Завдання для опрацювання

Дослідити провідні галузі паливно-енергетичного комплексу в Україні. Обгрунтувати взаємозвязок галузей паливно-енергетичного комплексу із іншими провідними галузями економіки України. Визначити особливості Донецького та Львівсько-Волинського кам'яновугільних басейнів. Вивчити особливості структури видобутку окремих видів палива в Україні. Надати рекомендації щодо структурної перебудови господарського комплексу України у напряму ресурсозбереження.

Теми рефератів

1. Цілісність регіону, її елементи.

2. Депресивні регіони, їх види і шляхи «реанімації».

3. Спеціалізація і комплексність їх взаємодії.

Рекомендована література: 6, 11, 14

Тема 3. Демографічний потенціал регіональної економіки

Тема завдань для самостійної роботи: Гірничо-металургійний комплекс. Комплекс соціальної інфраструктури.

1. Поняття гірничо-металургійного комплексу.

2. Структура гірничо-металургійного комплексу.

3. Передумови розвитку гірничо-металургійного комплексу в Україні.

4. Чорна і кольорова металургія.

5. Розміщення підприємств гірничо-металургійного комплексу.

6. Соціальна інфраструктура як сукупність галузей невиробничої сфери, що створюють загальні умови для раціональної організації основних видів діяльності людини.

Ключові поняття: гірничо-металургійний комплекс, чорна металургія, кольорова металургія, соціальна інфраструктура, невиробнича сфера.

Теоретичні відомості за темою заняття

Гірничо-металургійний комплекс України — це сукупність підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До гірничо-металургійного комплексу належить також коксохімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткування, порошкова металургія тощо.

Гірничо-металургійний комплекс є невід'ємною складовою виробництва конструкційних матеріалів, що значною мірою визначає економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Основними споживачами продукції гірничо-металургійного комплексу є машинобудування, будівництво, транспорт.

Функціональним ядром комплексу є чорна і кольорова металургія, їхній комплексний зв'язок грунтується на певній взаємозамінності чорних і кольорових металів у машинобудуванні та будівництві, подібності окремих технологічних процесів при виробництві сплавів, використанні цинку для антикорозійного покриття (оцинкування) листового заліза тощо

Сприятливими умовами для розвитку гірничо-металургійного комплексу в Україні є територіальні поєднання насамперед Донбасу і Придніпров'я, великих родовищ коксівного вугілля, залізної та марганцевої руд, високоякісних вапняків і формувальних пісків та вогнетривів, наявність родовищ алюмінієвої сировини, ртутних, титанових, нікелевих, ванадієвих, молібденових руд, магнієвої сировини, руд якісних металів; забезпечення районів розвитку металургійного виробництва транспортною мережею і водними ресурсами, великий попит на метал; значна кількість вторинної сировини.

Соціальна інфраструктура — це сукупність галузей невиробничої сфери, що створюють загальні умови для раціональної організації основних видів діяльності людини — трудової, суспільно-політичної, у сфері духовної культури та побуту.

До галузей соціальної інфраструктури відносять: торгівлю в тій її частині, що здійснює реалізацію продукції, громадське харчування, житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, пасажирський транспорт і зв'язок, що обслуговує населення і невиробничі галузі; освіту й охорону здоров'я; фізкультуру і спорт; туристично-екскурсійні організації; соціальне забезпечення; культуру і мистецтво; масову інформацію; науку та наукове обслуговування; підготовку кадрів; кредит і державне страхування; органи державного управління і громадських організацій.

Соціальна інфраструктура має не тільки галузеву, а й територіальну структуру. Одиницями територіальної структури соціальної інфраструктури є країна, регіон, автономна республіка, область, місто, сільський адміністративний район, населений пункт. Підтримання необхідних пропорцій розвитку соціальної інфраструктури в галузевому і територіальному аспектах — важливий напрям політики регіонального розвитку.