
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи м іношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Загальні відомості.
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиту-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Бризантні вибухові речовини
Бризантні ВР є більш потужними і набагато менш чутливими до різного роду зовнішнього впливу ніж ініціюючі ВР.
Збудження детонації в бризантних ВР звичайно здійснюється вибухом заряду тієї або іншої ініціюючої вибухової речовини, що входить до складу капсулів-детонаторів або заряду іншої бризантної ВР (проміжного детонатора).
Порівняно невисока чутливість бризантних ВР до удару, тертя і теплового впливу, а отже і достатньо висока безпечність під час поводження з ними, обумовлюють зручність їхнього практичного використання.
Бризантні ВР використовуються у чистому вигляді, а також у вигляді сплавів і сумішей декількох вибухових речовин. Вони підриваються від капсуля-детонатора.
За потужністю бризантні ВР розподіляються на три групи:
- ВР підвищеної потужності (ТЕН, гексоген, тетрил);
- ВР нормальної потужності (тротил, пластит-4);
- ВР пониженої потужності (амоніти, динамони, амонали ).
Вибухові речовини підвищеної потужності застосовуються для виготовлення проміжних детонаторів, детонуючих шнурів та інше. Вибухові речовини нормальної потужності широко використовуються для усіх видів підривних робіт.
Вибухові речовини підвищеної потужності
ТЕН (тетранітропентаеритріт, пентріт) представляє собою білу кристалічну речовину, яка не гігроскопічна і не розчинна у воді, добре пресується до густини 1,6.
За чутливістю до механічного впливу ТЕН відноситься до числа найбільш чутливих з усіх бризантних ВР, що мають практичне застосування. Від удару кулі стрілецької зброї (при прострілі) він вибухає.
ТЕН горить енергійно білим полум’ям без коптіння. При спалахуванні ТЕНу горіння може перейти в детонацію. З металами ТЕН хімічно не взаємодіє.
ТЕН застосовується для виготовлення детонуючих шнурів і спорядження капсулів-детонаторів, у флегматизованому стані може використовуватися для виготовлення проміжних детонаторів і спорядження деяких боєприпасів. Флегматизований ТЕН підкрашується в рожевий або помаранчевий колір.
Гексоген (триметилентринітроамін, RDX) являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору: він не має ні смаку, ні запаху, негігроскопічний, у воді не розчиняється. Гексоген був вперше отриманий в 1899 році в Німеччині а у 1941 році, коли виявилась гостра потреба у вибухових речовинах американцями була отримана перша промислова партія гексогену.
Гексоген у чистому вигляді пресується погано, тому його часто застосовують з добавкою невеликої кількості флегматизатора (сплав парафіну з церезином), який покращує можливість пресування гексогену і в той же час знижує його чутливість до механічних впливів. Флегматизований гексоген звичайно підкрашується в помаранчевий колір (шляхом добавки невеликої кількості судану) і пресується до щільності 1,65.
Чутливість гексогену до удару нижче, ніж чутливість ТЕНа, але від удару рушничної кулі (при прострілі) він може вибухнути. Гексоген горить енергійно білим полум’ям; горіння його може перейти в детонацію, Хімічно гексоген більш стійкіший, ніж ТЕН; з металами хімічно не взаємодіє.
У чистому вигляді гексоген застосовується тільки для спорядження капсулів-детонаторів. Для спорядження окремих видів спеціальних боєприпасів застосовується флегматизований гексоген.
У сплаві з тротилом (наприклад і співвідношенні 50% тротилу і 50% гексогену – суміш ТГ 50/50), гексоген застосовують для спорядження інженерних кумулятивних зарядів. Під час приготування зазначених сплавів тротил розплавляється, в нього додається і ретельно розмішується порошкоподібний гексоген. В сплаві з тротилом гексоген менш чутливий до зовнішніх впливів і є більш зручним для спорядження боєприпасів шляхом заливки.
Для підвищення енергії вибухового перетворення в сплави гексогену з тротилом додається алюміній у вигляді порошку. Прикладом таких сплавів є морська суміш (МС) і сплав ТГА, які відрізняються лише процентним співвідношенням компонентів.
Тетрил (тринітрофенілметілнітроамін) являє собою кристалічну речовину яскраво-жовтого кольору, без запаху, солонувату на смак. Тетрил негігроскопічний, у воді не розчиняється, достатньо легко пресується до густини 1,60-1,65.
Чутливість тетрилу до механічного впливу є декілька нижчою, ніж чутливість ТЕНу і гексогену, але все ж таки від прострілу рушничною кулею він також може вибухнути.
Тетрил горить енергійно голубуватим полум’ям без коптіння. Горіння його може перейти в детонацію. З металами тетрил хімічно не взаємодіє. Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів в різних боєприпасах і для спорядження деяких типів капсулів-детонаторів.
Октоген (циклотетраметилентетранитрамин,1,3,5,7-тетранитро-1,3,5,7-теттразацик-лооктан, октагидро-1,3,5,7-тетранитротетразин) бризантна вибухова речовина, що відноситься до групи ВР підвищеної потужності. По американській номенклатурі позначається як HMX. Вперше був знайдений як домішка до гексогену.
Октоген, як бризантна вибухова речовина найбільш широко застосовується при проведенні вибухових робіт в особливо глибоких нафтових свердловинах, де є високі температури і тиск.
Крім того, на основі октогену виготовляється термостійкий порох, що призначений для прострілочно-вибухових робіт у свердловинах.
Пластифікований октоген, застосовується для виготовлення високотермостійких кумулятивних зарядів, для яких він є перспективною вибуховою речовиною. Пробивна здатність кумулятивних зарядів з октогена на 10% вище, ніж зарядів з гексогену.
У військовій справі октоген частіше використовують як основу для виготовлення таких вибухових сумішей як "октол" (77% октогена і 23% тротилу) і "окфол" (95 % октогена і 5 % пластифікатора).
Також він використовується як бойовий заряд снарядів особливо скорострільних малокаліберних гармат ЗСУ-23-2 і ЗСУ-23-4, оскільки високий темп стрільби (до 1000-1500 пост./хв.) приводить до виникнення в гарматі дуже високих температур.
.