32. Умови та причини виникнення ринку.

Ринок – будь-яка інституція або механізм, що забезпечує зв’язок покупців і продавців певного товару або послуги.Він є механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом добровільного обміну.

Ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.

Найважливішими умовами виникнення та успішного функціонування ринку є:

суспільний розподіл праці і спеціалізація;

економічна відокремленість суб’єктів ринкового господарювання, яку дає приватна власність;

вільний обмін ресурсів;

величина трансакційних витрат.

Суспільний розподіл праці означає, що в будь-якій господарській системі ніхто не може жити за рахунок повного самозабезпечення необхідними благами. Різні групи виробників займаються окремими видами господарської діяльності, що означає спеціалізацію у виробництві тих чи інших благ, цінностей. Спеціалізація, в свою чергу, визначається принципом порівняльної переваги, тобто здатністю виробляти блага при відносно меншій альтернативній вартості.

Економічна відокремленість – сукупність умов господарювання, яка передбачає відокремлене економічне функціонування фірм, виходячи з їх інтересів. Господарюючі суб’єкти економічно відокремлені, якщо їх активи і пасиви, доходи і витрати відділені один від одного. Це дозволяє кожному виробнику вирішувати, що виробляти, як виробляти, кому і де продавати створену продукцію.

Вільний обмін ресурсів означає, що підприємці мають можливість самостійно встановлювати ціни на свою продукцію. Ціни, що вільно формуються, виступають своєрідним “сигналізатором”, який підказує господарюючим суб’єктам найбільш ефективні напрями їх діяльності. Вільний ціновий механізм координує розподіл і використання ресурсів на ринку. Завдяки наявності вільних цін, в ринковій економіці виробляється саме та продукція, яка має попит і дає прибуток виробникам.

Транзакційні витрати — це витрати, що забезпечують перехід прав власності із одних рук до інших і охорону цих прав. Їх можна інтерпретувати як втрати функціонування системи, витрати ринку.

Поняття ринку. У самому загальному вигляді ринок - це система економічних відносин, що складаються в процесі виробництва, обігу та розподілу товарів, а також руху грошових коштів. Ринок розвивається разом з розвитком товарного виробництва, залучаючи в обмін не тільки вироблені продукти, а й продукти, які не є результатом праці

(земля, дикоростучий ліс). В умовах панування ринкових зв'язків все відносини людей в суспільстві охоплені купівлею-продажем.

Більш конкретно ринок представляє сферу обміну (обігу), в якій здійснюється зв'язок між агентами суспільного виробництва у формі купівлі-продажу, тобто зв'язок виробників і споживачів, виробництва і споживання.

Суб'єктами ринку є продавці і покупці. У якості продавців і покупців виступають домогосподарства (у складі одного або кількох осіб), фірми (підприємства), держава. Більшість суб'єктів ринку діють одночасно і як покупці, і як продавці. Всі господарські суб'єкти тісно взаємодіють на ринку, утворюючи взаємозалежний «потік» купівлі-продажу.

Об'єктами ринку є товари і гроші. В якості товарів виступає не тільки вироблена продукція, але й фактори виробництва (земля, праця,капітал), послуги. Як грошей - всі фінансові кошти, найважливішими з яких є самі гроші.

Ринок як самостійне утворення включає три основні елементи:ринок товарів і послуг, ринок праці, ринок капіталу. Усі ці три ринки органічно взаємопов'язані і впливають один на одного. Розвиненість ринку і ринкових відносин залежить від розвитку всіх його складових.

Крім того, причина становлення ринку криється і в можливості

(свободу) для кожного економічного суб'єкта забезпечувати свої інтереси.

Ринок припускає свободу конкурентної поведінки, свободу господарювання,захист інтересів конкретного товаровиробника. Позаринкові регулювання господарства неминуче в будь-якій системі, однак чим менше скутий товаровиробник, тим більше простору для розвитку ринкових відносин.