
- •1.Основні поняття та визначення. Постановка задачі.
- •3. Задача про найкоротший шлях. Метод Мінті.
- •4. Алгоритм методу Мiнтi.
- •5. Задача про максимальний потік.
- •6. Алгоритм методу Форда-Фалкерсона.
- •7. Побудова сіткового графа.
- •8. Розрахунки в сітковому графі
- •9. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •10. Критерії прийняття рішень в умовах ризику
- •11. Узагальнена модель управління запасами
- •Класична задача економічного розміру замовлення
- •12. Задача економічного розміру замовлення з розривами цін
- •13. Багатопродуктова статична модель з обмеженою місткістю складу
- •14. Модель при відсутності витрат на оформлення замовлення
- •15. Модель з витратами на оформлення замовлення
- •16. Адаптація моделі економічного розміру замовлення до імовірнісної природи попиту
- •17. Стохастичний варіант моделі економічного розміру замовлення
- •18. Одноетапні моделі
- •Модель при відсутності витрат на оформлення замовлення
- •22. Основні компоненти моделей масового обслуговування
- •23. Експонентний розподіл у системах масового обслуговування
- •24. Модель чистого народження
- •25. Модель чистої загибелі
- •26. Узагальнена модель системи масового обслуговування
- •27. Спеціалізовані системи обслуговування з пуассонівським розподілом
- •28. Функціональні характеристики стаціонарних систем обслуговування
- •29. Моделі з одним сервісом
- •30. Моделі з паралельними сервісами
27. Спеціалізовані системи обслуговування з пуассонівським розподілом
На рис. 7.4 схематично представлена спеціалізована система обслуговування пуассонівського типу, у якій паралельно функціонують c ідентичних сервісів (засобів обслуговування). Клієнт, що очікує, вибирається з черги для обслуговування на першому вільному сервісі. Інтенсивність надходження клієнтів у систему дорівнює клієнтів в одиницю часу. Усі паралельні сервіси є ідентичними; це означає, що інтенсивність обслуговування кожного сервісу дорівнює клієнтів в одиницю часу. Число клієнтів, що знаходяться в системі обслуговування, включає тих, хто вже обслуговується, і тих, хто знаходиться в черзі.
Позначення, які найбільш підходять для характеристик системи обслуговування (рис. 7.4), мають наступну структуру:
,
де
a – тип розподілу моментів часу надходження клієнтів у систему,
b – тип розподілу часу між появою елементів вихідного потоку (часу обслуговування),
c – кількість паралельно працюючих сервісів (=1,2,...,),
d – дисципліна черги,
e – максимальна ємність (скінченна або нескінченна) системи (кількість клієнтів у черзі плюс число клієнтів, прийнятих на обслуговування сервісами),
f – ємність (скінченна або нескінченна) джерела, що генерує клієнтів.
Рис. 7.4.
Стандартними позначеннями для типів розподілів вхідного і вихідного потоків (символи а і b) є наступні.
M – марковский (або пуассонівський) розподіл моментів надходження клієнтів у систему або їх вихід з неї (або еквівалентний експонентний розподіл інтервалів часу між моментами послідовних надходжень або тривалостей обслуговування клієнтів),
D – детермінований (фіксований) інтервал часу між моментами послідовних надходжень у систему клієнтів або детермінована (фіксована) тривалість обслуговування клієнтів,
– розподіл Ерланга, або гамма-розподіл
інтервалів часу (або, що те ж саме,
розподіл суми незалежних випадкових
величин, що мають експонентний розподіл),
GI – довільний (загальний) тип розподілу моментів надходження клієнтів на обслуговування,
G – довільний (загальний) тип розподілу тривалості обслуговування клієнтів.
Для дисципліни черги (символ d) використовуються наступні позначення.
FCFS – першим прийшов – першим обслуговуєшся,
LCFS – останнім прийшов – першим обслуговуєшся,
SIRO – випадковий відбір клієнтів,
GD – довільний (загальний) тип дисципліни.
Для ілюстрації розглянемо структуру системи обслуговування, яка відповідає моделі (M/D/10):(GD/N/). Відповідно до прийнятих позначень тут мова йде про систему (і, відповідно, модель) масового обслуговування з пуассонівським вхідним потоком (або експонентним розподілом інтервалів часу між моментами послідовних надходжень клієнтів), фіксованим часом обслуговування і десятьма паралельно функціонуючими сервісами. При цьому дисципліна черги не регламентована, і максимальна кількість клієнтів, що допускаються в систему, дорівнює N. Нарешті, джерело, що породжує клієнтів, має необмежену ємність.
В якості історичної довідки зазначимо, що перші три елементи (а/b/c) розглянутого позначення були введені Кендаллом (D.G. Kendall) у 1953 році, і в літературі по теорії масового обслуговування вони фігурують як позначення Кендалла. Пізніше в 1966 році Лі (А.М. Lee) додав до них символи d і e. Автором цієї книги в 1968 році був введений останній символ прийнятих позначень – f.
Перед детальним розглядом системи обслуговування пуассонівського типу покажемо, як за допомогою отриманих у розділі 7.5 імовірностей , що відповідають стаціонарному режимові, можна одержати функціональні характеристики системи.