
- •Лекція 1-2. Визначники. Визначники другого і третього порядків та їх властивості. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця. Поняття про визначники вищих порядків.
- •Визначники. Визначники другого і третього та їх властивості
- •1.2. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця
- •1.3. Поняття про визначники вищих порядків
- •Лекція 3-4. Визначення матриці. Дії над матрицями. Обернена матриця. Ранг матриці. Теорема про ранг.
- •2.1. Визначення матриці
- •2.2. Дії над матрицями
- •Властивості додавання:
- •Властивості множення матриці на число:
- •Перемножування матриць
- •2.3. Обернена матриця
- •2.4. Ранг матриці, теорема про ранг.
- •Лекція 5-7. Системи лінійних рівнянь. Розв’язування системи лінійних рівнянь методом Гауса. Правило Крамера. Розв’язок системи лінійних рівнянь за допомогою оберненої матриці.
- •3.1. Системи лінійних рівнянь
- •3.2. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом гаусса.
- •3.3. Правило крамера.
- •3.4. Розв’язок системи лінійних рівнянь за допомогою оберненої матриці.
- •Лекція 9-10. Поняття вектора. Лінійні операції над векторами. Скалярний добуток двох векторів. Векторний і мішаний добуток двох векторів.
- •4.1. Поняття вектрора
- •4.2. Лінійні операції над векторами
- •Додавання векторів.
- •Різниця векторів.
- •Множення вектора на число.
- •4.3. Скалярний добуток двох векторів
- •4.4. Векторний і мішаний добуток двох векторів
- •11.1. Системи координат на площині і в просторі.
- •Декартові координати на прямій.
- •11.2. Декартові координати на площині
- •11.3. Декартові координати в просторі
- •11.4. Полярні координати на площині
- •11.5. Циліндричні координати в просторі
- •116. Сферичні координати в просторі
- •5.7. Перетворення декартових координат
- •Паралельне перенесення
- •Поворот навколо початку координат
- •Лекція 12. Пряма на площині. Пряма на площині. Різні види рівнянь прямої на площині. Кут між двома прямими. Відстань від точки до прямої.
- •12.2. Кут між двома прямими, відстань від точки до прямої
- •Лекція 13. Площина у просторі. Площина у просторі. Рівняння площини що проходить через три точки. Кут між двома площинами.. Відстань від точки до площини
- •13.1. Рівняння площини
- •13.2. Кут між площинами, відстань від точки до площини
- •Лекція 14. Пряма у просторі. Пряма у просторі. Кут між двома прямими. Кут між прямою і площиною
- •14.3. Рівняння прямої у просторі
- •14.2. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •Лекція 15. Лінії другого порядку.
- •15.1. Криві другого порядку
- •Лекція 16. Лінії другого порядку.
- •16.1. Поверхні другого порядку
12.2. Кут між двома прямими, відстань від точки до прямої
Розглянемо дві прямі l1: у = k1x + b1 і l2: y = k2 x + b2.
Означення. Кутом між прямим l1 і l2 називається такий кут , поворот на який від першої прямої до другої відносно точки їх перетину до суміщення цих прямих відбувається на найменший кут проти годинникової стрілки.
Рис. 2.15
.
Остаточно
.
(2.18)
Якщо кут — це кут між l1 і l2, то кут між l2 і l1 дорівнюватиме – .
З формули (2.18) легко дістати умови паралельності і перпендикулярності двох прямих.
Так, коли l1 // l2, кут між ними дорівнює нулю — маємо:
tg = 0 k1 = k2.
Якщо
l1
l2,
.
Підставляючи значення кутових коефіцієнтів, маємо:
.
Нехай задано деяку точку М0 (х0, у0) і пряму l: Ах + Ву + С = 0. Пересвідчимось, що М0 не лежить на прямій, Ах0 + Ву0 + С 0, тоді відстань від точки М0 (х0, у0) до прямої Ах + Ву + С = 0 можна знайти за формулою:
.
Лекція 13. Площина у просторі. Площина у просторі. Рівняння площини що проходить через три точки. Кут між двома площинами.. Відстань від точки до площини
13.1. Рівняння площини
Нехай
задано прямокутну систему координат
Охуz,
площину ,
вектор
,
який має координати
,
і точку
,
яка належить площині (рис. 2.20).
Рис. 2.20
Точка
М
(х,
у,
z)
— довільна точка площини. Ця точка
належить площині лише в тому разі, коли
вектори
і
взаємно перпендикулярні. Умова
перпендикулярності векторів
. (2.25)
Останній
вираз можна розглядати як векторне
рівняння площини. Координати вектора
дорівнюють відповідно х
– х0,
у
– у0,
z
– z0.
Записавши вираз (2.25) у розгорнутому
вигляді, дістанемо рівняння площини,
що проходить через задану точку:
(2.26)
Розкривши
дужки в (2.26) і позначивши
,
дістанемо загальне рівняння площини:
(2.27)
Розглянемо тепер, як розміщена площина відносно системи координат Охуz залежно від значень коефіцієнтів у рівнянні (2.27).
1.
Нехай D
= 0. У цьому випадку рівняння набирає
вигляду
.
Точка О
(0, 0, 0) задовольняє це рівняння, тобто
належить площині. Це означає, що площина
проходить через початок системи
координат.
2.
Нехай один із коефіцієнтів при змінних
дорівнює нулю. Припустимо С
= 0, А
0, В
0, D
0. Тоді рівняння набирає вигляду
.
Нормальний вектор
перпендикулярний до осі Оz,
оскільки його проекція на цю вісь
дорівнює нулю. Отже, площина
паралельна
цій осі. Якщо ще і D
= 0, то площина
містить вісь Оz,
тому що паралельна їй і проходить через
початок системи координат. Аналогічно
можна розглянути випадки А
= 0, В
0, С
0 і А
0, В
= 0, С
0.
3. Розглянемо тепер випадок, коли два коефіцієнти при змінних дорівнюють нулю. Нехай А = В = 0, С 0, D 0. Тоді площина Сz + D = 0 згідно з попереднім паралельна відразу осям Ох і Оу, а це означає, що вона паралельна площині Оху і, як наслідок, перпендикулярна до осі Оz. Якщо додатково і D = 0, то z = 0 — рівняння координатної площини Оху. Аналогічно можна розглянути випадки А 0, В = С = 0 і В 0, А = С = 0.