
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
а – без запалювального ґнота (фітіля); б – з запалювальним ґнотом (фітілем):
1 – капсуль-детонатор; 2 – вогнепровідний шнур; 3 – ізоляційна смуга; 4 – гніт (фітіль)
У виключних випадках бойової обстановки і при проведенні підривних робіт під час захисту мостів від льодоходу дозволяється застосовувати запалювальні трубки без фітіля довжиною 15 см.
Виготовлення запалювальних трубок здійснюється в наступному порядку:
- чистим гострим ножем на дерев’яній підкладці відрізають під прямим кутом необхідний за часом горіння відрізок вогнепровідного шнура (не менше 50 см);
- виймають з коробки капсуль-детонатор і перевіряють його придатність шляхом зовнішнього огляду;
- потім беруть вогнепровідний шнур у праву руку, а капсуль-детонатор у ліву і на відстані витягнутих рук вогнепровідний шнур обережно, без натискання і обертання, які можуть привести до вибуху капсуля-детонатора, вставляють у капсуль-детонатор до упора. Якщо шнур входить в гільзу дуже вільно, кінець його обгортають одним шаром ізоляційної смуги або паперу.
- після цього для закріплення капсуля-детонатора на вогнепровідному шнурі його обтискають спеціальним обжимом. Для цього беруть шнур в ліву руку і притримуючи капсуль-детонатор вказівним пальцем, накладають правою рукою обжим так, щоб його нижня поверхня була на рівні зрізу гільзи;
Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- поступово усилюючи натискання на обжим і повертаючи його, створюють на краю гільзи кільцеву шийку, чим і досягається міцність з’єднання капсуля-детонатора з шнуром.
Обжимати капсуль-детонатор можна тільки обжимом. Якщо обжиму немає, то кінець вогнепровідного шнура, що вставляється в капсуль-детонатор, необхідно обгорнути ізоляційною смугою або (при відсутності смуги) папером так, щоб шнур не випадав із гільзи під дією своєї ваги.
При використанні запалювальних трубок у зволожених місцях і при підводних вибухах місце з’єднання вогнепровідного шнура з капсулем-детонатором покривається ізоляційною смугою.
Перед запаленням запалювальної трубки вільний кінець вогнепровідного шнура для більшого оголення порохової серцевини і покращення умов запалення обрізають навкіс. Обрізання шнуру має здійснюватися після того, як запалювальна трубка буде вставлена в заряд ВР.
Якщо виготовлена запалювальна трубка не буде відразу застосована для здійснення вибуху, то вільний кінець вогнепровідного шнура заліплюють воском, мастикою або обгортають ізоляційною стрічкою.
При виготовленні запалювальної трубки з ґнотом (фітілем) відрізок останнього довжиною не менше 3 см надівається на зрізаний навкіс кінець вогнепровідного шнура. Фітіль прив’язується до шнуру міцною ниткою; прив’язування має здійснюватися нижче зрізу шнура, в іншому випадку можлива відмова під час підпалювання запалювальної трубки.
Запалювання запалювальних трубок здійснюється:
- запалювальним ґнотом (фітілем) (тліючий кінець фітіля прикладається до косого зрізу вогнепровідного шнура);
- звичайними сирниками або сирниками підривника (тліючими);
- вогнепровідним шнуром, що горить, з насічками.