2. Інтелектуальні ігри для дітей дошкільного віку

Програма навчання й виховання дітей «Дитина» визначає особливості використання інтелектуальних ігор для дошкільників.[5] http://domservice.com.ua/doc/roditeliam/igru-ditei-doshkilnogo-viky.html

Інтелектуальні ігри — це ті, що містять в собі проблемні та логічні завдання, розв'язання яких вирішується в ігровій формі. До них належать загадки, кросворди, ребуси, метаграми, анаграми, шаради, чайнворди.

Характерною рисою таких ігор є задоволення і підвищення емоційного тонусу, прояв яскравих інтелектуальних емоцій: здивування, сумніву, впевненості, здогадки, радості відкриття, успіху. Ці ігри збагачують емоційну сферу дитини, викликають прагнення до спільної діяльності і бажання допомогти товаришам. Доцільно підтримувати дітей в таких іграх, це закріплює дитячу самостійність, заповнює її позитивним моральним змістом.

Методика роботи з інтелектуальними іграми будується на компонентах пізнавальної діяльності: змістовому, мотиваційному, процесуальному, контрольно-оцінювальному. Змістовний компонент забезпечує зміст матеріалу, на якому створюється завдання, спішне рішення пізнавальних завдань можливе, якщо діти володіють міцними знаннями, які можуть комбінувати в процесі розгадування ігор-загадок. Мотиваційний компонент має на меті пробудити і закріпити у дітей позитивні емоції у процесі навчання, викликати інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок — сформувати прагнення до розумової діяльності.

Формування мотиваційного компоненту повинно створювати особливий емоційний мікроклімат, який стимулює інтелектуальні почуття дітей: здивування, зацікавленість, захопленість, інтерес, задоволення від усвідомлення переборення труднощів. Процесуальним компонентом забезпечується готовність дітей до пізнавальної діяльності. В ній передбачається здатність дітей до швидкого вибору потрібної інформації, уміння виділити головне, пов'язати відоме з невідомим. Для формування процесуального компоненту потрібно виробити навички дошкільнят швидко включатися в роботу, працювати в певному темпі, вміння планувати, що потрібно здійснити для виконання завдання, визначати послідовність дій. Контрольно-оцінювальний компонент у пізнавальній діяльності відіграє спонукальну роль. Швидка і об'єктивна оцінка успіхів дитини у розгадуванні інтелектуальних ігор багато в чому визначає пізнавальну активність, прагнення досягти результату.

Ознайомлюючи дітей з ребусом, наголошуємо на тому, що це своєрідна загадка, в якій слово або фраза зображені комбінацією фігур, літер або знаків. Своєрідність ребусного письма в тому, що слова в ньому позначаються зображеннями різних предметів. Малюнки можуть поєднуватися з літерами і різними комбінаціями із літер, чисел, фігур, умовних позначень. Дітям дуже до вподоби ігри на відгадування зашифрованих слів.

Коли навчаємо відгадуванню ребусів, пам'ятаємо такі правила:

якщо малюнок зображено догори ногами, то слово читається справа наліво;

якщо ліворуч від малюнка стоять коми, не читається відповідна кількість перших букв слова;

якщо коми стоять праворуч від малюнка, не читаються останні букви;

якщо в ребусі присутня геометрична фігура, вона називається повністю, далі додається буква і читається все разом;

якщо частина слова вимовляється як числівник, то в ребусі вона зображена цифрами;

розташування літер або складів над рискою і під нею говорить про те, що у слові-відповіді є один із складів на, під;

якщо малюнок або літера зображені в середині іншої літери, то це означає, що у слові є літера в або у;

Метаграми — загадки, в яких зашифровані слова слід вгадувати за ознаками, сформульованими у стислому римованому тексті. Наприклад: З «М» у полі я росту,З «Р» у річці я живу. (Мак, рак)З «І» я сплю в коморі,З «И» я плаваю у морі. (Кіт, кит.)

Анаграми — це слова з різним значенням, що містять одні й ті самі звуки, розташовані в різному порядку. За допомогою перестановки звуків або складів (порядок перестановки вихователь пропонує) утворюються зовсім різні слова (пила — липа, насос — сосна, осел — село). Завдання такого типу активізують мислення дітей і процес читання слів.

Шарада — загадка, в якій слово зашифроване окремими частинами:

Дві ноти ми, а далі те, що кажуть, коли сідають на коня. Разом — чудова гра. (Доміно.)

Криптограми — загадки, де слова зашифровано в певний спосіб: за допомогою малюнків, цифр, геометричних фігур або кольору.

Шахи — давня інтелектуальна гра. З історії відомо, що це не тільки спосіб цікаво провести вільний час, а й нагода для розвитку інтелекту, мислення.

Врахування певних педагогічних умов дає змогу досягти успішного оволодіння дошкільниками правил шахової гри та викликати стійкий інтерес до неї. Шахи стають привабливою для дитини грою тільки за умови створення в ній ігрової фабули та подальших ігрових ситуацій.

В ознайомленні старших дошкільників з суттю гри доречно спиратись на розповідь, побудовану у формі казки, або використати такий прийом, як гра-драматизація (наприклад, «У шаховій країні»).

Після виникнення первинного інтересу до шахів дітей ознайомлюють з назвами фігур і правилами гри.