цінової стратегії;

аналіз ціноутворюючих факторів.

Цінові рішення необхідно приймати у таких ситуаціях:

виведення на ринок інноваційного товару;

зміна витрат;

виведення на ринок нового для підприємства товару;

зміна цілей підприємства;

зміна ринкових факторів.

Які задачі ціноутворення відповідають загальним цілям підприємства (вкажіть вірні пари «задача ціноутворення» - «ціль підприємства»):

підвищення прибутковості – запобігання появі нових конкурентів;

підвищення іміджу торгової марки підприємства – збільшення вартості підприємства;

збільшення обсягів продажів для завантаження виробничих потужностей – максимізація прибутку.

Причинами сезонної варіації обсягів продажів може бути:

зміна попиту в залежності від пори року;

відсутність довготермінових угод з постачальниками;

неможливість утворення значних товарних запасів для компенсування сезонності постачання.

Цінова чутливість може бути знижена підприємством за рахунок:

зосередження уваги покупця на унікальних властивостях продукції;

використання стратегії цінового прориву;

погодження високої ціни продукції з кінцевою вигодою, стосовно якої споживач є менш чутливим до ціни.

Ефект витрат на переключення полягає у тому, що покупці тим менш чутливі до ціни:

чим більшими є вхідні бар’єри для нових конкурентів;

чим більшими є витрати на зміну постачальників;

чим більшою є вартість обслуговування чи витратних матеріалів;

чим більшою є вартість початкової інвестиції.

У якому етапі методу експертних оцінок розраховуються коефіцієнти W_i:

оцінка реалізації параметрів в обраних товарах;

розрахунок рейтингів на основі вагових коефіцієнтів та оцінок реалізації параметрів;

оцінка важливості параметрів;

підбір параметрів;

підбір експертів;

у жодному з перелічених.

М’яке регулювання цін на рівні державної політики – це:

встановлення граничних цін, зміна яких можлива тільки за рішенням органу чи суб'єкта ринку, що їх затвердив;

встановлення рекомендованих цін;

встановлення обмежень на націнку;

встановлення гарантованих цін.

Вкажіть вірні твердження. Цінова політика підприємства –

довгострокові принципи встановлення цін на товари;

система методів визначення ціни;

слугує досягненню задач ціноутворення;

процедура аналізу факторів ціноутворення та визначення цінового рівня;

має погоджуватися із товарно-ринковою стратегію.

Вкажіть рішення, що не входять до стратегії ціноутворення:

визначення цінового рівня;

вибір стратегії поведінки по відношенню до конкурентів;

диференціація цін;

стимулювання торгових посередників;

визначення задач ціноутворення;

встановлення різних цінових рівнів для різних країн світу;

встановлення періодичних, твердих або рухливих цін.

Вкажіть вірні твердження. Стратегія цінового прориву –

полягає у встановлені ціни на рівні вищім за рівень, що відповідав би цінності товару;

дає можливість швидко відшкодувати понесені витрати;

дозволяє встановити найкращий захист у цінових війнах;

всі твердження вірні;

жодне з тверджень не є вірним.

Проведення цінової політики преміальних цін неможливе при наявності таких умов:

існують патенти, що перешкоджають виходу на ринок конкурентів з аналогічними товарами;

рівень доходів потенційних споживачів є незначним;

інноваційний товар може бути легко скопійований конкурентами;

за відсутності досвіду споживання, потенційні споживачі вважають ціну ключовим показником якості товару.

До переваг стратегії преміальних цін можна віднести:

забезпечення товару іміджу високоякісного;

можливість швидко відшкодувати понесені витрати;

обмеженість цільового сегменту;

можливість уникнення цінової війни;

мінімізація наслідків від помилок у розрахунку ціни;

можливість досягнення великих обсягів продажів;

формування високих вхідних бар'єрів;

все перелічене.

В яких випадках може бути використана цінова дискримінація:

ринок сегментується за критерієм чутливості до рівня цін;

відсутні фізичні бар’єри для переміщення товару, що продається за більш високою або більш низькою ціною;

є можливість створення різних умов споживання одного й того ж товару;

є можливість створення різних умов постачання товару й оплати за нього.

Періодичні ціни, це:

інша назва сезонних знижок;

фіксовані ціни, що мають обмеження дії у часі;

інша назва позасезонних знижок.

Витратний метод ціноутворення може бути застосований у таких ситуаціях:

у випадках, коли попит є еластичним по ціні;

у випадку коли попит значно перевищує пропозицію;

при встановлення ціни на ексклюзивний товар;

у випадку, коли складно визначити цінність товару та дослідити характеристики попиту;

усі відповіді є вірними.

Рекомендована кінцева ціна може позначатися як:

ASP;

SRP;

DDP;

RPR;

FCA.

Метод беззбитковості вирішує такі завдання:

якою має бути знижка для досягнення найбільшої прибутковості;

яким повинен бути обсяг виробництва, щоб отримати певний прибуток при певній ринковій ціні;

скільки товарів з виробленого обсягу має бути продано при певній ринковій ціні, щоб підприємство не залишилося в збитку;

якою має бути ціна для отримання певного прибутку у випадку, коли виробничі потужності є обмеженими.

Метод розрахунку базової ціни з орієнтацією на попит полягає у:

визначенні ціни, при якій максимізується прибуток;

визначенні найнижчої можливої ціни;

визначенні ціни, при якій максимізується обсяг продажів.

Кумулятивні знижки:

це накопичувальні знижки;

можуть бути застосовані лише в оптовій торгівлі;

надаються за здійснення певного обсягу разової закупівлі;

є кількісними знижками;

можуть бути використані як знижки за лояльність.

Для того, щоб вплинути на роздрібні ціни виробник товару може:

вимагати у роздрібних торговців дотримуватися рекомендованих цін під загрозою припинення постачання товару;

позначати рекомендовану ціну на упаковці товару;

впроваджувати додаткові знижки за дотримання рекомендованих цін;

формувати власну мережу фірмової торгівлі;

усе з переліченого.

Ціни можуть вважатися світовими, якщо:

це ціни останніх торгів на Лондонській товарній біржі;

це ціни великих експортних чи імпортних угод, що укладаються на головних ринках по даному товару;

це середні ціни продажу на ринку США;

це середньозважені ціни торгівлі за останній рік на ринках США, Німеччини та Японії.