4. Моніторинг структури ґрунту

Структурою називають здатність твердої фази грунту агрегуватися і природно розпадатися на відносно стійкі окремості (елементи) різної форми і величини. Структура грунту формується внаслідок механічного поділу грунтів на агрегати та утворення водоміцної структури. Механічне розділення грунту на агрегати відбувається при процесах зволоження та висихання, замерзання і нагрівання, під впливом розвитку кореневих систем рослин, діяльності комах та їх личинок в грунтах.

В залежності від форми і співвідношення розмірів структурних агрегатів розрізняють три типи структури: кубовидну - це структурні агрегати, що мають однакові розміри по висоті, довжині і ширині; характерна для верхніх горизонтів грунтів, а також для грунтів легкого механічного складу; призмовидну - висота агрегатів більша ширини і довжини, утворюється на деякій глибині від поверхні в суглинистих і глинистих грунтах; плитовидную - ширина і довжина агрегатів значно більша висоти і представлена плитками, лусочками тощо, утворюється у відносно неродючих грунтових горизонтах, що володіють поганими водно-фізичними і хімічними властивостями, формується в підзолистих, глейових і осолоділих горизонтах.

Визначаємо структуру ґрунту за класифікацією С.О.Захарова:

А – грудковато-зерніста – дуже водостійка;

АВ – зерністо-горіхова – дуже водостійка;

Ві – горіхова – дуже водостійка;

В – горіхова – дуже водостійка.

Висновки: Даний тип ґрунту володіє найкращою структурою ґрунту. Висока водостійкість здатна чинити опір розмивній дії води. З глибиною водостійкість не змінюється.

5. Моніторинг щільності ґрунту

Щі́льність скла́дення ґру́нту — маса абсолютно сухого ґрунту в одиниці об'єму непорушеної будови (г/см³). Залежить від гранулометричного складу, природи мінералів, вмісту органічних речовин, структурного стану ґрунту тощо.

Завдяки наявності пор, заповнених повітрям, щільність грунту значно менша, ніж щільність його твердої фази.

Щільність складення ґрунту залежить від:

1. Механічного складу. Чим важче ґрунт, за механічним складом, тим вище щільність ґрунту і навпаки, грунти легкогі механічного складу мають невелику щільність.

2. Структури ґрунту. В добре оструктурених грушин щільність коливається в межах 0,95-1,2 г/см³, у безструктурний вона буває 1,4-1,8 г/см³.

3. Типу рослинності. Під зімкненим ялиновим лісом війн становить 0,9-1,1, під березняками 1,0-1,3, під злаковими культурами 1,2-1,4 г/см³

4. Ступені твердості ґрунту. Чим пухкіше ґрунт, тим його щільність оптимальна.

5. Вміст>^г органічних речовин. Щільність ґрунтів, бідних на органічні речовини, коливається від 1,0 до 1,8 г/см³.

6. Глибини ґрунтового профілю. Чим глибше генетичні горизонти, тим більше їх щільність.

7. Сезонних циклічних змін часу року. Восени після танення ґрунту щільність найменша, в кінці вегетації вона збільшується.

Визначаємо горизонти ґрунту за ступенем ущільнення:

А – 1,11 г/см³ – грунт пухкий, щільність оптимальна;

АВ – 1,22 г/см³ - слабоущільнений грунт;

Ві – 1,24 г/см³ - слабоущільнений грунт;

Висновок: Даний тип ґрунту і його генетичні горизонти мають різну щільність складення. Гумусово-акумулятивний горизонт має оптимальну щільність, гумусово-перехідний горизонт та горизонт гумусних патьоків – слабо ущільнені.