Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самостятельные темы по региональной экономике.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
411.14 Кб
Скачать

Завдання для опрацювання

Дослідити напрями забезпечення населення якісними продуктами харчування як один із головних напрямів соціально-економічного розвитку держави. Визначити особливості сільського господарства та проблеми його розвитку в Україні. Обгрунтувати місце України у світовому виробництві продовольчої продукції. Розробити напрями агропромислової інтеграції і комплексоутворення при використанні продовольчих сировинних ресурсів сільського господарства, лісових угідь, ставків, річок і морів, мінеральних вод. Вибрати функціонально-галузеву структуру продовольчого комплексу.

Теми рефератів

  1. Методи оцінювання конкурентоспроможності агропромислових підприємств.

  2. Підходи до визначення конкурентоспроможності агропромислової галузі економіки.

  3. Порівняльний аналіз споживчої корзини європейських країн та України.

  4. Аналіз темпів зростання цін на товари першої потреби.

Рекомендована література: 2, 13, 14

Тема 10. Міжнародний територіальний поділ праці та світові зовнішньоекономічні зв’язки

10.1. Тема завдань для самостійної роботи: Комплекс галузей виробництва непродовольчих товарів

  1. Поняття комплексу галузей виробництва непродовольчих товарів.

  2. Структура комплексу галузей виробництва непродовольчих товарів.

  3. Основні підприємства комплексу та їх розташування а територією України.

  4. Аналіз ринків сировини та збуту продукції галузей комплексу.

Ключові поняття: непродовольчі товари, сировина, комплекс галузей, збут, ринок.

Теоретичні відомості за темою заняття

Комплекс галузей виробництва непродовольчих товарів досить складний за структурою та видами діяльності. До його складу входять галузі легкої промисловості, а також виробництво радіоприймачів і радіоелектронної апаратури, телевізорів, годинників, легкових автомобілів, меблів, побутової техніки та запасних частин до неї, мікроелектроніки, мікропроцесорних засобів, касетних відеомагнітофонів, холодильників і морозильників, швейних, в'язальних і пральних машин, мотоциклів, мопедів і велосипедів, пилососів, автоматичних посудомийних машин, фото- і кіноматеріалів, фармацевтичних препаратів, лакофарбових матеріалів, засобів захисту рослин тощо. Для комплексу цього виробничого спрямування характерні широкі внутрішні й зовнішні економічні та технологічні зв'язки. Його продукцію використовують у меблевій, автомобільній, авіаційній, нафтохімічній, харчовій промисловості, сільському господарстві, транспорті, у сфері охорони здоров'я тощо.

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям та ін., а промисловість — технічними тканинами тощо. В умовах орієнтації економіки на соціальні потреби населення цій галузі належить провідна роль у піднесенні рівня життя населення.

На розміщення підприємств легкої промисловості, особливо текстильної, великий вплив має науково-технічний прогрес. Це позначається передусім на концентрації текстильного виробництва, на зміні його сировинної бази. Натуральне волокно поступово витісняється хімічними волокнами. Велика кількість тканин виробляється з сумішей натуральних і хімічних волокон.

Значного розвитку набула вовняна галузь. Сировиною для неї є вовна, Добавки з штучних та синтетичних волокон. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Вовняні тканини виробляють Чернігівський камвольно-суконний і Луганський тонкосуконний комбінати, Криворізька вовнопрядильна та Донецька камвольно-прядильна, Дунаєвецька (Хмельниць-ка область), Одеська, Сумська, Стрийська (Львівська область) суконні фабрики, Харківське виробниче об'єднання «Червона нитка». Усього у вовняній галузі діє близько 30 підприємств.

Для розвитку шкіряно-взуттєвої та хутряної галузей потрібно удосконалювати і створювати нову, високоефективну технологію шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактного виробництва; освоювати матеріали з поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями; механізувати та автоматизувати виробничі процеси.

До складу поліграфічної промисловості входять: універсальні й спеціалізовані поліграфічні об'єднання та комбінати; газетні, газетно-журнальні й газетно-бланкові друкарні, книжково-журнальні, етикетко-друкарські фабрики, фабрики офсетного, друко-офсетного, кольорового і нотного друку; цинкографічні, а також допоміжні підприємства. Широко впроваджуються нові технології друку з використанням електронної техніки.

Актуальним завданням є забезпечення відродження в Україні на якісно вищому рівні виробництва побутової техніки, яка б відповідала вимогам споживача і була конкурентоспроможною.