
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Вибухові речовини пониженої потужності
Із ВР пониженої потужності найбільш широко застосовуються аміачноселітрені вибухові речовини. Вони являють собою механічні вибухові суміші, основною частиною яких являється аміачна (амонійна) селітра. Крім селітри, до складу зазначених сумішей входять вибухові або запальні доданки.
Аміачна селітра являє собою кристалічну речовину білого або блідо-жовтого кольору. Вона існує в декількох кристалічних формах, що є стійкими лише у визначених температурних межах. Температурами переходу із однієї кристалічної форми в іншу, є температури від -16о до +32о. Перехід із однієї кристалічної форми в іншу здійснюється тільки після достатньо тривалого впливу вказаних температур (особливо при значному зволоженні селітри) і супроводжується зміною об’єму; ця зміна приводить до деформації пресованих виробів, що містять в собі аміачну селітру.
Аміачна селітра є сильно гігроскопічною і дуже добре розчиняється у воді; плавиться з частковим розкладанням при температурі 169,6о.
Аміачна селітра активно взаємодіє з окислами металів, при цьому утворюється аміак і вода. Аміак може вступати в хімічну взаємодію з деякими вибуховими речовинами (тротил, тетрил, пікринова кислота), утворюючи чутливі до зовнішніх впливів з’єднання; наявність вільного аміаку сприяє розвитку процесу корозії металевих виробів.
Аміачноселітрені ВР в залежності від характеру добавок, що примішуються до селітри розподіляються на наступні види:
- амоніти – ВР, в склад яких, крім аміачної селітри, входять вибухові добавки (звичайно тротил);
- динамони – ВР, що складаються із аміачної селітри і пальних добавок (соснова кора, торф і т.д.);
- амонали – амоніти і динамони з домішкою порошкоподібного алюмінію.
Із усіх видів аміачноселітряних ВР на постачання військ надходять амоніти, що містять у собі 20-50% тротилу (амоніти А-80 і А-50).
Фізико-хімічні властивості амонітів в основному визначаються властивостями аміачної селітри. Вони також гігроскопічні і володіють здатністю злежуватися, а вироби із них довгому зберіганні внаслідок неодноразової перекристалізації селітри можуть збільшуватися в об’ємі.
Зволожені і ті що злежалися амоніти володіють зниженою сприятливістю до детонації а при вологості 3% і вище можуть давати відкази. Зволожені амоніти перед вживанням повинні просушуватися в тіні, ті що злежалися – попередньо подрібнюватись (розминатися руками або розбиватися за допомогою дерев’яних або мідних колотушок.
Окремі види амонітів, виготовлені із аміачної селітри, обробленої спеціальними речовинами, являються відносно водостійкими. Вони зберігають вибухові властивості при перебуванні у воді від 2 до 5 годин.
При запаленні амоніти (в тому числі і сухі) запалюються з трудом; при видаленні джерела вогню горіння амоніта продовжується з шипінням і колоттю. До тертя та удару амоніти декілька більш чутливі ніж тротил, але при поводженні практично безпечні.
Основним видом амоніта , що надходять у війська, являється амоніти А-80 у вигляді пресованих брикетів розмірами 125х125х60 мм і вагою 1,35 кг. Густина брикетованого амоніта близько 1,4; брикети покриваються гідроізоляційною оболонкою, яка оберігає їх від дії вологи.
Брикети амоніта можуть знаходитися у воді протягом декількох годин, не втрачаючи вибухових властивостей і сприятливості до детонації. Брикети вибухають проміжним детонатором у вигляді шашки тротилу вагою 200-400 г або заряду іншої бризантної ВР. Тому брикети не мають запальних гнізд.
Амоніти застосовуються головним чином при здійсненні підривних робіт в ґрунтах, а також для спорядження протитанкових мін і для улаштування різних фугасів.
Амонітові брикети зберігаються і перевозяться в дерев’яних ящиках, в кожний із яких укладається 24 брикети, зв’язаних в пачки, обгорнуті папером (по 6 брикетів в пачці).