Бризантні вибухові речовини

Бризантні ВР є більш потужними і набагато менш чутливими до різного роду зовнішнього впливу ніж ініціюючі ВР.

Збудження детонації в бризантних ВР звичайно здійснюється вибухом заряду тієї або іншої ініціюючої вибухової речовини, що входить до складу капсулів-детонаторів або заряду іншої бризантної ВР (проміжного детонатора).

Порівняно невисока чутливість бризантних ВР до удару, тертя і теплового впливу, а отже і достатньо висока безпечність під час поводження з ними, обумовлюють зручність їхнього практичного використання.

Бризантні ВР використовуються у чистому вигляді, а також у вигляді сплавів і сумішей декількох вибухових речовин. Вони підриваються від капсуля-детонатора.

За потужністю бризантні ВР розподіляються на три групи:

- ВР підвищеної потужності (ТЕН, гексоген, тетрил);

- ВР нормальної потужності (тротил, пластит-4);

- ВР пониженої потужності (амоніти, динамони, амонали ).

Вибухові речовини підвищеної потужності застосовуються для виготовлення проміжних детонаторів, детонуючих шнурів та інше. Вибухові речовини нормальної потужності широко використовуються для усіх видів підривних робіт.

Вибухові речовини підвищеної потужності

ТЕН (тетранітропентаеритріт, пентріт) представляє собою білу кристалічну речовину, яка не гігроскопічна і не розчинна у воді, добре пресується до густини 1,6.

За чутливістю до механічного впливу ТЕН відноситься до числа найбільш чутливих з усіх бризантних ВР, що мають практичне застосування. Від удару кулі стрілецької зброї (при прострілі) він вибухає.

ТЕН горить енергійно білим полум’ям без коптіння. При спалахуванні ТЕНу горіння може перейти в детонацію. З металами ТЕН хімічно не взаємодіє.

ТЕН застосовується для виготовлення детонуючих шнурів і спорядження капсулів-детонаторів, у флегматизованому стані може використовуватися для виготовлення проміжних детонаторів і спорядження деяких боєприпасів. Флегматизований ТЕН підкрашується в рожевий або помаранчевий колір.

Гексоген (триметилентринітроамін, RDX) являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору: він не має ні смаку, ні запаху, негігроскопічний, у воді не розчиняється. Гексоген був вперше отриманий в 1899 році в Німеччині а у 1941 році, коли виявилась гостра потреба у вибухових речовинах американцями була отримана перша промислова партія гексогену.

Гексоген у чистому вигляді пресується погано, тому його часто застосовують з добавкою невеликої кількості флегматизатора (сплав парафіну з церезином), який покращує можливість пресування гексогену і в той же час знижує його чутливість до механічних впливів. Флегматизований гексоген звичайно підкрашується в помаранчевий колір (шляхом добавки невеликої кількості судану) і пресується до щільності 1,65.

Чутливість гексогену до удару нижче, ніж чутливість ТЕНа, але від удару рушничної кулі (при прострілі) він може вибухнути. Гексоген горить енергійно білим полум’ям; горіння його може перейти в детонацію, Хімічно гексоген більш стійкіший, ніж ТЕН; з металами хімічно не взаємодіє.

У чистому вигляді гексоген застосовується тільки для спорядження капсулів-детонаторів. Для спорядження окремих видів спеціальних боєприпасів застосовується флегматизований гексоген.

У сплаві з тротилом (наприклад і співвідношенні 50% тротилу і 50% гексогену – суміш ТГ 50/50), гексоген застосовують для спорядження інженерних кумулятивних зарядів. Під час приготування зазначених сплавів тротил розплавляється, в нього додається і ретельно розмішується порошкоподібний гексоген. В сплаві з тротилом гексоген менш чутливий до зовнішніх впливів і є більш зручним для спорядження боєприпасів шляхом заливки.

Для підвищення енергії вибухового перетворення в сплави гексогену з тротилом додається алюміній у вигляді порошку. Прикладом таких сплавів є морська суміш (МС) і сплав ТГА, які відрізняються лише процентним співвідношенням компонентів.

Тетрил (тринітрофенілметілнітроамін) являє собою кристалічну речовину яскраво-жовтого кольору, без запаху, солонувату на смак. Тетрил негігроскопічний, у воді не розчиняється, достатньо легко пресується до густини 1,60-1,65.

Чутливість тетрилу до механічного впливу є декілька нижчою, ніж чутливість ТЕНу і гексогену, але все ж таки від прострілу рушничною кулею він також може вибухнути.

Тетрил горить енергійно голубуватим полум’ям без коптіння. Горіння його може перейти в детонацію. З металами тетрил хімічно не взаємодіє. Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів в різних боєприпасах і для спорядження деяких типів капсулів-детонаторів.

Октоген (циклотетраметилентетранитрамин,1,3,5,7-тетранитро-1,3,5,7-теттразацик-лооктан, октагидро-1,3,5,7-тетранитротетразин) бризантна вибухова речовина, що відноситься до групи ВР підвищеної потужності. По американській номенклатурі позначається як HMX. Вперше був знайдений як домішка до гексогену.

Октоген, як бризантна вибухова речовина найбільш широко застосовується при проведенні вибухових робіт в особливо глибоких нафтових свердловинах, де є високі температури і тиск.

Крім того, на основі октогену виготовляється термостійкий порох, що призначений для прострілочно-вибухових робіт у свердловинах.

Пластифікований октоген, застосовується для виготовлення високотермостійких кумулятивних зарядів, для яких він є перспективною вибуховою речовиною. Пробивна здатність кумулятивних зарядів з октогена на 10% вище, ніж зарядів з гексогену.

У військовій справі октоген частіше використовують як основу для виготовлення таких вибухових сумішей як "октол" (77% октогена і 23% тротилу) і "окфол" (95 % октогена і 5 % пластифікатора).

Також він використовується як бойовий заряд снарядів особливо скорострільних малокаліберних гармат ЗСУ-23-2 і ЗСУ-23-4, оскільки високий темп стрільби (до 1000-1500 пост./хв.) приводить до виникнення в гарматі дуже високих температур.

.