98. Зміст, цілі та особливості бюджетно-податкової політики.

Бюджетно-податкова політика - це сукупність фінансових заходів держави по регулюванню економіки за допомогою змін державних доходів і витрат.Фіскальна політика - це сукупність заходів держави усфері оподаткування та державних витрат.

Основні функції фіскальної політики.1) Вплив на стан господарської кон'юктури.2) Перерозподіл національного доходу.

3) Нагомадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Основні джерела доходів.1) Податки.2) Власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності.3) Платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі.4) Позики у формі державних облігацій.

До фіскальної політики відносяться тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу.

Бюджетна політика є інструментом реалізації фінансової політики держави на основі централізації частини прибутків суб’єктів господарської діяльності і розподілу їх відповідно до потреб і пріоритетів суспільства і завдань підтримки стабільності макроекономічної політики.

Метою бюджетної політики є:• визначення оптимальної частки ВВП, що перерозподіляється через бюджети всіх рівнів і позабюджетні фонди;• встановлення граничного розміру дефіциту державного бюджету, що фінансується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел;

• створення умов для ефективної оборотності і розподілу фінансових ресурсів.

В основу всієї макроекономічної політики у теперішній та наступний періоди необхідно покласти узгоджені заходи уряду та НБУ щодо забезпечення надійної грошової стабілізації. Суттєве зниження інфляції та прогнозовану стабільність валютного курсу гривні слід розглядати як одну з визначальних передумов не лише досягнення прогнозованих параметрів економічного зростання, а й заощадження та нагромадження доходів населення. До відповідних завдань НБУ належить активне сприяння дедоларизації української економіки шляхом збільшення гривневих активів порівняно з вкладеннями в іноземних валютах.

Життєво важливим завданням фінансової політики уряду є також зміцнення фінансів суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та домашніх господарств. Без цього неможливо досягти реальної збалансованості державних фінансів

Цілі бюджетно-податкової політики.

• помірні темпи інфляції

• повна зайнятість

• згладжування циклічних коливань економіки

• стійке зростання національного доходу

1.2. Інструменти бюджетно-податкової політики.

Інструментарій фіскальної політики включає: маніпуляцію різними видами податків та податкових ставок, крім того, трансфертні платежі та інші види державних витрат. Найважливішим комплексним інструментом і показником ефективності фіскальної політики є державний бюджет, який об'єднує податки і витрати в єдиний механізм.

Різні інструменти по-різному впливають на економіку. Державні закупівлі, утворюють один з компонентів сукупних витрат, а, отже, й попиту. Як і приватні витрати, державні закупівлі збільшують рівень сукупних витрат. Крім державних закупівель є ще один вид держвидатків. А саме - трансфертні платежі. Вони не включаються до ВНП, однак, вони входять і враховуються в особистому доході і наявному доході. Обсяг приватного споживання скоріше залежить не від національного, а від наявного доходу. Трансферні платежі побічно впливають на споживчий попит, збільшуючи наявний дохід домогосподарств. Інструментом негативного впливу на сукупні витрати є податки. Будь-які податки означають зменшення розмірів наявного доходу. Зменшення наявного доходу у свою чергу веде до скорочення не тільки споживчих витрат, а й заощаджень.

Фіскальна політика як спосіб фінансового регулювання економіки здійснюється за допомогою потужних важелів - оподаткування і державних витрат. У зв'язку з цим проводяться два види фіскальної політики: дискреційна і вбудованих стабілізаторів.

Податки і державні видатки є основними інструментами фіскальної політики, тому далі ми розглянемо їх більш детально. [6. стор 355-358]

1.3. Види фіскальної політики.

У залежності від мети проводиться стимулююча або стримуюча фіскальна політика. У періоди спаду виробництва необхідно збільшувати державні витрати, знижувати податки або робити і те й інше, тобто проводити стимулюючу (експансіоністську) політику. У короткостроковому періоді вона зм'якшує економічний цикл. У довгостроковому - зниження податків може призвести до стимулювання економічного зростання. Так було в 80-і роки в розвинених країнах, де податкові реформи, в результаті яких були знижені ставки податку на прибуток корпорацій, прибуткового податку, сприяли підйому економіки.

З метою зниження темпів інфляції реалізують стримуючу (рестрікціоністскую) фіскальну політику. Вона полягає в скороченні державних витрат, збільшенні податків або в поєднанні тих і інших заходів. У короткостроковому періоді стримуюча політика дозволяє скоротити сукупний попит і тим самим допомагає зниженню інфляції попиту. У довгостроковому періоді вона може призвести до спаду виробництва і зростання безробіття.

Щоб з'ясувати, чи правильна проводиться урядом фіскальна політика, необхідно оцінити її результати. Найбільш часто в цих цілях використовують стан державного бюджету, так як здійснення фіскальної політики супроводжується зростанням або скороченням бюджетних дефіцитів або надлишків. Проте судити за цими показниками про дієвість проведеної дискреційної політики достатньо складно. Це пояснюється тим, що, з одного боку, фактичні бюджетні дефіцити і надлишки можуть зміняться внаслідок цілеспрямованої зміни державних витрат і податків, а, з іншого боку, на їх розміри можуть вплинути зміни об'єму національного продукту, доходів, що обумовлено існуванням вбудованої стабільності. Щоб розділити ці причини і мати можливість оцінити правильність прийнятих мір, використовують бюджет повної зайнятості. Він показує, якими були б дефіцит або надлишок державного бюджету

Податки.

Держава визнано вносити в економіку стабілізуючий вплив, забезпечуючи найкращі умови для економічного зростання. Для виконання завдань воно повинно мати у своєму розпорядженні необхідними ресурсами. Частково вони можуть бути знайдені за рахунок цінних джерел, наприклад доходів державних підприємств. Однак у ринковій економіці основною виробничою одиницею є не державне, а приватне підприємство. Тому для формування державних ресурсів уряд вилучає частину доходів підприємств і громадян. Вилучений дохід, змінюючи власника, перетворюється в податок.

Податки - це платежі, які в обов'язковому порядку сплачують в доход держави юридичні і фізичні особи (підприємства, організації, громадяни). Як правило, ці виплати не тільки обов'язкові, але й безоплатні і примусово. Податки необхідні, так як держава з їх допомогою впливає на багато економічних та соціальні процеси. Вони допомагають заохочувати або пригнічувати певні види діяльності, направляти розвиток тих чи інших галузей і регіонів, регулювати кількість грошей та грошовий обіг, впливати на інвестиційну активність підприємців, функціонування ринку цінних паперів, рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією. І хоч податки в більшій мірі викликають обурення, ніж схвалення, без них ні сучасне суспільство, ні держава існувати не можуть.

2.1. Функції податків. У сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну та економічну.

Фіскальна функція - основна, характерна для всіх держав. З її допомогою створюються державні грошові фонди та матеріальні умови для функціонування держави Акумульовані через оподаткування засоби держава використовує на будівництво доріг, великих господарських об'єктів, об'єктів соціального призначення (лікарень, шкіл, дитячих садів, басейнів, бібліотек), на утримання науки, захист навколишнього середовища . Частина коштів йде на охорону здоров'я і розвиток медицини: удосконалення виробництва медичної техніки, фармакології, захист здоров'я матері та дитини, проведення медичних досліджень. Значна частина коштів йде на розвиток системи середньої загальної, спеціальної та вищої освіти, в тому числі на виплату зарплати викладачам та стипендії студентам. З цих же коштів держава утримує будинку престарілих, виплачує пенсії та допомоги по інвалідності і багатодітності, надає допомогу хворим та непрацездатним членам суспільства, містить державний апарат, армію, органи охорони правопорядку. [7. стор 261-263]

Економічна функція означає, що податки як активний учасник перерозподільчих відносин роблять серйозний вплив на відтворення, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи чи послаблюючи накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення. Розширення податкового методу в мобілізації для держави національного доходу викликає постійне зіткнення держави з учасниками виробництва, що забезпечує йому реальні можливості впливати на економіку, на всі стадії відтворювального процесу.

Функції податків перебувають у діалектичному залежності один від одного. Так, надходження більшої кількості податкових зборів до бюджету (фіскальна функція) сприяє стимулюванню прискорення будівництва соціальних об'єктів, фундаментальних наукових досліджень (економічна функція). У той же час прискорення інвестиційної активності, зростання масштабів виробництва (економічна функція) сприяє збільшенню податкових надходжень до держбюджету (фіскальна функція). [15. стор 137-150]

2.2. Види податків. Сучасна податкова система включає різні види податків. Основну їх групу становлять прямі та непрямі податки.

Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно. До числа прямих податків відносяться:

Ø Реальні податки · Побудинковий · Промисловий · На цінні папери · Поземельний

Ø Особисті податки · Прибутковий податок з населення · Податок на прибуток корпорацій · Податок на надприбуток

· Податок на доходи від видобутку нафти · Податок на доходи від грошових капіталів · Податок зі спадщини і дарувань · Майнові податок

Непрямі податки - це податки на товари та послуги, оплачувані у ціні товару або включені в тариф. Власник товару або послуг при їх реалізації отримує податкові суми, які перераховує державі. У даному випадку зв'язок між платником і державою опосередкована через об'єкт оподаткування. До непрямих податків відносяться:

Ø Акцизи

· Індивідуальні: - На пиво, - На цукор, - На бензин - І т. д.

· Універсальний (податок з обороту): - Одноразовий, - Багаторазовий

· Податок на додану вартість

Ø Фіскальні монопольні податки · На сіль · На тютюн · На сірники · На спирт · І т.д.

Ø Мита

· За походженням: - Експортні - Імпортні - Транзитні

· За цілями: - Фіскальні - Протекційних - Сверхпротекціонние - Антидемпінгові - Преференційні

· За ставками: - Специфічні - Адвалорні - Змішані

У сучасних умовах у зв'язку з розширенням соціальних функцій держави широке розповсюдження отримали внески до фонду соціального страхування: внески найманої праці, внески підприємств. Вони по своїй суті є цільовими податками, оскільки мають певне призначення. [20. стор 109-115]

У залежності від органу, який стягує податок і розпоряджається його сумою, розрізняють державні та місцеві податки.

Державні податки стягуються центральним урядом на підставі державного законодавства і спрямовуються до державного бюджету. До них відносяться прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, митні збори і т. п. Місцеві податки стягуються місцевими органами влади на відповідній території і надходять до місцевого бюджету. Місцева влада стягують переважно індивідуальні акцизи і майнові податок.

Податки з їх використання поділяються на загальні, вони надходять в єдину касу держави, і спеціальні (цільові) (наприклад, податок на продаж бензину, палива, мастил в США прямує в дорожній фонд).

Залежно від характеру справляння податкових ставок податки поділяються на: пропорційні, прогресивні і регресивні.

Пропорційний податок - це податок, ставка якого однакова для всіх оподатковуваних сум. Податок, середня ставка якого підвищується в міру зростання суми, називається прогресивним. Регресивний податок передбачає зменшення відсотка вилучення із суми в міру її росту.

До останнього виду податків належать, як правило, непрямі податки.

Співвідношення різних видів податків на різних щаблях розвитку суспільства змінювалося. У ХIХ-початку XX століть головну роль грали непрямі податки, після Другої світової війни провідну роль почали відігравати прямі податки. Для сучасної податкової системи характерний ріст внесків до фонду соціального страхування, який за темпами зростання випереджає як прямі, так і непрямі податки.

Можна виділити три ступені розвитку поглядів на роль податків у реалізації державних інтересів:

· На початкових етапах ринкової економіки податки розглядалися виключно у фіскальних інтересах як засіб поповнення державної скарбниці;

· Потім прийшли до висновку про необхідність ввести обмеження в фіскальну функцію оподаткування. Таким обмеженням стала вимога не підривати відтворювальний процес в мікроекономіці;

· Для теперішнього часу стало характерним прагнення все більшою використовувати податки для коригування господарських пропорцій у суспільстві.