57.Види цілей діяльності підприємства. Вимоги до формулювання цілей.

Розрізняють такі категорії цілей:

1 економічні (дохід, прибуток, продуктивність праці);

2 кількісні (обсяги збуту, частка ринку, кількість клієнтів);

3 якісні (рівень технології вир-ва, впровадження нових товарів, залучення інтелектуальних і фіз. Ресурсів);

4 егоїстичні (престиж, імідж, популярність);

5 соціальні (умови праці робітників і службовців, рівень з/п);

6 екологічні (умови, що сприятимуть захисту природного середовища).

Розробляючи цілі, слід дотримуватися таких умов. Цілі під-ства мають бути: чіткими (конкретно сформульовані), визначеними у часі і територіально (щодо конкретних географічних ринків чи зон), реальними (досяжними, та водночас напруженими); визначеними кількісно; логічними (взаємоповязаними, без видимих суперечностей); ієрархічно поєднаними (ранжованими за ступенем важливості); гнучкими (пристосованими до можливих змін); представленими письмово, затвердженими керівництвом.

58.Еволюція розвитку маркетингового планування.

Протягом свого існування маркетингове планування пройшло кілька етапів розвитку. Так, на початку XX ст., в період масового виробництва, наявності ринку продавців для нього була характер­на розробка щорічних і щоквартальних планів, фінансових кош­торисів за статтями витрат. Такі плани та кошториси мали жорст­кий характер, тобто були незмінними протягом планового пе­ріоду.

На пізніших етапах маркетингове планування стає гнучким, з'являється підхід до розробки планів і бюджетів на програмно-цільовій основі, тобто виходячи з очікуваної ефективності вико­ристання виділених коштів.

Надалі (з початку 60-х років) часовий горизонт маркетингового планування збільшується. Воно розгля­дається як дієвий засіб для пристосування діяльності підприємств до мінливого навколишнього бізнес-середовища, виконання де­далі складніших маркетингових завдань, формується система мар­кетингових планів, в основі якої маркетингове стратегічне плану­вання з регулярним аналізом альтернативних варіантів розвитку подій.

Згодом зростання потреби об'єднання в єдину систему страте­гічного і тактичного планувань привело до зміцнення систем планування, програмування та розрахунку бюджетів, сконцентрованих на ланках «товар/ринок», а не на внутрішніх потребах підприємства. Це, в свою чергу, зумовило появу поняття «страте­гічна господарська одиниця підприємства», портфельного методу планування й управління, використання аналізу сильних та слаб­ких боків підприємства, можливостей і загроз з боку навколиш­нього бізнес-середовища.

У даний час маркетингове планування базується на таких принципах: повнота та комплексність; конкретність ; гнучкість; неперервність; економічність; документальність.

59.Основні принципи маркетингового планування.

Маркетингове планування базується на таких принципах:

• повнота та комплексність: для прийняття планових рішень повинні бути використані всі фактори, події, ситуації у взаємо­зв'язку та відповідно до їх значимості; планом мають бути охоп­лені всі напрями маркетингової діяльності;

• конкретність: плани мають бути розраховані на конкретний період, чітко визначено ринки (сфери діяльності); планові вели­чини повинні мати числовий вираз із досить високою мірою точ­ності;

• гнучкість: пристосованість до змін бізнес-довкілля; можли­вість внесення відповідних коректив;

• неперервність: послідовність та узгодженість маркетингових дій протягом тривалого часу;

• економічність: витрати на планування мають окупатися отриманими в результаті доходів від реалізації запланованих за­ходів;

• документальність: оформленість відповідними документами, плановими завданнями, розрахунками, графіками тощо, які за­тверджуються керівництвом і виконуються конкретними співро­бітниками.