28. Можливі конфігурації цільових ринків. Наведіть приклади.

Цільовий ринок - це потенційний ринок фірми, що визначається сукупністю людей із схожими потребами стосовно конкретного товару або послуги, достатніми ресурсами, а також готовністю і можливістю купувати.

Цільовий сегмент-це однорідна група споживачів цільового ринку фірми, що володіє схожими потребами і купівельними звичками стосовно товару фірми.

Згідно Ейбелла цільовий ринок може бути визначений за трьома вимірами

технологічному, описує технології, здатні задовольнити потреби на ринку («як?");

; функціональному, визначає функції, які повинні бути задоволені на даному ринку ("що?");

; споживчому, зумовлюючому групи споживачів, які можуть бути задоволені на даному ринку («кого?").

Вибір стратегії охоплення ринку проводиться на основі аналізу конкурентоспроможності стосовно кожного сегменту. Підприємством можуть бути обрані наступні різні стратегії охоплення цільового ринку:

; стратегія концентрації - підприємство дає вузьке визначення своєї галузі діяльності щодо ринку товарів, функції або групи споживачів;

; стратегія функціонального фахівця - підприємство вважає за краще спеціалізуватися на одній функції, але обслуговувати всі групи споживачів, зацікавлених у цій функції, наприклад у функції складування промислових товарів;

стратегія спеціалізації по клієнту - підприємство спеціалізується на певній категорії клієнтів (лікарні, готелі та тощо), пропонуючи своїм клієнтам широку гаму товарів або комплектні системи устаткування, що виконують додаткові або взаємопов'язані функції;

; стратегія селективної спеціалізації - випуск багатьох товарів на різних ринках, не пов'язаних між собою (прояв диверсифікації виробництва );

стратегія повного охоплення - пропозиція повного асортименту, що задовольняє всі групи споживачів.

29. Принципи та рівні сегментування рівні сегментування:

Сегментація ринку – це метод стратегічного аналізу з визначення груп споживачів за цільовимисегментами ринку, кількістю, ціною і строками поставки товарів і технологіями задоволення потреб

Для проведення успішної сегментації ринку доцільно застосовувати апробовані практичноюдіяльністю п'ять принципів: відмінності між сегментами, схожості споживачів, великої величинисегмента, вимірності характеристик споживачів, досяжності споживачів.

Принцип відмінності між сегментами означає, що в результаті проведення сегментаціїмають бути отримані групи споживачів, що відрізняються один від одного.

Принцип схожості споживачів у сегменті передбачає однорідність потенційних покупців зточки зору купівельного відношення до конкретного товару. Схожість споживачів потрібна для того,щоб можна було розробити відповідний маркетинговий план для усього цільового сегмента.

Вимога великої величини сегмента означає, що цільові сегменти мають бути досить великими для забезпечення продажів і покриття витрат підприємства. При оцінці величини сегментаслід враховувати характер вироблюваного товару і місткість потенційного ринку.

Вимірність характеристик споживачів потрібна для цілеспрямованих польових маркетингових досліджень, у результаті яких можна виявляти потреби потенційних покупців, а такожвивчати реакцію цільового ринку на маркетингові дії підприємства.

Принцип досяжності споживачів означає вимогу наявності каналів комунікації фірми продавця з потенційними споживачами. Такими каналами комунікації можуть бути газети, журнали,радіо, телебачення, засоби зовнішньої реклами і т. п. Досяжність споживачів потрібна для організації акцій просування, інакше інформування потенційних покупців про конкретний товар: йогохарактеристики, вартість, основні достоїнства, можливі розпродажі і т. п.

Розрізняють 3 рівні сегментування:

1.стратегічне сегментування (макросегментування);

2.продуктове(товарне) сегментування (мікросегментування);

3.конкурентне сегментування (знаходження ринкової ніші).

Стратегічне сегментування передбачає визначення базового ринку, на якому підприємство збирається діяти, тобто виділення стратегічних зон господарювання (СЗГ) на корпоративному рівні.

Стратегічне сегментування доцільна для формування бізнес-напрямів, які дають підприємству можливості найповнішого економічного, технологічного і стратегічного зростання.

Отже, макросегментування базується здебільше на загальних характеристиках і забезпечує ідентифікацію ринків товарів. Мікросегментування – це виявлення всередині ідентифікованого ринку товарів ринкових сегментів. Вона базується на врахуванні різноманітності потреб потенційних покупців, зумовлених відмінностям їхніх споживчих переваг і намірів. Основою конкурентної сегментації є визначення ринкової ніші, не зайнятої конкурентами. У процесі сегментування виявляються окремі частини ринку, якими виробники нехтують, а споживачі, котрі становлять ці сегменти, задовольняють свої потреби, не забезпечуючи повністю реалізацію своїх бажань і переваг. Такі частини ринку називають ринковим вікном. Ринкові сегменти, в яких підприємство забезпечило собі стабільне становище на довгострокову перспективу, незважаючи на зусилля конкурентів, називається ринковою нішею, яка є основним джерелом прибутків і гарантій стабільності становища підприємства.