Розділ 1 теоретичний аналіз сутності та особливостей інтелектуальних ігор для дітей

1. Сутність поняття «інтелектуальна гра»

Щоб зрозуміти сутність поняття «інтелектуальна гра» необхідно визначити, що таке гра. Різні науковці визначають її по-різному. Л.С. Виготський визначає гру як простір внутрішньої соціалізації дитини і засіб засвоєння соціальних установок [1, с.80].У О.М. Леонтьева це свобода особистості в уяві, «ілюзорна реалізація нездійсненних інтересів» [4, с.312].Б.П. Нікітін стверджує, що це набір завдань, які дитина вирішує за допомогою кубиків, цеглинок, квадратів з картону, пластику [3, с.66].

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що до головних функцій гри, які властиві й інтелектуальним іграм, відносять:

- соціалізації. Гра є особливою діяльністю, у якій діти виконують ролі дорослих, відтворюючи їх в ігрових формах. Вважається, що в такий спосіб дитина розв’язує суперечність між можливостями і прагненням брати безпосередню участь у житті та діяльності дорослих;

- розвиваюча. Гра сприяє розвитку різноманітних психічних складових особистості дитини;

- формуюча. Гра є школою поведінки (Д. Ельконін) та школою моралі в дії (А. Леонтьєв);

- психокорекційна. Ігрова взаємодія виявляє стан емоційного та інтелектуального розвитку дитини, складає умови для психологічної корекції негативних показників спрямованості її особистості;

- розважальна. Гра забезпечує потребу дитини в отриманні радості, позитивних емоцій;

- релаксаційна. У процесі ігрової діяльності відбувається зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему під час інтенсивного навчання;

- психотренінгова. Гра формує потребу в дитини до самовдосконалення;

- навчальна. Гра сприяє формуванню загальнонавчальних умінь та навичок дитини, сприйняттю інформації різної модальності;

- виховна. Саме через гру дитина засвоює загальнолюдські цінності, які існують у суспільстві.

Сутність інтелектуальних ігор полягає в переборюванні розумових труднощів. Зовні їх результатом є правильна відповідь або перемога у змаганні, а внутрішньо, і це головне – ті емоції й стани, які супроводжують інтелектуальний процес, набуття особистістю досвіду плідної розумової діяльності, інтелектуального самоствердження.

В інтелектуальних іграх необхідність виконання досить складної розумової діяльності супроводжується емоційним задоволенням від самого процесу обдумування ігрових операцій. Інтелектуальні ігри учать багатьом необхідним у житті речам: вдумливості, рішучості, умінню будувати плани, які враховують всі істотні моменти, загартовують характер, є в один і той же час школою мужності і необхідної обережності. Інтелектуальні ігри учать міркувати не тільки над позицією, яка виникла, але і переносити потім цю логіку в життя. Також інтелектуальні ігри учать раціональним діям, що необхідні для людей всіх професій.[6]

Інтелектуальна гра – це гра, в якій поєднання інтелектуальних емоцій і розумових операцій під час вирішення низки проблемних ситуацій, що виникають в процесі гри, дозволяє удосконалювати інтелектуальну самостійність індивіда.

Діапазон інтелектуальних ігор надзвичайно широкий. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, враховуючи психологічні особливості ігрової діяльності, у яку включається дитина, І.А. Романова пропонує таку класифікацію інтелектуальних ігор[6]:

1) вікторини та конкурси типу „Що? Де? Коли?”, „Брейн-ринг”, „Своя гра” тощо. Умовно цей вид інтелектуальних ігор можна віднести до наймолодших, оскільки їх поява пов'язана з розвитком засобів масової інформації і в їх основі явне шоу-походження. Вважається, що на відміну від, наприклад, загадок як жанру усної народної творчості, де дається опис, іносказання предмету або явища, інтелектуальні ігри подібного роду ставлять за мету не тільки і не стільки перевірити, але і стимулювати подальший загальний, культурний, комунікативний розвиток, розширити ерудицію, збільшити знання; ведуть „в глибину” питання, яке досліджується, з метою безперервного розвитку учасника ігрового інтелектуального процесу. Проте для участі в таких іграх дитина має володіти достатнім рівнем необхідних знань у конкретній галузі (історія, географія і т.п.), оскільки в процесі ігрової діяльності необхідно дати точні відповіді на поставлені питання, просто сама форма подачі таких питань варіюється в іграх;

2) „розумові вправи”. До таких ігор можна віднести різноманітні головоломки і маніпуляції з цифрами: завдання-маршрути, в яких необхідно знайти шлях як у лабіринті; хитрі цифри: узори із цифр – цифри мають підкорятися певним правилам, спочатку потрібно визначити ці правила; логічні головоломки; повороти і перестановки – вправи для тренування просторової уяви, взаємного розташування в просторі; ігри із словами: словесне доміно, додати букву й одержати слово, прибрати букву й одержати слово, анаграма та інші; навчальне лото, навчальне доміно; ребуси числові, ребуси буквені, послідовності, кросворди, чайнворди, натворди і т.п;

3) настільні ігри: шахи, шашки, ерудит (Scrabble), карткові ігри і т.п.. Люди грають у настільні ігри вже дуже давно. Якнайдавнішим з них, важають деякі вчені, більше трьох тисяч років. Правила багатьох ігор уже загублені, але деякі без проблем витримали перевірку часом і дожили до наших днів – шахи, го, рендзю. Зараз у всьому світі почався черговий "бум" настільних ігор. За цей час вони змінилися, стали іншими. Сучасні, якісні настільні ігри - це вже не просто "ходилки". Це ролеві ігри для дітей і дорослих, що моделюють різні ситуації або особливості будь-якої професії, часто спрямовані на розвиток інтелекту гравців. Вони вигадані таким чином, щоб батькам було цікаво на рівних грати в настільну гру зі своїми дітьми. Крім того, настільні інтелектуальні ігри вийшли на новий рівень розвитку. У 2008 році в Китаї була проведена перша всесвітня олімпіада з інтелектуальних ігор. У програмі змагань було представлено 5 видів настільних ігор: шахи, шашки, го (японські шахи), сянци (китайські шахи) і бридж.

4) комп'ютерні ігри. За характером дії, спрямованої на розвиток тих або інших якостей особистості, комп'ютерні ігри можна класифікувати таким чином:

- стимулюючі переважно формально-логічне, комбінаторне мислення („Кубик Рубика”, „Lines”, різні комп'ютерні варіанти шахів, шашок та інших настільних інтелектуальних ігор);

- азартні ігри, які на противагу логічним іграм вимагають від гравця інтуїтивного, ірраціонального мислення. До цього типу належать комп'ютерний покер, ігри в кістки, карти тощо;

- спортивні („Теніс”, „Футбол” тощо), які вимагають від гравця спритності, сенсомоторної координації;

- пригодницькі ігри і квести сприяють розвитку як наочно-дієвого мислення, локомоторних навичок, так і абстрактного моделювання виникаючих по ходу гри ситуацій;

- ігри-стратегії є часто найбільш складними за обсягом задіяних інтелектуальних і фізичних ресурсів гравця, оскільки потрібно керувати не одним персонажем, а цілою армією, підприємством або навіть всесвітом. До цього вирізняють покрокові стратегії, в яких гравець може необмежений час обдумувати план своїх дій, і стратегії реального часу, в яких всі гравці виконують свої дії одночасно, і хід часу не зупиняється.(Романова І.А)

Б.П. Нікітін радить такі правила використання інтелектуальних ігор для дітей, щоб досягнути бажаних результатів, а також взаєморозуміння батьків та дітей у грі:

1. Важливо відчути головні ідеї гри;

2.Просуватися від простого до складного, не поспішаючи, досягаючи максимуму можливостей батьків та дитини;

3. Грати разом з дитиною, але не робити за дитину того, що вона може зробити сама;

4.Головне-гра повинна приносити радість,як справжня творча робота.

5.Потрібно використовувати тільки якісні ігри та завдання, шоб не нашкодити дитині.

3. Інтелектуальні ігри – могутній стимулятор , справжні «дріжджі» для розумової,але це тільки складова спільної діяльності сім`ї.

4.Такі ігри дуже доцільно використовувати до школи, бо допомагають швидше до неї адаптуватися, знімають психологічний стрес.[ 2, c.215-216](Никитин)

Інтелектуальні ігри для дітей сьогодні продаються у великому асортименті, але вибирати їх потрібно правильно і з врахуванням багатьох параметрів. Найголовнішою є відповідність гри віку малюка.