Вибухові речовини пониженої потужності

Із ВР пониженої потужності найбільш широко застосовуються аміачноселітрені вибухові речовини. Вони являють собою механічні вибухові суміші, основною частиною яких являється аміачна (амонійна) селітра. Крім селітри, до складу зазначених сумішей входять вибухові або запальні доданки.

Аміачна селітра являє собою кристалічну речовину білого або блідо-жовтого кольору. Вона існує в декількох кристалічних формах, що є стійкими лише у визначених температурних межах. Температурами переходу із однієї кристалічної форми в іншу, є температури від -16^о до +32^о. Перехід із однієї кристалічної форми в іншу здійснюється тільки після достатньо тривалого впливу вказаних температур (особливо при значному зволоженні селітри) і супроводжується зміною об’єму; ця зміна приводить до деформації пресованих виробів, що містять в собі аміачну селітру.

Аміачна селітра є сильно гігроскопічною і дуже добре розчиняється у воді; плавиться з частковим розкладанням при температурі 169,6^о.

Аміачна селітра активно взаємодіє з окислами металів, при цьому утворюється аміак і вода. Аміак може вступати в хімічну взаємодію з деякими вибуховими речовинами (тротил, тетрил, пікринова кислота), утворюючи чутливі до зовнішніх впливів з’єднання; наявність вільного аміаку сприяє розвитку процесу корозії металевих виробів.

Аміачноселітрені ВР в залежності від характеру добавок, що примішуються до селітри розподіляються на наступні види:

- амоніти – ВР, в склад яких, крім аміачної селітри, входять вибухові добавки (звичайно тротил);

- динамони – ВР, що складаються із аміачної селітри і пальних добавок (соснова кора, торф і т.д.);

- амонали – амоніти і динамони з домішкою порошкоподібного алюмінію.

Із усіх видів аміачноселітряних ВР на постачання військ надходять амоніти, що містять у собі 20-50% тротилу (амоніти А-80 і А-50).

Фізико-хімічні властивості амонітів в основному визначаються властивостями аміачної селітри. Вони також гігроскопічні і володіють здатністю злежуватися, а вироби із них довгому зберіганні внаслідок неодноразової перекристалізації селітри можуть збільшуватися в об’ємі.

Зволожені і ті що злежалися амоніти володіють зниженою сприятливістю до детонації а при вологості 3% і вище можуть давати відкази. Зволожені амоніти перед вживанням повинні просушуватися в тіні, ті що злежалися – попередньо подрібнюватись (розминатися руками або розбиватися за допомогою дерев’яних або мідних колотушок.

Окремі види амонітів, виготовлені із аміачної селітри, обробленої спеціальними речовинами, являються відносно водостійкими. Вони зберігають вибухові властивості при перебуванні у воді від 2 до 5 годин.

При запаленні амоніти (в тому числі і сухі) запалюються з трудом; при видаленні джерела вогню горіння амоніта продовжується з шипінням і колоттю. До тертя та удару амоніти декілька більш чутливі ніж тротил, але при поводженні практично безпечні.

Основним видом амоніта , що надходять у війська, являється амоніти А-80 у вигляді пресованих брикетів розмірами 125х125х60 мм і вагою 1,35 кг. Густина брикетованого амоніта близько 1,4; брикети покриваються гідроізоляційною оболонкою, яка оберігає їх від дії вологи.

Брикети амоніта можуть знаходитися у воді протягом декількох годин, не втрачаючи вибухових властивостей і сприятливості до детонації. Брикети вибухають проміжним детонатором у вигляді шашки тротилу вагою 200-400 г або заряду іншої бризантної ВР. Тому брикети не мають запальних гнізд.

Амоніти застосовуються головним чином при здійсненні підривних робіт в ґрунтах, а також для спорядження протитанкових мін і для улаштування різних фугасів.

Амонітові брикети зберігаються і перевозяться в дерев’яних ящиках, в кожний із яких укладається 24 брикети, зв’язаних в пачки, обгорнуті папером (по 6 брикетів в пачці).