22. Фактори, що визначають маркетингові цілі підприємства. Види взаємозв’язку між цілями. Наведіть приклади

Фактори, що визначають цілі під-ства: 1) інтереси акціонерів зростання прибутків та дивідендів; 2) інтереси під-ства; 3) інтереси співробітників оплата праці, задоволення роботою; 4 інтереси місцевих органів управління; 5 інтереси держави захист довкілля, податки; 6 інтереси споживачів права.

Під час розробки цілей підприємства потрібно враховувати ті види взаємозв’язку, які можуть існувати між ними:

-цільовий конфлікт ( досягнення однієї цілі заважає досягненню іншої, наприклад суперечність між технічним удосконаленням продукту та підвищенням його рентабельності)

-комплементарний зв'язок ( досягнення мети 1 сприяє досягненню мети 2, наприклад поліпшення іміджу підприємства може сприяти збуту продукції)

- індиферентність ( коли між цілями не існує ніякого зв’язку та взаємовпливу)

23. Типи цільових ринків підприємства: переваги та недоліки.

Цільовий ринок підприємства — це група споживачів, потреби яких найкращим чином відповідають цілям, ресурсам і можливостям підприємства.Підприємство може зупинитись у своєму виборі на п’яти типах цільових ринків:1один сегмент (концентрований маркетинг); Переваги можливості всебічної оцінки і задоволення потреб споживачів, забезпечення міцної ринкової позиції, зменшення питомих витрат, термінів окупності інвестицій Недоліки Висока міра ризику, повязана з можливими змінами нахилів і переваг споживачів, їх переключенням на інші товари 2кілька сегментів (вибіркова спеціалізація); Переваги Можливості розподілення ризику між окремими сегментами, диференціація діяльності, збільшення рівня доходів Недоліки Розпорошення зусиль, можливість конфліктів між окремими сервісними підрозділами підприємства3товарна спеціалізація (один товар кільком сегментам); Переваги Концентрація зусиль на рівні якості продукції, можливості підвищення довіри споживачів, репутації підприємства Недоліки Необхідність випуску відповідних модифікацій. Загрози з боку конкурентів 4ринкова спеціалізація (група товарів для одного сегмента); Переваги Можливість повного охоплення ринкового сегмента, зміцнення ринкових позицій у ньому Недоліки Залежність од змін рівня купівельної спроможності споживачів сегмента 5повне охоплення ринку (широкий асортимент товарів усім групам споживачів). Переваги Можливість досягнення великих обсягів продажу великій кількості споживачів. Уніфікація виробництва Недоліки Необхідність достатніх інвестицій і виробничих потужностей, орієнтація на низькі ціни, високі витрати на збут

24. Схема побудови перцепційних карт.

Перцепційна карта (карта сприйняття) – система координат, що дає змогу розмістити інформацію про існуючі товарні пропозиції з метою вибору власної стратегії позиціонування.

Позиціонування товару – визначення особливих, найсприятливіших місць товарних пропозицій під-ва в сприйнятті споживачами цільового ринку.

В основі позиціювання лежить політика диференціації, тобто створення вигідних споживачам відмінностей товару під-ва від інших конкурентних пропозицій, а також створення певного іміджу марки. Для здійснення поз-ня створюють спеціальні перцепцій ні карти (карти сприйняття), інф-я з яких дає змогу обрати ту чи іншу стратегію позиціювання.

Схема побудови перцепційних карт:

- обираються дві найважливіші споживчі характеристики товару;

- будується система координат, на яких відкладаються значення обраних споживчих характеристик;

- за інформацією служби маркетингу система координат заповнюється існуючими товарними пропозиціями;

- згідно з результатами опитування, в даній системі координат визначаються місця, які не заповнені товарними пропозиціями, але такі, де споживачі бажали б мати ті чи інші товари;

- визначаються стратегії позиціювання, згідно з якими продукція підприємства обирає відповідне місце на перцепційній карті.