КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЛЕКЦІЯ № 1

НА ТЕМУ:

«Акушерство як наука. Організація допомоги в Україні. Санітарно-гігієнічний режим акушерського стаціонару. Анатомія і фізіологія жіночих статевих органів»

Конспект лекції

2 години

Предмет: «Медсестринство в акушерстві»

Викладач:

Богданова Лілія Федорівна

Київ – 2007

ЛЕКЦІЯ

КУРС, ГРУПА ІІІ - курс, МН, МС відділень

ТЕМА ЛЕКЦІЇ „Акушерство як наука. Організація акушерської допомоги в Україні. Санітарно-гігієнічний, протиепідемічній режим акушерського стаціонару. Анатомія і фізіологія жіночих статевих органів."

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Правильна організація роботи акушерської служби сприяє зниженню перинатальних материнських захворювань, смертності, що має не лише медичне, а й соціальне значення. Наявність глибоких знань з анатомії дає можливість медичній сестрі чітко орієнтуватись в процесах, які відбуваються в організмі вагітної в пологах, післяпологовому періоді, а також при появі гінекологічних захворювань.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ 1 Структуру акушерського стаціонару. 2.Основні задачі роботи акушерського стаціонару. 3. Основні показання до прийому вагітних, роділь, до переводу в обсерваційне відділення. 4. Основні заходи щодо профілактики гнійно-септичних ускладнень в акушерському стаціонарі. 5. Аннатомію зовнішніх і внутрішніх статевих органів. 6. Ступені чистоти піхви. 7. Поняття про оваріально-менструальний цикл. 8. Анатомію жіночого таза.

ВИХОВНА МЕТА. Виховувати почуття професійної відповідальності, діловитості, чесності.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Уявлення про акушерську та гінекологічну науки.

2. Основні етапи розвитку акушерства та гінекології.

3. Розвиток акушерства в Україні.

4. Акушерсько-гінекологічні заклади в місті, селі.

5. Пологовий будинок: основні завдання, організація роботи.

6. Санітарно-гігієнічний режим в акушерському стаціонарі.

7. Анатомія і фізіологія зовнішніх статевих органів.

8. Анатомія і фізіологія внутрішніх статевих органів.

7. Зв'язковий апарат, кровопостачання та іннервація жіночих статевих органів.

10. Поняття про оваріально-менструальний цикл.

11. Жіночий таз в акушерському відношенні.

МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Портрети видатних акушерів та гінекологів. Альбом „Розвиток акушерства та гінекології в Україні". Накази з санітарно-гігієнічного режиму в акушерстві. Таблиці, муляжі. Кінофільм „Анатомія жіночих статевих органів", міні-атлас «Анатомія жіночих статевих органів».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

А.В.Жарких „Акушерство і гінекологія" Київ, «Здоров’я» 1994 р., стор. 3-64.

С.Хміль «Медсестринство в акушерстві», Тернопіль, «Укрмедкнига», 2000р., стор. 5-61.

Г.К.Степанківська «Акушерство» Київ «Здоров’я» 2000р. стор. 3-39.

А.М. Громова «Клінічне медсестринство в акушерстві та гінекології» Київ «Здоров’я» 2004р. стор. 4-40.

Акушерство (від французького accoucher – народжувати).

Акушерство становить частину гінекології в широкому розумінні цього слова. Гінекологія, що в перекладі з грецької мови означає «наука про жінку», вивчає всі особливості, які відрізняють організм жінки від організму чоловіка.

Акушерство-це наука, яка вивчає зміни в організмі жінки, під час зачаття, пов'язані з вагітністю, пологами, післяпологовим періодом. Важливим розділом акушерства є також вчення про новонароджену дитину - перинатологія. З’явилась останнім часом самостійна наука - перипатологія, що вивчає стан майбутньої дитини під час вагітності, в пологах і ранньому дитинстві.

Акушерство - це клінічна дисципліна, яка пов'язана з педіатрією, хірургією (належить до хірургічних дисциплін), з терапією, фармакологією, анестезіологією.

Відрізняється акушерство від інших клінічних дисциплін тим, що :

1. вивчає не хворобу, а фізіологічний стан-вагітність та пологи;

2. дуже розповсюджено;

3. відповідає акушер не тільки за жінку, а й за дитину, тобто за два життя;

4 істотною особливістю акушерства є швидкий перехід від фізіологічного процесу до патології, коли потрібні екстренні операції і допомога.

Прагнення надати допомогу роділлі і полегшити їй ці важкі хвилини - цілком природне, тому зачатки акушерства можна віднести до моменту виникнення людського роду. В давні часи жінка народжувала з допомогою бабки-повитухи. Визначним лікарем Стародавньої Греції вважають Гіппократа - «батька медицини». Він написав такі розділи, як «Про природу жінки», «Про жіночі хвороби», «Про безплідність». Слово «сповивать» означало «приймати дитину», тому й наука про родопоміч називалась раніше « сповивальним мистецтвом». За часів князя Володимира справа «лікування» перейшла в монастирі.

О

Н.М.Максимович-

Амбодик

Титульний лист першого підручника

Н. М. Максимовича-Амбодика.

дним з найдавніших літературних творів Київської Русі, в яких розглядається питання акушерства, є праця онуки Володимира Мономаха цариці Зої, яка має назву «Мазь». Окремі частини цього твору, що його написано в 12 столітті такі: «Про вагітну і утробне дитя», «Про те, як має себе поводити годувальниця», «Про догляд за дитиною». До 18 століття акушерську допомогу надавали бабки-повитухи. Значний внесок у розвиток внесли такі вихованці Києво-Могилянської академії, як Н.М. Максимович-Амбодииг (1744-1812) і Д.С. Самойлович (1744-1805).

Видатний акушер Н.М. Максимович-Амбодик багато зробив для поліпшення роділлям. Основна праця Н.М. Максимовича-Амбодика «Мистецтво повивання», або наука в бабячій справі. Максимовича-Амбодика вважають засновником вітчизняного акушерства.

Син незаможного українського священика Д.С. Самойлович - основоположник вітчизняної епідеміології-також займався практичним акушерством. У 19 сторіччі серйозні наукові дослідження проводили представники Харківської наукової школи акушерів-гінекологів. (Лазаревич, Толочинов, Міхін...) У 1913 році в Україні було лише 3 (три ) консультації для жінок та дітей, функціанувало близько 1200 акушерських ліжок, здебільшого у великих містах. Лише 5-8% роділль одержували медичну допомогу. У 1919 році в Україні організовано «Притулки для вагітних», будинки матері і дитини.

Б

І.П. Лазаревич

М.С.Бакшеєв

О.Ю. Лур'є

езсумнівним є внесок українських акушерів-гінекологів у розв'язуванні проблеми знеболювання пологів. Основи системи психопрофілактичної підготовки до пологів заклали Платонов, Вельвовський, А.П. Ніколаєв. Ініціатором масового знеболювання пологів є професор Лур’є (Київ). Під його керівництвом створено в Україні широку мережу колгоспних пологових будинків.

Видатний акушер-гінеколог Буйко займався акушерським травматизмом. Лур’є запропонував масові профілактичні огляди жінок. Велику науково-дослідну роботу внесли Грищенко (Харків), М.С. Бакшеєв (Київ) - акушерські кровотечі, емболія навколоплідними водами.

Зараз працюють такі видатні акушери-гінекологи як Тимошенко, Леуш, Степанівська. Утворені нові центри з проблем акушерства та педіатрії, центри репродукції, з’явились приватні пологові будинки.

Деонтологія медичної сестри.

Основою діяльності медсестри є спілкування з вагітними, роділлями, породіллями та хворими жінками.

Медична сестра зобов'язана виконувати розпорядження і вказівки лікаря, під керівництвом якого вона працює. Від чіткого кваліфікованого виконання вказівок і призначень лікаря, а також правильної поведінки сестри, чималою мірою залежить ефективність лікування.

Висока культура й охайність, щирість, турботливість, тактовність і уважність, самовладання й безкорисливість, людяність - всі ці якості потрібні медичній сестрі.

У спілкуванні з хворими та їх родичами вона повинна бути тактовною, прагнути до створення атмосфери довіри між хворими та лікарем. Особливе значення має додержання принципів деонтології. Так в акушерстві та гінекології медичні працівники стикаються з інтимними моментами життя жінки. Отже, так як акушерство вивчає фізіологічний процес, то основний заклад амбулаторного обслуговування має назву консультація.

Жіноча консультація.

Це заклад, який надає медичну допомогу жінці в усі періоди її життя. Завдання:

1 Надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню на територіальній дільниці.

2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.

3. Впровадження в практику роботи передових форм і методів профілактики, діагностики і лікування вагітних і гінекологічних хворих.

4. Забезпечення жінок соціально-правовою допомогою на підставі чинного законодавства про охорону здоров’я матері і дитини.

Жіноча консультація будує свою роботу за принципом дільничного обслуговування населення, що живе на прикріпленій до неї території міста, на 2-ї терапевтичні ділянки припадає одна акушерсько-гінекологічна. На допомогу лікарю надається акушерка, яка проводить патронажну роботу на дільниці та допомагає йому при прийомі жінок в консультації.

Структурні підрозділи жіночої консультації : реєстратура, кабінети акушерів-гінекологів та інших спеціалістів (стоматолог, терапевт, юрист), процедурна, маніпуляційна, денний стаціонар, лікувально-діагностичні кабінети (кольпоскопічний, психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів, лікувальної фізкультури і корегуючої гімнастики). Лабораторія, рентгенкабінет можуть обслуговувати і інші підрозділи (стаціонар, поліклініку). Дільничні лікарні, щоб було зручно населенню, приймають хворих вранці і ввечері.

Організація стаціонарної допомоги.

Допомогу стаціонарну надають як пологові будинки, що діють самостійно, так і акушерські відділення багатопрофільних міських лікарень, або медико-санітарних частин. Головним завданням пологового будинку є надання кваліфікованої акушерської допомоги жінці під час вагітності, пологів і в післяпологовий період, а також догляд за новонародженими та медична допомога хворим та недоношеним.

Підрозділи пологового будинку:

1. санітарно-пропускний блок;

2. фізіологічне (перше) пологове відділення;

3. обсерваційне (друге) пологове відділення;

4. відділення патології вагітних;

5. відділення новонароджених;

6. післяпологове відділення;

7. фізкабінет;

8. лабораторія, ЦСО.

Гінекологія:

1. приймальне відділення;

2. відділення консервативної гінекології;

3. відділення оперативної гінекології.

Задачі санпропускника:

- застереженя заносу інфекції у фізіологічне відділення;

- застереження внутрішньо-лікарняного інфікування здорових породіль, шляхом ізоляції від інфекції;

- застереження септичних захворювань шляхом індивідуальної санітарної обробки породіль та вагітних;

Пологовий блок:

- передпологові палати;

- пологові зали;

- велика операційна;

- мала операційна;

- матеріальна;

- миєчні для суден та клейонок;

- туалет.

Післяпологове відділення:

Працює за принципом - мати і дитя.

Обсерваційне відділення:

За структурою обсерваційне відділення - це зменшений варіант фізіологічного відділення: санпропускник, передпологові палати, пологові зали, палати для породіль, палати для вагітних, боксові палати для новонароджених, маніпуляційна та процедурна, інші підсобні приміщення.

До обсерваційного відділення направляються жінки хворі на:

- ОРВІ, грип, ангіна...

- тривалий безводний період (більш 12 годин)

- внутришньоутробна загибель плода;

- грибкові захворювання волосся і шкіри;

- гарячковий стан;

- гноячкові ураження шкіри і клітковини;

- гострий і підгострий тромбофлебіт;

- пієлонефрит;

- проявлення інфекції пологових шляхів;

- антропозооносна інфекція (токсоплазмоз, лістеріоз);

- венеричні захворювання;

- туберкульоз при відсутності спец закладів;

- діарея;

- пологи на дому;

- необстежені вагітні та ін.