Теми контрольних письмових робіт (кмр)

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ (КМР-1)

1. Чому Володимир Великий, приймаючи християнство, віддав перевагу православ’ю? Чим це було зумовлено? Відповідь аргументуйте.

2. Що мав на увазі М.С.Грушевський, наголошуючи, що майже вся історія українського народу є історію боротьби за опанування степом? Відповідь аргументуйте.

3. Розкрийте зміст вислову М.С.Грушевського: “Галицьке і Волинське князівства – найбезпосередніші спадкоємці політичної і культурної традиції Києва”. Відповідь аргументуйте.

4. Історики Л.Гумільов, Б.Васильєв та інші вважають, що золотоординського іга на Русі не було, а був лише Союз Русі з Ордою. Історики Б.Рибаков, П.Толочко, М.Котляр та інші, навпаки, вказують на руйнівні наслідки золотоординської навали.

5. На фактичних прикладах доведіть, чи були завойовницькі походи монголів катастрофічними для слов’янських земель. Чи мало золотоординське іго на Русі певні особливості та тенденції? Якщо так, то як це вплинуло на історичний розвиток східних слов’ян?

6. Історик В.Ключевський зазначав: “На початку другої половини ХVI ст. величезна більшість католицького дворянства уже перейшла у протестантизм, потягнувши за собою й деяку частину литовсько-руської православної знаті – Вишневецьких, Ходкевичів та ін. Ці успіхи протестантизму і підготували Люблінську унію 1569 р.” Як зрозуміти ці слова історика? Якщо згодні з ним, поясність, чому. Дайте аргументовану відповідь.

7. Історик І.Крип’якевич, характеризуючи соціальний устрій Запорозької Січі, зазначив, що “це була влада химерного натовпу, який не терпів опору і нікому не дозволяв мати самостійні погляди… Одиниця була зв’язана волею громади”. Чи згодні ви з такою думкою історика? Поясність власну точку зору. Як співвіднести такий висновок із демократизмом Запорозької Січі? Дайте аргументовану відповідь.

8. Історик О.Бойко про виникнення українського козацтва писав: “Цей маргінальний прошарок населення зростав на ґрунті взаємодії, взаємовпливу і пошуку компромісу між кочовою і хліборобською цивілізаціями”.

Як ви розумієте це твердження історика? Чи згодні ви з ним? Дайте аргументовану відповідь.

9. Історик В.Ключевський писав про гетьмана П.Конаше­вича-Сагайдачного: “Шляхтич за походженням, він і на козацтво переніс свої шляхетські поняття”.

Про що йде мова? На підставі яких фактів історик дійшов такого висновку? Чи згодні ви з ним? Відповідь аргументуйте.

10. На рубежі ХVI–ХVII ст. козацтво дедалі більше заявляло про себе як про впливову самостійну силу не тільки в Речі Посполитій, а й на міжнародній арені.

Так це чи ні? Відповідь аргументуйте.

11. Після Берестейської унії уніати залишались без пастви, а православні миряни – без верховних пастирів. Чи вважаєте ви це твердження правильним? Якщо так, доведіть його справедливість.

12. Польський історик Л.Кубала зазначив: “Чужоземці порівнювали Хмельницького із Кромвелем, особливо в той час, коли обидва вони майже виключно привертали до себе увагу Сходу й Заходу Європи. Перед Хмельницьким при цьому стояли геть куди складніші завдання…”

Про які завдання писав історик? Аргументуйте свою думку.

13. Історик М.Костомаров так писав про становище України після Переяславської ради: “Скоро побачила Україна, що потрапила в неволю; вона з простоти своєї ще не знала, що таке цар, а цар московський це однаково що ідол і мучитель”.

Які факти дозволили М.Костомарову дати таку оцінку російського самодержавства? Що розумів історик під простотою України? Відповідь аргументуйте.

14. Історик О.Бойко, характеризуючи І.Мазепу, писав, що він “мріяв про створення станової держави західноєвропейського зразка. Ідеальною моделлю, на його думку, була Річ Посполита”.

Які факти дали підставу історику зробити такий висновок? Доведіть чи спростуйте це твердження, аргументуючи свою відповідь.

15. Схарактеризуйте основні положення Конституції П.Орлика. Чи зберігають вони свою актуальність? Свою відповідь аргументуйте.

16. Який вплив на розвиток української культури другої половини ХVII – першої половини ХVIII ст. мали процеси пізнього Ренесансу? Відповідь аргументуйте.

17. М.С.Грушевський у праці “Новий період історії України” писав: “…Нова місцева російська адміністрація… стала розвивати свою програму ліквідації всіх досягнень українського культурного життя в Галичині”.

На підставі яких фактів М.С.Грушевський зробив такий висновок? Визначте час описаних подій.

18. “Союз визволення України” – реакційна українська буржуазно-націоналістична організація. Заснована… українськими націоналістами…” (Українська радянська енциклопедія. – Т. 10. – К., 1983. – С. 350). Прокоментуйте текст. Чи згодні ви з такою оцінкою діяльності СВУ? Свою відповідь аргументуйте.

ДРУГИЙ МОДУЛЬ (КМР-2)

1. Історик Я.Грицак відзначає: “За дев’ять революційних місяців 1917 р. українське селянство пройшло шлях “із селян у націю”, на який за більш спокійних умов пішло б кілька років”.

Які факти Української революції дозволили історикові зробити такий висновок? Чи згодні ви з цим твердженням? Чому? Відповідь аргументуйте.

2. Як ви гадаєте, чому Україна й Дон стали першими жертвами більшовицької експансії на околиці колишньої Російської імперії? Аргументуйте свою відповідь.

3. 19 березня 1918 р. визволений від більшовиків Київ на Аскольдовій могилі прощався з юними героями Крут. Слова прощання промовив М.С.Грушевський: “Стримайте ваші сльози! Ці юнаки склали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!”

Де і чому протягом десятиліть події під Крутами замовчувались? Чи збулося пророцтво М.С.Грушевського? Як в сучасній Україні вшановується пам’ять загиблих під Крутами?

4. Історик Я.Грицак про Центральну Раду писав: “Центральна Рада ввійшла в історію української революції як уряд добрих намірів і великих задумів… Вона… поєднувала національні мотиви з соціальними, укладаючи численні союзи та компроміси. Але політика компромісів погана для часів, що звуться революцією”.

Чи згодні ви з твердженням історика? Чому? Які компроміси та союзи укладала Центральна Рада? Чи вважаєте ви, що політика компромісів в умовах революції безперспективна? Чому?

5. У своїх спогадах (Лозанна, 1919 р.) П.Скоропадський наголошував: “…Пам’ятайте, якби не було мого виступу, німці, кількома днями пізніше, ввели б в Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно спиралося б на загальні підстави окупації, й нічого спільного з українством, зрозуміло, не було б. Цим самим не було б Української держави, яка реально з’явилася на світовій арені принаймні в цьому короткому періоді Гетьманства… Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, на який світ зважає”.

Наскільки, по-вашому, переконливими є докази П.Скоропадського щодо необхідності усунення Центральної Ради й утвердження Гетьманату? Чому тільки “національне гасло” могло врятувати Україну від більшовиків? Аргументуйте свою відповідь.

6. Історик В.Солдатенко писав про П.Скоропадського: “Трагедією цієї найсвітлішої особистості української історії ХХ століття, що обернулася трагедією всієї нації, стало те, що його політичні опоненти… демагогічними, безвідповідальними гаслами і підривною роботою підняли маси на повалення режиму, якості котрого викликають захват сучасників і можуть бути незгасним зразком державотворення”.

Хто був опонентами П.Скоропадського? Чи згодні ви з такою оцінкою особистості П.Скоропадського? Чому?

7. “Директорія являла собою буржуазно-куркульську диктатуру. Головною соціальною базою Директорії була міська буржуазія, куркульство та дрібнобуржуазні міські елементи”. (Українська радянська енциклопедія. – Т. 3. – К., 1999. – С. 355).

Прокоментуйте текст. Чи згодні ви з такою оцінкою Директорії? Чому?

8. Історик Н.Полонська-Василенко про значення ЗУНР писала: “За цей короткий, глибоко трагічний період своєї історії – 1918–1919 рр. – ЗУНР дала багато прикладів національної солідарності та розуміння державних інтересів”.

Які факти дозволили історикові зробити такий висновок? Чи згодні ви з такою оцінкою значення ЗУНР? Чому?

9. Історик І.Лисяк-Рудницький писав, що “Галичина 1918–1919 років – єдиний у новітній історії приклад українського державного правопорядку”.

Чи згодні ви з таким твердження історика? Чому? Чи можна подібний висновок зробити щодо УНР? Чому? Відповідь аргументуйте.

10. Історик І.Лисяк-Рудницький відзначав: “Це не випадковість, що під час громадянської війни селянський анархізм, який представляв Нестор Махно, знайшов багато прихильників саме на півдні. Участь півдня в національному русі була відносно незначною”.

Чому “селянський анархізм” знайшов поширення на півдні України? Чи згодні ви з істориком, що це була не випадковість? Чому? Відповідь аргументуйте.

11. Британський міністр У.Черчилль у телеграмі А.Денікіну наприкінці серпня 1919 р. закликав його виявити максимальний такт стосовно українського руху і “йти, наскільки можливо, назустріч сепаратистським прагненням”.

Чим було продиктовано таку позицію У.Черчилля? Якою була реакція на цей заклик А.Денікіна? Аргументуйте свою відповідь.

12. Поясніть слова історика О.Субтельного: “Україна стала краєм, яким було легко заволодіти, але неможливо керувати”.

Чи згодні ви з цим? Аргументуйте свою відповідь.

13. Улітку 1920 р. М.С.Грушевський, перебуваючи за кордоном, писав: “Об’єктивні дані, реальні умови українського життя, спадок царської Росії не дають можливості будувати українське життя без примирення, без порозуміння з Росією. Облишивши марнославство, ми повинні шукати взаєморозуміння, доброзичливі стосунки з нею, навіть ціною певних поступок, або інакше не зійдемо з нинішньої мертвої точки”.

Під впливом яких подій М.С.Грушевський міг дійти такого висновку? Чи згодні ви з ним? Чому?

14. Американський історик Д.Адамс розглядає Українську революцію 1917–1920 рр. як велику селянську Жакерію без чітко окреслених політичних вимог.

Чи згодні ви з думкою Д.Адамса? Чому? Відповідь аргументуйте.

15. У 1926 році нарком освіти О.Шумський надіслав Й.Сталіну листа, у якому попереджав, що українці, котрі й раніше не надто прихильно ставились до радянської влади, можуть відвернутися від неї як від іноземного режиму.

У чому була причина цього звернення. Аргументуйте свою відповідь.

16. Політику українізації ініціювала Комуністична партія. Чому ж тоді Г.Зінов’єв, один із лідерів більшовиків, на другій сесії ЦВК СРСР у квітні 1926 р. заявив, що українізація “явно суперечить нашій національній політиці, б’є по нашій лінії в цьому питанні, допомагає петлюрівщині”?

Свою відповідь аргументуйте.

17. Колишній міністр закордонних справ УНР О.Шульгін (Українсько-болгарські вісті. – 1935. – № 1) писав про М.С.Грушевського: “Великих людей судять іншими мірками, ніж простих смертних, до них висувають більше вимог… їм не пробачають того, що пробачають звичайній людині. Висвітлити трагедію Грушевського, яка тісно пов’язана з трагедією України, – це одне з завдань майбутніх істориків і його біографів”.

Чим була викликана поява цієї статті? У чому полягала трагедія М.Грушевського і трагедія України? Як у сучасній Україні вшановують пам’ять про М.Грушевського?

18. У другій і третій п’ятирічках було здійснено деякі поступки товарно-грошовим відносинам: скасовано зрівняльну оплату праці, знято обмеження з відрядного заробітку, збільшено асигнування на легку промисловість, скасовано карткову систему, дозволено реалізацію сільгосппродукції на колгоспних ринках.

Поясність причини цих поступок. Чи не означали вони відмови від “завдань соціалізму”? Аргументуйте свою відповідь.

19. Мистецтвознавець В.Скуратівський зазначав про Є.Коновальця: “Особистий урок, який дає полковник Коновалець сучасникові, саме й полягає в спробі опору… У той же час завдяки фіналу цієї трагедії ми мусимо навчатися ставитись до історії не як до руйнівниці людини, а як до простору, де в людини є останній, вільний вибір. Полковник Коновалець жив в епоху, яка жахливо, до краю звузила цей вибір: або животіння, або гідність. Він обрав останнє”.

Прокоментуйте це твердження. Відповідь аргументуйте.

20. Історик О.Субтельний вважає, що “всупереч своєму статусу другорядних громадян українці в Польщі перебували в кращому політичному становищі, ніж їхні співвітчизники в СРСР”.

Чи згодні ви з цим твердженням? Свою відповідь аргументуйте.

21. Факт входження західноукраїнських земель до складу СРСР (УРСР) наприкінці 1939 р. різні історики називають: “анексією” (Д.Боффа), “виключенням” (М.Верт), “формальним інкорпоруванням, названим “возз’єднанням” (О.Субтельний), “возз’єднанням, що мало характер акції окупаційного типу” (С.Кульчицький).

Поясніть чому? Яка ваша думка? Відповідь аргументуйте.

22. У вересні 1943 р. В.Кубійович, керівник Українського центрального комітету, із жалем говорив: якщо ОУН (б) – УПА буде водночас воювати проти шести ворогів України, то це зведе Україну в могилу.

Назвіть “ворогів України”, про яких згадував В.Кубійович. Які відносини склалися в ОУН (УПА) з ними? Відповідь аргументуйте.

23. Історик І.Коваль зазначив: “Немає правових підстав пояснювати як “чорну” зраду” Угоду оунівського керівництва з нацистськими керівниками, як це подавалося в історико-партійній літературі”.

Як, на вашу думку, потрібно ставитися до цього твердження історика? Про які “правові підстави” тут ідеться?

24. Яким чином сталінський режим у повоєнний період прагнув відновити образ внутрішнього ворога, який за роки війни відійшов на другий план? Відповідь аргументуйте.

25. Яке значення мав вихід України на міжнародну арену наприкінці Другої світової війни для розбудови української державності після 1991 р.? Відповідь аргументуйте.

26. Чому дисидентський рух в Україні неминуче набував національно-демократичного забарвлення? Відповідь аргументуйте.

27. Історик О.Бойко зазначив, що “серйозною проблемою входження Криму до складу УРСР був і залишається етнічний склад населення цього реґіону”.

Чи згодні ви з твердженням історика? Дайте аргументовану відповідь.

28. Історик Я.Грицак вважає, що період правління П.Ю.Шелеста відзначався найвищим розквітом українського офіційного “автономізму”.

Як ви розумієте поняття “офіційний автономізм”? У чому він проявлявся? Аргументуйте свою відповідь.

29. У травні 1972 р. П.Ю.Шелеста було звільнено з посади за звинуваченням у “м’якотілості” щодо українського націоналізму і потуранні економічному “місництву”. В.В.Щербицький, який став першим секретарем ЦК КПУ, звинувачував П.Ю.Шелеста у місцевому “патріотизмі”.

Чи справедливими, на ваш розсуд, були звинувачення на адресу П.Ю.Шелеста? Поясність свою думку. Якими були причини відсторонення його від влади? Як і чому змінився зміст поняття “патріотизм” у сучасній Україні?

30. Звертаючись до Генерального секретаря ООН К.Вальдхайма, українські політв’язні (Владимирська в’язниця, 1976 р.) наголошували: “…Щоб приховати правду про національно-визвольний рух, його учасників судять по статтях за антирадянську пропаганду, а не за націоналізм, їх офіційно називають антирадянщиками, а не націоналістами.

Мета українських націоналістів – не демократизувати чи в якийсь інший спосіб удосконалити форми російського політичного життя… Наша мета – вихід України зі складу СРСР і розбудова української держави”.

Чому автори звернення пов’язували свої сподівання не з реформуванням СРСР, а з виходом України з його складу? Чи згодні ви з ними? Відповідь аргументуйте.

31. Англійський історик Д.Хоскінг писав про аварію на Чорнобильській АЕС: “Чорнобиль продемонстрував небезпеки, які принесли обмеженість гласності і породили ворожість за рубежем та паніку в самому СРСР… Тисячі людей не могли отримати ясне попередження про загрозу радіації від радянських засобів масової інформації…

Якщо Горбачов, вивчаючи право, коли-небудь виявляв інтерес до свободи слова і влади закону, то чорнобильський вибух не міг не пробудити цей інтерес знов”.

Чи відповідає це твердження історика істині? Чому? Яку позицію зайняло керівництво УРСР у зв’язку з аварією на ЧАЕС? Відповідь аргументуйте.

32. Чи було прийняття “Декларації про державний суверенітет України” кроком до розпаду СРСР? Чому “Декларація про державний суверенітет України” не набула статусу конституційного акту? Аргументуйте свою відповідь.

33. Які тенденції розвитку сучасної України на Вашу думку можна вважати позитивними, які – ні? Які шляхи подолання найбільш загрозливих явищ є найбільш перспективними?