Залежність від виду ринку

Вид ціни досить часто визначається ринком, на якому вона утворюється. В залежності від виду ринку розрізняють: ціни товарних аукціонів, біржові котирування, ціни торгів.

Ціни торгів - це ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі, яка заснована на видачі замовлень на постачання товарів чи одержання підрядів на виробництво визначених робіт по заздалегідь оголошеним у спеціальному документі (тендері) умовам. Тендер припускає залучення до визначеного строку на принципах конкуренції пропозицій від декількох виробників з метою забезпечення найбільш вигідних умов угоди для її організаторів.

Іншими словами, ціни торгів втілюють в собі особливу форму торгівлі, коли декілька конкурентів пропонують замовнику свої проекти по виконанню визначених робіт, серед яких він згодом вибирає найефективніший .

Відмінною рисою такої форми торгівлі є наявність декількох продавців (оферентів) і одного покупця (замовника), який з цих пропозицій вибирає найбільш вигідну, у тому числі й за ціною, пропозицію.

Оскільки на торгах має місце високий рівень конкуренції серед продавців, ціни на види товарів і послуг, які можна між собою порівняти, в цих умовах, як правило, нижче за ціни аналогічної продукції, що реалізується по звичайних комерційних контрактах.

Фактор часу

З урахуванням фактору часу розрізняють: постійні, сезонні, ступінчасті ціни.

Постійна ціна - ціна, термін дії якої заздалегідь не визначений.

Сезонна ціна - ціна, термін дії якої визначений періодом часу.

Ступінчаста ціна - ряд цін на продукцію, що послідовно знижуються, в заздалегідь обумовлені моменти часу по попередньо визначеній шкалі.

Внутрішньофірмові ціни.

Трансфертні ціни - це ціни, що застосовуються всередині фірми при реалізації продукції між підрозділами підприємства, фірми, а також різних фірм, але таких, що входять в одну асоціацію. Трансфертні ціни є різновидом оптової ціни. Ціль трансфертного ціноутворення - впливати на показники роботи кожного підрозділу, зайнятого виготовленням продукції, сприяти збільшенню прибутку підрозділів фірми, що повинно в цілому вести до збільшення прибутку фірми.

Трансфертні ціни одержали широке поширення в господарському обороті, у тому числі при обміні товарами і послугами в рамках транснаціональних компаній. Розвиток виробничої кооперації з'явився об'єктивною основою розширення сфери застосування трансфертних цін.

Як правило, дані про трансфертні ціни обмежені, вони складають комерційну таємницю, а їхній рівень і співвідношення значно відрізняються від цін при постачаннях продукції в якості запчастин. Останні, за існуючими оцінками, можуть бути в декілька разів вищими.

Трансфертна ціна може встановлюватися як на готові вироби, напівфабрикати, сировину, так і на послуги (роботи), в тому числі управлінські.

Використання трансфертних цін може істотно впливати на конкурентноздатність фірми. Так, шляхом заниження цін на сировину і матеріали, що поставляються дочірніми підприємствами, можна помітно підвищити конкурентоспроможність компанії.

Умови постачання і продажу

За умовами постачання і продажу розрізняють наступні види цін: ціна-нетто - ціна на місці купівлі-продажу; ціна-брутто (фактурна ціна) - визначається з урахуванням умов купівлі-продажу (виду і розміру податків на кожний товар, наявності і рівня знижок, виду «франко» і умови страхування).

Диференціація цін у залежності від того, хто - продавець чи покупець - бере на себе транспортні видатки, розрізняється по виду «франко».

«Франко» визначає, до якого пункту на шляху просування товару від продавця до покупця постачальник відшкодовує транспортні витрати. Наприклад, «франко-склад продавця» означає, що усі витрати по доставці несе покупець, а «франко-склад споживача» – що всі витрати оплачуються продавцем.

Транспортний фактор обов’язково враховується у зовнішньоторговельних цінах. Порядок обов'язків продавців і покупців щодо розподілу між ними транспортних і інших супутніх витрат викладений у документі, що відомий як «Інкотермс-2000». Інкотермс пояснює, у якому розмірі витрати поділяються між сторонами. [9].