Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Донецкий техникум промышленной автоматики

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

1 Лекции ЭконГП(ЕГП,ЕПЕК).doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.03.2025

Размер:

1.1 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 45 / 255 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 > Следующая >>>

О сновні виробничі фонди

Пасивна частина

Активна частина

Спеціалізовані

Неспеціалізовані

А_Ш = А₁ +А₂

ПС_Ш - потонная ставка по шахті;

Наi - норма амортизаційних відрахувань;

Д_Ш - обсяг видобутку по шахті;

- балансова вартість i-й групи ОФ;

А_Ш- аморт. відрах. у цілому по шахті.

Таким чином, розрахунок річних амортизаційних відрахувань по другій групі ОФ робиться по формулі:

де - річні амортизаційні відрахування, тис. грн;

- балансова вартість ОФ, тис. грн;

На - норма амортизації, %.

Норму амортизації можна установити виходячи з нормативного терміна служби об'єкта необігових активів:

де Л - ліквідаційна вартість.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, що підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) необігових активів після закінчення терміна їхнього корисного використання (експлуатації), за відрахуванням витрат, зв'язаних із (реалізацією) ліквідацією. *

Ця формула отримана виходячи з наступних передумов:

Рівність цих формул дає величину На.

Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, тоді

Розглянутий метод розрахунку називається рівномірним чи лінійним.

На Україні в даний час прийнятий порядок укрупненого методу визначення і обчислення амортизації (за методикою, затвердженої Кабінетом міністрів України №1075 від 06.09.1996 р.) Відповідно останньої редакції Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств», всі основні фонди (крім спеціалізованих) підлягають розподілу по наступних групах:

Група 1 - будинки, спорудження, їхні структурні компоненти і передатні пристрої.

Група 2 - автомобільний транспорт і вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні й електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне устаткування); прилади й приналежності до них.

Група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2 та 4.

Група 4 – ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, телефони рації і т.п.

Для кожної групи установлено квартальні норми амортизаційних відрахувань у відсотках до балансової вартості об’єктів

група 1 - 2,0 % (8% річних)

група 2 - 10,0 % (40% річних)

група 3 - 6,0 % (24% річних)

група 4 – 15,0 % (60% річних)

Облік балансової вартості основних фондів 1 групи ведеться по кожному окремому об'єкту й в цілому по групі; для груп 2, 3 та 4 облік ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи. Нарахування амортизації здійснюється щоквартально, з кварталу наступного за кварталом прийняття ОФ на баланс підприємства.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Балансова вартість групи основних фондів на початок періоду розраховується по формулі:

де - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

- балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

- сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації й інших поліпшень основних фондів впродовж періоду, що передував звітному;

- сума виведених з експлуатації основних фондів впродовж періоду, що передував звітному;

- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, по котрому кожний окремий вид активу амортизується рівними частками виходячи з його первинної вартості впродовж терміна, що визначається платником податку самостійно виходячи з терміна корисного використання таких активів або терміна тривалості платника податку, але не більш 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування робляться до досягнення залишкової вартості нематеріального активу нульового значення.

На нематеріальні активи, вартість яких не зменшується в процесі використання (“ноу-хау”, товарні знаки) амортизаційні відрахування не робляться.

Крім методу постійної амортизації останнім часом на шахтах одержали поширення так називані методи нерівномірної або прискореної амортизації: Це така амортизація, коли навмисно підвищуються амортизаційні відрахування в порівнянні з дійсним зношуванням

Прискорена амортизація дає підприємству наступні можливості:

Зменшити суму прибутку, який оподатковується та прискорити оборот основного капіталу (стимул до відновлення виробництва)
Можливість забезпечити себе від морального старіння ОФ.
Більш точно відбиває фактичний знос, а отже, і амортизацію ОФ.
Створює можливість більш швидкого відновлення і маневру ОФ.

Амортизаційні відрахування нараховані цим методом повинні використовуватися строго за призначенням. У протилежному випадку, додаткова сума амортизації, одержана за розрахунком по прискореному методу, включається в оподатковану базу.

На практиці в основному застосовуються наступні методи прискореної амортизації:

1. Регресійний або дегресивна подвійна лінійна амортизація.

Норма амортизації визначається як

де Арі – амортизаційні відрахування для і-го року експлуатації, грн. у рік.

Кумулятивний метод.

Визначається кумулятивне число, що представляє собою суму майбутніх періодів використання об'єкта основних фондів у кожний рік його використання, а норма амортизації визначається як відношення майбутнього періоду використання об'єкта в даний рік (Тi) до кумулятивного числа.

Тобто амортизаційні відрахування обчислюються за формулою

де Ті – число років використання об’єкту основних фондів,

Чк - кумулятивне число.

Приклад розрахунку норм амортизації при кумулятивнім методі для об'єкта з Т_Н = 5 років приведений у наступній таблиці:

Рік використання	Майбутній період використання, Ті	Норма амортизації, Наi
1	5
2	4
3	3
4	2
5	1
	Чк =15

Метод залишку, що зменшується.

Норма амортизації визначається по формулі:

де С_Л = 0,01 х СБ;

Річні амортизаційні відрахування розраховуються як:

4. Комбінований метод

Передбачає, що амортизаційні відрахування в першу половину терміну експлуатації розраховуються способом подвійної регресії, а в другу – рівномірним, але за збільшеною нормою амортизації, такою, котра дозволяє до кінця амортизаційного періоду цілком відшкодувати вартість основних фондів.

Для своєчасного відтворення спеціалізованих ОФ амортизація визначається по групових потонних ставках. На шахтах групові потоні ставки встановлюються для 3-х груп спеціалізованих ОФ, об'єкти яких обслуговують запаси:

1 група - усього шахтного поля, ПС₁;

2 група - горизонту або крила ш.п., ПС₂;

3 група - частини крила ш.п., частини горизонту, гірничі виробітки для нарізки оч. вибоїв, ПС₃;

Потонна ставка – це величина амортизаційних відрахувань на повне відновлення, що приходиться на одну тонну запасів і що забезпечує повне відтворення ОФ за час відпрацьовування запасів, які вони обслуговують.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду на витрати, зв'язані з видобутком корисних копалин, розраховується по формулі

де А - сума амортизаційних відрахувань за звітний квартал,

Ба - балансова вартість групи на початок звітного періоду, рівна балансової вартості групи на початок кварталу, що передує звітному, збільшена на суму витрат на розвідку (дорозвідку) і облаштованість запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього кварталу (фактично це залишкова вартість основних фондів на початок поточного періоду);

Zост - загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин (залишкові запаси), нат. од;

Д - обсяг корисних копалин, фактично добутих протягом звітного кварталу, нат. од.

Перший множиник вищенаведеної формули дає величину потоної ставки, тобто

Тоді

Схема розрахунку АВ по шахті по потоній ставці

1.	ПС₁	ПС₂	ПС₃
2.	АО₁ = ПС₁ Д₁	АО₂ = ПС₂ Д₂	АО₃ = ПС₃ Д₃
3.
4.
5.

Амортизаційні відрахування можна використовувати на наступні цілі:

Відрахування в державний бюджет (для держпідприємств 10%).
У фонд розвитку виробництва.
Придбання нового обладнання.
Модернізація ОВФ.
Автоматизація і механізація виробничих процесів.
Удосконалювання організації виробництва.
Виплата кредитів, узятих на придбання нової техніки.

5. Показники використання основних фондів і шляхи підвищення ефективності їх використання.

Для оцінки ефективності використання ОФ застосовують дві групи показників:

1 гр. - характеризують їхній стан або наявність: коефіцієнт відновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зносу.

2 гр. - характеризують ефективність їх використання. З цією ціллю застосовуються часткові та узагальнюючи показники.

Показники, що узагальнюють, застосовуються для обліку, аналізу і планування всіх ОФ, часткові - для окремих видів ОФ.

1. У якості узагальнюючого показника використання ОФ застосовується показник фондовіддачі, що являє собою відношення річного обсягу товарної (валової) продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

т / 1000 грн

де Ф_від - фондовіддача в натуральному вираженні;

Д_р - річний обсяг видобутку вугілля, т;

- середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.

У вартісному вираженні фондовіддача визначається:

де - вартість товарної продукції шахти за рік, грн.

Динаміка показників фондовіддачі в даний час характеризується наступним:

фондовіддача в натуральному вираженні падає в силу інфляційного росту вартості ОВФ і падіння темпів вуглевидобутку;
фондовіддача у вартісному вираженні зростає, тому що інфляційний ріст вартості товарної продукції перевищує інфляційний ріст вартості ОФ.

Фондоємність - показник, що визначає вартість ОФ, що припадає на одиницю річного випуску продукції. Це показник, зворотний показнику фондовіддачі.

грн / т або грн

Фондоємність - показник, зручний для аналізу, тому що можна визначати фондоємність не тільки по шахті, але і по окремих процесах із наступним аналізом цих процесів.