Розділ 2 методичні розробки комплексу інтелектуальних ігор для дошкільників

2.1 Комплекс інтелектуальних ігор для дітей дошкільного віку

Для інтелектуального розвитку дошкільників я пропоную використати такі ігри.

Гра 1. «Складання пропозицій»

Мета: розвивати здатність швидко встановлювати різні, інколи несподівані зв'язки між знайомими предметами; створювати нові образи з окремих елементів.

Ігрове завдання. Скласти як можна більше пропозицій, обов'язково використавши названі ведучим(одним із батьків або педагогом) три слова, не зв'язані один з одним по сенсу (наприклад, озеро, олівець, ведмідь).

Відповіді можуть бути стандартними («Ведмідь втопив в озері олівець»); складними з виходом за межі 1 ситуації, позначеної трьома словами, і з введенням нових об'єктів («Хлопчик узяв олівець і намалював ведмедя, що купається в озері»); і творчими, включаючи ці предмети в нестандартні зв'язки («Хлопчик, тонкий, як олівець, стояв біля озера, яке ревло, як ведмідь»).

Гра 2. «Пошук загального»

Мета. Формувати уміння знаходити в розрізненому матеріалі декілька загальних моментів; надати уявлення про наявність ознак.

Ігрове завдання. Назвати якомога більше загальних ознак для двох предметів, вказаних педагогом (наприклад, тарілка і човен). Відповіді можуть бути стандартними («Це речі, зроблені людиною»; «Вони мають глибину») і незвичайними, що дозволяють побачити знайомі предмети в новому світлі. Перемагає той, у кого список загальних ознак довший.

Гра 3. «Виключення зайвого слова»

Мета. Розвивати здатність встановлювати несподівані зв'язки між явищами, переходити від одних зв'язків до інших, утримувати в «полі мислення» відразу декілька предметів і порівнювати їх між собою. Формувати установку на те, що можливі різні способи об'єднання і роділення предметів.

Ігрове завдання. Беруться три слова (наприклад, собака, помідор, сонце). Треба залишити два слова, що позначають предмети, в чомусь схожі між собою, і виключити третє, зайве слово, що називає предмет, який не має загальних для перших двох предметів ознак.

Гра 4. «Пошук «протилежних» предметів»

Мета. Формувати здатність знаходити в предметах якомога більше відмінностей, виділяючи в них загальне і відмінне.

Ігрове завдання. Назвати якомога більше предметів, «протилежних» вказаному педагогом (наприклад, будинку), орієнтуючись на різні властивості цього предмету і систематизуючи його протилежності по групах (наприклад, будинок — сарай, протилежні за розміром і мірою комфорту; будинок — поле, протилежні по якісних характеристиках простору: закритого в першому випадку і відкритого — в іншому і т. д.).

Гра 6. «Пошук предметів по заданим ознакам»

Мета. Формувати здатність швидко знаходити аналогії між різними, не схожими один на одного предметами; оцінювати предмети з точки зору наявності або відсутності в них заданих ознак; перемикатися з одного об'єкту на іншій.

Ігрове завдання. Назвати якомога більше предметів, що володіють заданими ознаками і з цієї точки зору схожих на два-три названих педагогом предметів. Наприклад: «Назвіть предмети, які виконують дві протилежні функції, наприклад двері (вона закриває і відкриває приміщення) і вимикач (запалює і гасить світло)».[7]

Б.П. Нікітін пропонує таку гру. Гра “Увага” спрямована саме на розвиток у дитини здатності бачити і запам'ятовувати побачене. У цій грі дітям на декілька секунд показують яку-небудь фігуру, чіткий контур або умовний знак. А потім його ховають, а маля повинне його намалювати і якомога точніше. Треба “схопити” і форму знаку, і співвідношення частин, і різницю в товщині ліній, і число різних елементів, і довжину ліній, а інколи і кут між ними. Щоб безпомилково намалювати побачене, треба спочатку його змалювати в думках, як би обвести пальцем по всьому контуру, “сфотографувати”, зберегти в пам'яті, а потім вже перенести на папір. Фігури-завдання, які пропонують дитині, розділені на серії по 6 фігур, причому складність фігур зростає від перших номерів до наступних і від перших серій до останніх. [2, с. 124-125] Ці завдання призначені розвитку головним чином уваги і зорової пам'яті дитини.

Існує ще безліч різновидів інтелектуальних ігор, і кожна з них неповторна та цікава. Головне, щоб вона подобалась дитині та відповідала її віковим особливостям.

ВИСНОВОК

Таким чином, сутність інтелектуальних ігор полягає в переборюванні розумових труднощів. Зовні їх результатом є правильна відповідь або перемога у змаганні, а внутрішньо, і це головне – ті емоції й стани, які супроводжують інтелектуальний процес, набуття особистістю досвіду плідної розумової діяльності, інтелектуального самоствердження.

В інтелектуальних іграх необхідність виконання досить складної розумової діяльності супроводжується емоційним задоволенням від самого процесу обдумування ігрових операцій. Інтелектуальні ігри учать багатьом необхідним у житті речам: вдумливості, рішучості, умінню будувати плани, які враховують всі істотні моменти, загартовують характер, є в один і той же час школою мужності і необхідної обережності. Інтелектуальні ігри учать міркувати не тільки над позицією, яка виникла, але і переносити потім цю логіку в життя. Також інтелектуальні ігри учать раціональним діям, що необхідні для людей всіх професій.

Діапазон інтелектуальних ігор надзвичайно широкий. До них відносяться: вікторини та конкурси типу „Що? Де? Коли?”, „Брейн-ринг”, „Своя гра”, „розумові вправи”, а саме головоломки і маніпуляції з цифрами, завдання-маршрути, настільні ігри: шахи, шашки, ерудит, пригодницькі ігри і квести, комп'ютерні ігри го (японські шахи), сянци (китайські шахи), бридж, загадки, кросворди, ребуси, метаграми, анаграми, шаради, чайнворди.

Б.П. Нікітін пропонує такі правила використання інтелектуальних ігор:важливо відчути головні ідеї гри; просуватися від простого до складного, не поспішаючи, досягаючи максимуму можливостей батьків та дитини; грати разом з дитиною, але не робити за дитину того, що вона може зробити сама; головне-гра повинна приносити радість,як справжня творча робота; потрібно використовувати тільки якісні ігри та завдання, шоб не нашкодити дитині. Інтелектуальні ігри – могутній стимулятор , справжні «дріжджі» для розумової,але це тільки складова спільної діяльності сім`ї.

Інтелектуальний розвиток дитини вимагає немало сил і часу з боку батьків, оскільки саме вдома малюк вперше знайомиться з навколишнім світом, отримує за допомогою відчуттів перші відомості про те, що його оточує. Тому використання інтелектуальних ігор у взаємодії батьків та дітей- шлях до розвитку всієї родини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Виготський Л.С.Психологія пізнання / Л.С. Виготський. - М.,1977 .- С.127.

2.Никитин Б.П.Интеллектуальные игры/.Б.П. Никитин. – Обнинск, 2009. – 216 с.

3.Основи психології: Практикум/ Під ред. Л.Д. Столяренко.- М.,2003.- с.337

4.Педагогіка: педагогічні теорії, системи, технології / Навчальний посібник .- М., 1988 .- С.456с.

5.Програма навчання та виховання дітей «Дитина»//інтернет-ресурс http://domservice.com.ua/doc/roditeliam/igru-ditei-doshkilnogo-viky.html

6. Романова І.А.Інтелектуальна гра в навчально-виховному процесі//інтернет-ресурс http://nauka.hnpu.edu.ua

7.Комплекс інтелектуальних ігор для дошкільників//інтернет-ресурс http://www.fun4child.ru/1894-intellektualnye-igry-dlja-doshkolnikov.html

20