
- •Кафедра «економіка і маркетинг» курс лекцій
- •Економіка гірничого підприємства
- •Кафедра «економіка і маркетинг» курс лекцій
- •Економіка гірничого підприємства
- •1 Загальні положення
- •Тема 1 Вступ до дисципліни.
- •Система економічних показників
- •Тема 2 Основні фонди
- •Засоби підприємства
- •Якісні характеристики основних і оборотних фондів
- •Рух оф у часу характеризують:
- •Форми зносу оф
- •О сновні виробничі фонди
- •Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, тоді
- •Розглянутий метод розрахунку називається рівномірним чи лінійним.
- •Коефіцієнт діючого парку
- •Коефіцієнт резерву устаткування
- •Коефіцієнт екстенсивності
- •Тема 3 Оборотні засоби гірничого підприємства
- •По сферами обороту (їхньому місцю в процесі кругообігу):
- •По натуральному складу.
- •Показники ефективності використання Об.
- •Тривалість одного обігу Об
- •Вивільнення Об
- •Тема 4 Трудові ресурси
- •Залежність «чисельність - обсяг робіт» можна представити у виді формули
- •Обліковий склад працівників визначається по формулі
- •Тема 5 Собівартість продукції.
- •1. Економічна сутність поняття “собівартість”.
- •2. Види собівартості і класифікація витрат виробництва.
- •Стосовно виробничого процесу:
- •Діяльність підприємства і його витрати в короткостроковому періоді.
- •Виробництва
- •4. Калькуляція собівартості.
- •3. Витрати на паливо.
- •II. Витрати на оплату праці.
- •Відрахування на соціальні заходи.
- •Амортизація основних фондів.
- •Інші витрати.
- •5. Чинники, що впливають на собівартість продукції.
- •Тема 6 Ціна на продукцію гірничих підприємств.
- •Поняття і функції цін.
- •Ціна це економічна категорія, що характеризує кількість грошей, за які товар пропонується, продається, купується, тобто плата за будь-який товар.
- •Ціна – це економічне поняття, що означає конкретне найменування плати за визначений товар, а саме, засоби виробництва і предмети споживання.
- •Види цін і їхня класифікація.
- •С истема цін в Україні
- •Перевиробництво
- •3. Основні методи встановлення цін.
- •6. Формування конкретного рівня цін на окремі види продукції.
- •7. Формування механізму своєчасного коректування рівня цін.
- •Особливості ціноутворення у вугільній промисловості.
- •Цр Цопт
- •Тема 7 Продукція гірничих підприємств
- •Тема 8 Економічна ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.
- •8.1 Поняття економічної ефективності. Часткові показники оцінки економічної ефективності. Методи оцінки економічної ефективності інвестицій
- •Сутність оцінки ефективності. Поняття про інвестиційні проекти.
- •Поряд з показником абсолютної ефективності капіталоукладень використовують показник - строк окупності капітальних вкладень
- •Тобто, при здійсненні заходів, направлених на розвиток підприємства
- •Як критерії порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень можуть виступати наступні статичні показники:
- •Приведені витрати.
- •Якщо варіанти відрізняються за обсягом видобутку, то варто скористатися формулою
- •Строк окупності додаткових капітальних укладень (інвестицій).
- •Її величина визначається за формулою
- •8.2 Узагальнюючі показники економічної ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства
- •Результат від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається наступним розрахунком
- •Виторг від реалізації продукції (валовий доход) визначається
- •Загальна норма рентабельності визначається
- •Рекомендована література:
- •Навчальний посібник курс лекцій
- •Економіка гірничого підприємства
- •Укладач: Мізіна Олена Вікторівна
По натуральному складу.
Склад і класифікація оборотних коштів подані на рис. 1.
Св. зап - засоби, вкладені у виробничі запаси товарно-матеріальних цінностей. Всі витрати по виробничих запасах списуються на собівартість продукції безпосередньо у місяць їхньої витрати, за винятком витрат на МБП (списання 50:50)
Сосн. м - сировина й основні матеріали 3%
Св. м - допоміжні матеріали 13%
Сгсм - паливозмащювальні матеріали 1%
Сп. т - покупне паливо 1%
Стара - тара і тарні матеріали 1%
Сзап. ч - запасні частини 7%
Смбп - малоцінні і предмети, що швидко зношуються
Србп - витрати майбутніх періодів 34%. Це витрати оборотних коштів, зроблені в поточному місяці або році, але що включаються в продукцію, що буде виготовлена в майбутні періоди, тому що ці витрати забезпечують нормальну роботу підприємства в наступні (майбутні) періоди. На гірничих підприємствах до них відносяться витрати по гірничо-підготовчих роботах, зроблені для забезпечення видобутку в наступні роки (на шахті тільки витрати на проведення капітальних виробіток), витрати на матеріали з відносно тривалим терміном служби (кріплення, вент. труби, кабель, і ін.), витрати вироблені одноразово, але що списуються рівномірними частинами в майбутні звітні періоди (орендна плата, податки і т.п.)
Снез. пр - незавершене виробництво (незакінчені вироби ділянок і цехів, або закінчені вироби, не прийняті ОТК або замовником). У вугільній промисловості його немає.
Сгп. скл - засоби вкладені в залишки готової продукції на складі 25%.
Сгп не опл. - продукція відвантажена але не оплачена:
через ненастання терміна оплати
через відмову покупця від акцепту рахунку
через прострочення оплати
Акцепт - одна з форм безготівкового розрахунку:
позитивний: оплата платіжної вимоги постачальника робиться тільки з письмової згоди покупця.
негативний (мовчазний): письмова згода не потрібна, після визначеного терміна без відмови рахунок постачальника оплачується.
Д - кошти.
Св.зап
=
Сосн.
м
+Св.м
+Сгсм
+Сп.т
+Стара
+Сзап.
ч
+
1. ОбФ (сфера +Смбп
в
иробництва)
Србп
Снез. пр
ОЗ
Сгп. скл = Sполн*Дсут*Нгпв А. Нормовані
2.
Фоб (сфера
обігу) Б.Ненормовані
Сгп не опл
Д
- на розрахунковому рахунку, у касі, у
розрахунках із
дебіторами (по виданих авансах,
заборгованість за товари, суми по
підзвітних особах і т.д.), цінні
папери
Рисунок 1 - Класифікація оборотних засобів
Нормування оборотних засобів.
З позицій вимог ефективного ведення економіки підприємства обсяг оборотних коштів повинний бути достатнім для виробництва продукції в асортименті і кількості, запитуваній ринком, і в той же час мінімальним, що не веде до збільшення витрат виробництва за рахунок утворення наднормативних запасів.
Достатність оборотних засобів установлюється на основі нормування витрати оборотних засобів по кожному виду продукції, а також визначення оптимального обсягу поточного, складського і гарантійного (страхового) запасу, необхідного для забезпечення безперервності виробництва.
До одержання виторгу від реалізації продукції оборотні кошти є джерелом фінансування поточних виробничих витрат. Період часу від моменту споживання виробничих запасів до одержання виторгу від реалізації може бути досить тривалим. Це визначає необхідність формування оборотних засобів у встановленому розмірі.
Для підприємства важливо правильно визначити оптимальну потребу в оборотних коштах. Заниження величини оборотних коштів тягне за собою хитливий фінансовий стан, перебої у виробничому процесі, зниження обсягу виробництва і прибутку. У свою чергу, збільшення розміру оборотних коштів знижує можливості підприємства робити капітальні витрати по розширенню виробництва. Заморожування засобів у будь-якому виді (наприклад, запаси готової продукції, зайві сировина і матеріали й ін.) обходиться підприємству дуже дорого, тому що не дозволяє раціонально використовувати вільні кошти.
Задача спрощується, якщо вчасно складаються господарські договори і визначаються всі умови постачань. Якщо склалися господарські зв'язки з постійними постачальниками, то умови і періодичність постачань товарно-матеріальних цінностей, їхньої оплати нескладно врахувати при розрахунку потреби в оборотних коштах.
Виробничі запаси повинні бути мінімальними стосовно до конкретних умов постачання і достатніми, щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства, тобто оптимальними. Визначення величини оборотних коштів, необхідних для утворення готової продукції на складі, тісно зв'язано з прогнозуванням обсягів реалізації продукції. При добре налагодженому збуті накопичення готової продукції на складі може бути мінімальним.
На нормально працюючому підприємстві найбільшу питому вагу займають оборотні засоби, що обслуговують процес виробництва і початок реалізації. Тому при плануванні увага приділяється в основному виробничим запасам, незавершеному виробництву і готової продукції на складі.
Таким чином, до нормованих відносяться оборотні засоби, потреба в яких на підприємстві носить стійкий характер. Якщо ці ОбЗ стійко закріплені за підприємством у складі його статутного фонду, то вони називаються власними оборотними засобами. Нормуються усі ОбЗ у сфері виробництва й один вид із сфери обігу: готова продукція на складі. Потреба в ненормованих засобах не носить стійкого характеру, а виникає у визначені періоди часу на різну суму.
Нормування оборотних засобів - це встановлення планової потреби в ОбЗ для створення мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей, фінансування незавершеного виробництва, РМП і залишків готової продукції, що забезпечують виконання виробничої програми.
Нормування ОбЗ включає встановлення на кожному підприємстві: норм запасу ОбЗ у днях, % і ін. одиницях; нормативів ОбЗ у вартісному вираженні.
Норма запасу - мінімально необхідна величина запасу конкретного виду матеріальних ресурсів, що забезпечує нормальну виробничо-господарську діяльність підприємства.
Норма запасу звичайно у більшості випадків установлюється в днях. Тому можна зазначити, що норма оборотних засобів (норма запасу) - це кількість днів, протягом яких оборотні засоби відвернені в матеріальні запаси, починаючи з оплати рахунку за матеріали і кінчаючи моментом їх передачі у виробництво.
Вона включає транспортний запас, час на навантаження-розвантаження, складську обробку і підготування матеріалів до виробництва (наприклад, деревина -сушіння), поточний запас (потрібний для забезпечення безперервності виробничого процесу між двома суміжними постачаннями матеріалів), страховий (гарантований) запас.
Норматив оборотних засобів - вартість мінімально необхідних виробничих запасів на підприємстві.
Для нормування ОбС застосовуються наступні методи:
Метод коефіцієнтів (укрупнений).
При даному методі запаси і витрати підрозділяються на залежні від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція на складі) і не залежні від нього (запчастини, МБП, РМП). По першій групі потреба в оборотних коштах визначається виходячи з їхнього розміру в базисному році, темпів зростання виробництва в майбутньому році і зміни цін на відповідні товарно-матеріальні цінності (ТМЦ). Якщо на підприємстві вишукуються можливості прискорення обігу ОбЗ, то реальне прискорення оборотності необхідно врахувати при визначенні потреби в оборотних коштах.
По другій групі оборотних коштів потреба планується на рівні їх середніх фактичних залишків за ряд років.
2. Аналітичний метод.
Аналізуються звітні дані про фактичні вкладення обігових коштів у запаси ТМЦ. Щоб не фіксувати недоліки минулих періодів, з фактичних залишків виключають непотрібні, зайві, неліквідні (або виявляють резерви їх скорочення) і роблять виправлення на зміну умов виробництва та матеріально-технічного постачання.
Можна використовувати аналітичний і коефіцієнтний метод у сполученні. Спочатку аналітичним методом визначити потребу в оборотних коштах, що залежать від обсягу виробництва, а потім за допомогою коефіцієнтного методу врахувати зміну обсягу виробництва.
3. Метод прямого рахунку.
Цей метод передбачає обгрунтований розрахунок запасів по кожному елементу оборотних коштів з обліком усіх змін у рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортуванні ТМЦ, практиці розрахунків між підприємствами.
Він використовується при організації нового підприємства та для періодичного уточнення потреби в оборотних засобах діючих підприємств.
У загальному виді його зміст можна представити наступним способом:
розробка норм запасу (норм витрати) по окремих найважливіших видах товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) всіх елементів нормованих оборотних коштів;
визначення нормативів у грошовому вираженні для кожного елемента оборотних засобів і сукупної потреби підприємства в оборотних засобах. При розробці розрахункової формули для визначення нормативу виходять з особливостей порядку списання різних груп ТМЦ на собівартість.
Так, норматив виробничих запасів ТМЦ визначається по формулі
Носм = Р * Нзм * Ц ,
де Носм - норматив оборотних коштів на матеріали, грн.
Р - добова витрата даного виду матеріалів, нат. од.
Ц - вартість одиниці цього виду матеріалів, грн.
Нзм - норма запасу даного виду ТМЦ на добу.
Нз = Ттр + Тподг + Ттек + Тстр ,
де Ттр - транспортний запас, тобто на час перебування матеріалів у шляху після їхньої оплати;
Ттр = Тгр - Тдок ,
де Тгр - число днів пробігу вантажу від постачальника до підприємства,
Тдок - число днів пробігу документів,
Тподг - підготовчий запас на період прийому, розвантаження і підготування у виробництво,
Ттек - запас, що враховує інтервал між черговими постачаннями (Ип)
Ттек = 0,5Ип
Тстр - страховий запас, передбачений на випадок порушення планових термінів постачань і їх некомплектності
Тстр = 0,5Ттек
Норматив ОбС по витратах майбутніх періодів
Нрбп = Рнпбп +Рввбп - Рпогбп ,
де Рнпбп - перехідний залишок на початок року, грн.
Рввбп - витрати по статті РМП у планованому році, грн.
Рпогбп - сума погашення витрат у планованому році.
Норматив ОбС по складських запасах готової продукції
Нгп = Нзгп * Дсут * Спл ,
де Нзгр - норма складського запасу готової продукції, дні
Дсут - середньодобовий випуск товарної продукції, т/добу
Спл - планова виробнича собівартість готової продукції, грн/т
Норматив по МБП
Нмбп = Нзмбп * Ч ,
де Нзмбп - норма запасу МБП, встановлена в грн. на одного працівника ПВП,
Ч - середнєспискова чисельність ПВП.
Шахта вважається забезпеченої оборотними засобами в тому випадку, коли джерела оборотних засобів покривають сумарний норматив оборотних засобів.
Ефективність використання оборотних засобів.
Загальна тривалість кругообігу оборотних засобів є функцією часу перебування цих засобів на кожній стадії кругообігу (див. питання 1). На практиці це означає, що збільшення тривалості кругообігу приводить не тільки до відволікання власних коштів, але і до необхідності притягнення додаткових засобів із тим, щоб не порушувати безперервності виробництва. В умовах ринку це приводить до зниження конкурентоздатності підприємства, погіршенню його економіки.
Ціль розрахунку показників ефективності використання ОбЗ перебуває в тому, щоб установити де, тобто на яких стадіях кругообігу відбулося уповільнення оборотності, і як прискорити їхню оборотність.