Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры на экономику.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
172 Кб
Скачать
☆

2 Собівартість – комплексний економічний показник

Собівартість продукції (виробів, робіт, послуг) - це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва) тим нижчою є собівартість продукції. Тому собівартість є одним із важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний їв'язок з її ціною. Це виявляється в тім, що собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва (ніхто не випускатиме продукції, ринкова ціна якої є нижчою за її собівартість).

В умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

Види собівартості. Залежно від часу формування затрат:

- планова;

- фактична;

- нормативна;

- кошторисна

Залежно від місця формування затрат:

- цехова;

- виробнича;

- повна

Залежно від тривалості розрахункового періоду:

- місячна;

- квартальна;

- річна

За складом продукції собівартість буває:

товарної продукції

валової продукції

реалізованої продукції

незавершеного виробництва

Собівартість товарної продукції характеризує витрати на виробництво продукції.

Собівартість реалізованої продукції характеризує витрати на виробництво і

збут.

Собівартість валової продукції включає витрати підприємства протягом планового періоду (рік, квартал, місяць) на виробництво і реалізацію продукції на всіх стадіях виробничого циклу (реалізована/товарна продукція, незавершене виробництво). Іншими словами, підсумовуються витрати на виготовлення і збуг продукції, уже реалізованої, готової для реалізації та тієї, що перебуває ще на стадіях виробництва.

У промисловості розрізняють собівартість:

індивідуальну

галузеву

Індивідуальна собівартість характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Галузева собівартість - показує середні у галузі витрати на виробництво і реалізацію продукції.

Для обчислення собівартості продукції важливе значення має визначення витрат, які в неї включаються. Через собівартість мають відшкодовуватися ті витрати підприємства, які забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва і предметів, засобів праці, робочої сили та природних ресурсів.

Відповідно до цього в собівартість продукції включаються витрати на:

дослідження ринку та виявлення потреби в продукції;

підготовку й освоєння нової продукції;

- виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних фондів і нематеріальних активів, оплату праці персоналу;

- обслуговування виробничого процесу та управління ним;

- збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати);

- розвідку, використання й охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивацію земель, охорону повітряного, водного басейнів);

- набір і підготовку кадрів;

- поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

Перелік включених у собівартість поточних витрат визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Цілі обліку собівартості продукції:

а) своєчасне, повне і достовірна визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції;

б) розрахунки фактичної собівартості окремих видів і.всієї продукції;

в) контроль и використанням матеріальних трудових і грошових ресурсів.

Напрямки використання собівартості:

• оцінка й аналіз використання планових показників;

• визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому оцінка фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток і удосконалення виробництва;

• забезпечення планово-економічних й аналітичних розрахунків.