Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dligach_a_o_marketingova_cinova_politika_svitov...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
6.53 Mб
Скачать

Ступінь конкуренції та державний вплив.

В залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку розрізняють наступні види цін: вільні (ринкові) і регульовані.

Вільні ціни (ринкові ціни) - це ціни, що встановлюються виробниками продукції і послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку.

До вільних цін відносяться: ціна попиту, ціна пропозиції. Ціна попиту - ціна, що складається на ринку покупця. Ціна пропозиції - ринкова ціна, яка вказується в оферті (офіційній пропозиції продавця) без знижок.

Регульовані ціни - це ціни, що встановлюються відповідними органами управління або ціни, у відношенні яких органи влади і управління встановлюють які-небудь умови, що обмежують їх рівень.

Регульовані ціни, у свою чергу, можуть бути гарантовані, рекомендовані, граничні ціни тощо. Серед регульованих цін виділяють:

Граничні ціни - це такі ціни, вище (або нижче – в залежності від умови) яких підприємства не можуть встановлювати ціну на свою продукцію чи послугу.

Гарантовані ціни - це ціни, що встановлюються на визначеному рівні, зміна яких можлива тільки за рішенням органу чи суб'єкта ринку, що їх затвердив.

Вставка 1.3.

Наприклад, наприкінці 2003 року в Тернополі ввели регульовані ціни на хліб. Голова Тернопільської облдержадміністрації видав розпорядження про впровадження тимчасового регулювання цін на окремі продовольчі товари. Таке рішення було ухвалено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про недоліки в роботі окремих органів виконавчої влади по забезпеченню продовольчої безпеки і заходів щодо стабілізації ринку основних продовольчих товарів». Мета регулювання - соціальний захист населення. Державне регулювання вводилося тимчасово, до 1 січня 2004 року. Для цього встановлювався граничний рівень оптової відпускної ціни на пшеничне борошно вищого ґатунку. [8]

Детальніше про регульовані ціни можна прочитати у підрозділі Державне регулювання.

Спосіб фіксації цін

За способом встановлення, фіксації розрізняють тверді, рухливі, змінні ціни. Ці види цін встановлюються в договорі, контракті.

Тверді ціни називають ще постійними. Це такі ціни, що встановлюються в момент підписання договору і не змінюються протягом усього терміну постачання продукції за даним договором, угодою, контрактом.

Зазвичай у договорі робиться застереження «ціна тверда, зміні не підлягає». Тверді ціни застосовуються в угодах:

  • з негайним постачанням;

  • з постачанням протягом короткого терміну;

  • таких, що передбачають тривалі терміни постачання.

Рухлива ціна передбачається договором, і означає, що ціна, фіксована в момент укладання договору, може бути переглянута надалі, якщо до моменту виконання договору ринкова ціна зміниться (підвищиться чи знизиться). У такому випадку повинна змінитися ціна, зафіксована в договорі, про що робиться відповідне застереження. Це застереження називається «застереженням про підвищення і зниження ціни».

Зазвичай в договорі зазначено, що при відхиленні ринкової ціни від контрактної в розмірі 2-5% перегляд зафіксованої ціни не робиться. При встановленні рухливої ціни в договорі вказується джерело інформації, з якого можна судити про зміну ринкової ціни. Рухливі ціни зазвичай встановлюються на промислові, сировинні та продовольчі товари, що поставляються по довгострокових договорах.

Змінна (варійована) ціна - це ціна, яка обчислюється на момент виконання договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва за період часу, необхідний для виготовлення продукції. (Наприклад, коли має місце інфляція, стійка зміна цін на ресурси тощо)

Змінні ціни встановлюються зазвичай на товари з тривалим терміном виготовлення, наприклад, складне промислове устаткування, судна.

Під час підписання договору в цьому випадку фіксується так звана вихідна, базова ціна, тобто ціна, що застосовується як основа для розрахунку, обмовляється її структура, а саме: перемінні витрати (витрати на сировину і матеріали, зарплатню), частка постійних витрат (накладні витрати, амортизація), прибуток, а також приводиться метод розрахунку змінної ціни, яким сторони будуть користуватися.

Слід зазначити, що ці види цін широко використовуються в міжнародній торгівлі. В умовах пожвавленої кон'юнктури ринку при встановленні змінної ціни в інтересах покупця (імпортера) у договір (контракт) можуть бути внесені деякі обмежувальні умови. Наприклад, встановлена межа у відсотках до договірної ціни, у рамках якої перегляд ціни не відбувається, певний відсоток можливої зміни ціни (наприклад, не вище за 5% від загальної суми витрат). Ця межа називається лімітом зміни ціни.

У договорі чи контракті може бути передбачено, що зміна ціни поширюється не на всю суму витрат виробництва, а лише на їх визначені елементи (наприклад, на метал при будівлі судна) із вказівкою їхньої величини у відсотках від загальної вартості замовлення.

У договорі зміна ціни може бути передбачена не на весь термін дії договору, а на більш короткий період (наприклад, на перші 6 місяців від дати укладання договору), тому що протягом цього періоду постачальник може закупити всі необхідні матеріали для виконання замовлення.

На практиці іноді застосовують змішаний спосіб фіксації ціни, коли частина ціни фіксується твердо при укладанні договору, інша частина - у виді змінної ціни.

Питання страхування ціни розглянуте у підрозділі Страхування ціни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]