
- •Зміст та завдання еа
- •Місце Еа в системі ек. Наук
- •Метод та методика Еа їх особливості.
- •Прийоми порівняння, деталізації, групування та балансовий метод.
- •Прийоми елімінування.
- •Економіко-математичні прийоми.
- •Статистичні методи аналізу.
- •Основні евристичні методи аналізу.
- •Види економічного аналізу
- •Зміст та завдання виробничої програми
- •Аналіз обсягу в-ва продукції
- •Аналіз структури, номенклатури та асортименту
- •Аналіз якості продукції
- •Аналіз ритмічності виробництва
- •29. Аналіз стану майна та джерел коштів підприємства
- •31. 1. Аналіз платоспроможності підприємства
- •30. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
- •31. 2. Аналіз фінансової стійкості підприємства
- •28. Баланс як основне джерело інформації
- •22. Аналіз довгострокових фінансових інвестицій та капітальних інвестицій.
- •18) Аналіз впливу трудових факторів на обсяг виробництва продукції
- •24.Завдання аналізу фінансового стану підприємства.
- •24. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.
Зміст та завдання еа
Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін «аналіз» іноземного походження і означає «розділяти», «розчленовувати». Щодо економічного аналізу це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.
Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом — синтезом, який, з’єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії. Економічний аналіз – це комплексне вивчення роботи підприємства для оцінки результатів його діяльності і виявлення можливості ефективного використання ресурсів.
Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
Основними завданнями економічного аналізу є: об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;
пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.
У процесі економічного аналізу реалізуються три основні функції: 1) оцінювальна, діагностична, пошукова. Основними принципами вирішення завдань ек. Аналізу є комплексності, системності, науковості, об’єктивності, оперативності. Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат. Об’єктами ек. Аналізу є всі сторони діяльності, а також усі процеси, пов’язані з цією діяльністю.
Розгляньмо основні категорії:
Фактори — це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.
Резерви — це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.
Місце Еа в системі ек. Наук
Економічний аналіз тісно пов’язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами: діалектикою, політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, економіко-математичними методами.
З-поміж наук, з якими пов’язаний аналіз, треба передовсім назвати діалектику й політичну економію, які є теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, у тому числі й економічного аналізу.
В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі.
Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов’язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.
Політична економія — наука загальнометодологічна, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Ці закони — специфічні, загальні, особливі — визначають економічні процеси в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі, причинно-наслідкові зв’язки й залежності. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний, магістральний напрям розвитку того чи іншого господарства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії.
Найбільш тісні зв’язки існують між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Цей зв’язок має подвійний характер. Значення системи бухгалтерського обліку випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська й статистична звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність. З другого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи так переадресовуються бухгалтерському обліку.
Між економічним аналізом і статистикою існує тісний зв’язок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо це стосується звітності), форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, установлення відхилень, які потребуватимуть з’ясування причин їх виникнення.
Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом. Цей зв’язок полягає, головно, у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової галузі наукових знань і практичної діяльності. Це — аудит. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Аудиторська служба перевіряє також обґрунтованість складеного підприємством плану, без якого діяльність здійснюватися не може. Первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в плані, балансі, звіті про фінансові результати та іншій звітності внутрішнього характеру, служать інформаційною базою, пристосованою до вимог і цілей аудиту.
Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розробка прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.
Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв’язки є багатоплановими, реальними, об’єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їхніх підрозділів і об’єднань.