3.3. Визначення мінімально можливої величини рапорту переплетення

У залежності від фази побудови тканини рапорт базового переплетення визначають за наступною методикою:

Тканини I-IV фаз побудови характеризуються утоковим ефектом (n_o < n_у) і рапорт базового переплетення визначають за формулою:

(3.20)

Тканни V фази побудови мають двулицьовий эфект, тобто число основних перекриттів n_o дорівнює числу утокових перекриттів n_у і m = n = 1.

В цьому випадку мінімальний рапорт дорівнює:

,

(3.21)

тобто це рапорт полотняного переплетення. Якщо R_б > 2, необхідно, щоб рапорт був парним числом, а переплетення необхідно будувати негативним методом або методом посилення.

Тканини VI-IX фаз побудови характеризуються основним эфектом, тобто n_o > n_у і рапорт базового переплетення визначається за формулою:

(3.22)

3.4. Визначення уробітки ниток основи і утоку

На стадії розробки основних параметрів тканини необхідно величини уробіток ниток по основі і по утоку а_о і а_У визначити аналітичним шляхом, двома різними методами – методом МТІ (розробленим Московським текстильним інститутом) і методом Л.Г. Лейтеса.

Потім із двох варіантів розрахунків варто вибрати оптимальний, котрий прийняти в якості вихідних даних для визначення поверхневої щільності тканини.

3.4.1. Викладення методу мті для визначення уробітки

Проф. Н.Г. Новіков встановив поняття геометричної щільності тканини, яка характеризується відстанню між центрами двох сусідніх ниток (_о і _у). Геометрична щільність – величина, яка зворотня значенню технологічної щільності.

Для тканини полотняного переплетення _о = 100 / Р_о _у = 100 / Р_у.

Геометрична щільність ниток _о і _у визначається по моделі, яка показана на рис. 1

Рис. 1. Модель геометричної щільності ниток

де _о – геометрична щільність ниток основи, мм;

L_R.o – довжина рапорту переплетення, мм;

h_o – висота хвилі згину ниток основи, мм;

b_mк – товщина тканини, мм;

d_p – розрахунковий діаметр ниток, мм.

Із трикутника АВС визначаємо _о і _у за формулою:

(3.23)

Коефіцієнт заповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин:

(3.24)

де – кількість пересікань ниток основи з утоком і навпаки в межах

рапорту переплетення

По геометричній моделі, яка наведена на рис. 2, визначають відстань між центрами ниток в місцях перетину нитками іншої системи.

Рис. 2. Геометрична модель щільності ниток

Відстань між центрами ниток однієї системи в місцях перетину їх з нитками іншої системи мм:

(3.25)

Відстань між центрами двох сусідніх ниток:

(3.26)

Уробітка ниток основи і утоку:

(3.27)

3.4.2. Викладення методу л.Г. Лейтеса для визначення уробітки

Коефіцієнти наповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, запропоновані Воробйовим В.А.:

(3.28)

Середній коефіцієнт наповнення одношарової тканини:

(3.29)

Уробітка ниток основи і утоку:

(3.30)

де К_ст – коефіцієнт, що враховує структуру і волокнистий склад ниток;

К_тип – коефіцієнт, що враховує тип ткацького верстату (АТ – 1,0; П – 1,0;

АТПР – 0,92; СТБ – 1,1);

m - коефіцієнт врівноваженості ниток у тканині по їх числу на 10 см.

Таблиця 3

Нитки	Кст	Квол	Ккромки
Бавовняна пряжа: кардна гребінна	12,0 13,0	2,5 2,7	3,4 3,68
Шерстяна пряжа: камвольна суконна	11,0 8,0	2,29 1,67	3,11 2,27
Льняна пряжа: мокрого прядіння сухого прядіння	15,0 12,0	3,13 2,5	4,25 3,4
Віскозна штапельна пряжа:	10,0	2,08	2,83
Ацетатна штапельна пряжа: з ПЭ волокна з ПАН волокна з ПВХ волокна з ПВА волокна	8,0 20,0 20,0 18,0 12,0	1,67 4,17 4,17 3,75 2,5	2,27 5,67 5,67 5,10 3,4
Натуральні шовкові нитки: сурові отварені	22,0 20,0	4,58 4,17	6,23 5,67
Поліамідні нитки: комплексні текстуровані	35,0 32,0	7,29 6,67	9,12 9,07
Поліефірні нитки: комплексні текстуровані	32,0 30,0	6,67 6,25	9,07 8,5
Ацетатні комплексні	12,0	2,5	3,4

Після визначення уробітки обома методами (МТІ і Лейтеса), студент проводить порівняння значень між собою і з вхідними даними. Для подальших розрахунків обирається один з розрахованих варіантів і наводиться обґрунтування вибору.