Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 Лекции ЭконГП(ЕГП,ЕПЕК).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Поряд з показником абсолютної ефективності капіталоукладень використовують показник - строк окупності капітальних вкладень

То = 1 / Эо

Тобто, при здійсненні заходів, направлених на розвиток підприємства

То = К / (С1 - С2)

Цей показник показує, за який період економія за рахунок зниження поточних витрат зрівняється з величиною капітальних вкладень.

Поряд з визначенням показника абсолютної ефективності застосовуються показники порівняльної ефективності інвестицій. Ціль оцінки порівняльної ефективності - вибір з альтернативних варіантів найбільш ефективного по якому-або критерію. При оцінці порівняльної ефективності інвестицій варіанти розглянутих проектів повинні бути приведені до порівнянного виду по наступних параметрах: обсягу виробництва, терміну будівництва, розподілу кап. вкладень у часі, методам числення вартісних показників, впливу навколишнього середовища, соціальним умовам, по характеру і складу витрат, за цінами, прийнятими для визначення економічного ефекту.

Для оцінки порівняльної ефективності інвестицій можуть бути застосовані статичні і динамічні показники.

Статичні використовують для орієнтовної оцінки економічної привабливості проектів або для проектів, що мають відносно короткий життєвий цикл.

Динамічні показники застосовуються в тих випадках, коли спостерігається велика розбіжність витрат за часом, варіанти розрізняються термінами, розподілом капітальних вкладень по роках. Вони засновані на обліку фактора часу через дисконтування грошових потоків.

Як критерії порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень можуть виступати наступні статичні показники:

  • приведені витрати,

  • строк окупності додаткових капітальних вкладень,

  • коефіцієнт економічної ефективності,

  • сереньорічний прибуток (дохід), отриманий у результаті здійснення капіталоукладень;

  • собівартість продукції,

а також додаткові показники:

  • трудомісткість робіт,

  • фондоємність (фондовіддача),

  • кількість і якість продукції,

  • величина втрат корисної копалини й ін.

При порівнянні ефективності інвестиційних проектів застосовується один з показників у залежності від умов чи вимог, що пред'являє інвестор. Розглянемо деякі з них.

  1. Приведені витрати.

Вони являють собою суму експлуатаційних (поточних) витрат і неодержаного прибутку.

Зпрi = Сi + Eн*Кi  min

Зпр = Сi*Tн +Ki  min

де Сi - річні поточні витрати чи собівартість річного випуску продукції, грн.,

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності кап. вкладень, що характеризує величину нормативного річного прибутку, що повинна забезпечити кожна грн. кап. вкладень.

Витрати називаються приведеними, тому що вони приведені до однієї умовної одиниці (до року).

Якщо варіанти відрізняються за обсягом видобутку, то варто скористатися формулою

Зпр = С1 + Ен*К1 + S3*Дк + Ен*К3*Дк ,

де S3 і К3 - собівартість 1т. вугілля і питомі кап. витрати на 1т. вугілля по замикаючому підприємству, грн/т.

Дк - обсяг видобутку, що компенсує.

  1. Строк окупності додаткових капітальних укладень (інвестицій).

У загальному вигляді формулу можна записати наступним чином

,

де К – сума додаткових капітальних укладень (або первісне вкладення коштів при реалізації інвестиційних проектів),

- сума додаткового річного прибутку (або сума середньорічних зворотних надходжень при реалізації проекту), грн./рік

Для капітальних вкладень, що направляються в розвиток підприємства при умові збереження обсягу виробництва:

якщо

К2  К1, а С2 С1

де К - капітальні вкладення по варіантах,

С1, С2 – загальні поточні витрати до і після заходу, грн/рік.

Якщо Д1Д2

де S - собівартість одиниці продукції, грн./од.

3. Коефіцієнт економічної ефективності:

Е = 1 / То

Наприклад, якщо Д1 = Д2

  1. Поняття про фактор часу і дисконтування. Динамічні показники оцінки ефективності.

Одним з основних положень економіки є неоднакова цінність коштів у часі, яка обумовлена інфляцією, ризиком та рівнем ліквідності коштів. Практично це означає, що гривня сьогодні коштує більше, ніж гривня, яку ми одержимо в майбутньому, на величину того прибутку, що вона може принести за цей час. Найбільш простим і очевидним прикладом справедливості цього положення є динаміка коштів, внесених на депозитний рахунок у банку (див. рис. 1).

К Гроші

К1 = К + К*Енп = К*(1 + Енп)

1

К2 = К1 + К1нп = К1*(1 + Енп) = К*(1 + Енп)2

2

. . . . . . . . . .

КT = К*(1 + Енп )T

Т

Рисунок 1 – Динаміка коштів, внесених на депозитний рахунок у банку

Ця модель (відома як модель складних відсотків) у загальному вигляді може бути записана таким чином:

де Ср – поточна (сучасна) величина тієї суми, що інвестується заради доходів у майбутньому, грн.,

Сf – майбутня вартість коштів, грн.,

Енп – коефіцієнт дисконтування (норматив приведення по фактору часу) чи граничне значення рентабельності інвестицій,

t – число стандартних періодов часу, у плині яких інвестиції будуть брати участі у комерційному обігу, приносячи доходи (період дисконтування).

У розглянутому прикладі Енп дорівнює ставці банковського відсотка за ощадним вкладом.

Процес розрахунку майбутньої вартості коштів, що інвестуються сьогодні, є одним з різновидів фінансових розрахунків, іменованих дисконтуванням.

Другим різновидом дисконтування є зворотний розрахунок, тобто визначення того, скільки треба інвестувати сьогодні, щоб одержати визначену суму в майбутньому. Такий варіант називається розрахунком поточної (сучасної) вартості або визначенням приведенної, дисконтованої вартості коштів. Для цього використовується формула:

Капітальні вкладення, приведені в часі називаються капіталізованою вартістю або дисконтованими витратами.

Іноді використовують наступні позначення:

= (1 + Енп)t , 1 / (1 + Енп)t - коефіцієнти приведення різночасних витрат і результатів до кінцевого і початкового моментів відповідно.

Якщо інвестиційні проекти розрізняються терміном будівництва і розподілом капітальних укладень по роках, то величина приведених капітальних вкладень до розрахункового року (початку чи закінченню будівництва) визначається по формулі:

Кtпр = Кt * (1 + Енп)tp-t ,

tр - розрахунковий рік,

t - рік, витрати якого приводять до розрахункового року.

У якості tр може бути обраний момент

  1. Початку будівництва (tр = 1)

Кпрн = Кt*(1 + Енп)1-t

показник (1 - t) буде відповідати числу років наступних за розрахунковим роком, тобто роком початку будівництва

  1. Закінчення будівництва (tр = Т)

Кпрк = Кt*(1 + Енп )T-t ,

показник (T-t) відповідає числу років попередніх розрахунковому періоду.

Приклад.

Термін будівництва об'єкта 5 років. Кап. вкладення розподілені по роках будівництва: 1 рік - 10 тис., 2 рік - 20тис., 3 рік - 30 тис., 4 рік - 30 тис., 5 рік - 10 тис.

Привести кап. вкладення до моменту початку і закінчення будівництва, якщо Енп = 0,1

Кпрн =  Кt *(1+Енп)1-t = 10*1,11-1+20*1,11-2+30*1,11-3+30*1,11-4+

+10*1,11-5 = 82,33 тис.

Кпрк =  Кt *(1+Енп)T-t = 10*1,15-1+20*1,15-2+30*1,15-3+30*1,15-4+

+10*1,10 = 120,56 тис.

При обліку фактору часу вартість самого проекту не змінюється, капіталізована вартість використовується тільки для вибору варіанта, тобто для оптимізаційних розрахунків. Фінансуватися проект буде тільки по кошторисній вартості.

Вище було розглянуто інвестиційні платежі разового характеру. У практиці ж часто зустрічаються рівномірні чи нерівномірні платежі протягом тривалого терміну.

Фінансові операції, що припускають щорічний внесок коштів заради накопичення визначеної суми в майбутньому називають ануітетом.

Якщо суми платежів однакові в кожнім періоді, то формулу для розрахунку майбутньої вартості Cft (при щорічних рівних платежах Р через t років при нормі прибутковості Енп ) можна записати наступним чином

де Р – платіж, здійснюваний по роках періоду, грн.,

- стандартна майбутня вартість ануітету в одній гривні наприкінці кожного періоду одержання доходів. Такий ануітет називають рівневим (чи стандартним).

Виходячи з цієї формули величина щорічних платежів (внесків) для утворення через t років необхідної суми Cft:

Поточна вартість ануітету (сьогоднішня вартість майбутніх щорічних рівних платежів)

,

де Pf - майбутнє надходження коштів наприкінці періоду t, грн.,

- стандартна поточна вартість ануітету в 1 грн. наприкінці кожного періоду t.

Відкіля

Знайти потрібне значення стандартної вартості ануітету можна за допомогою спеціальних довідкових таблиць.

Зміст оцінки будь-якого інвестиційного проекту полягає в з’ясуванні відповіді на питання: чи виправдають майбутні вигоди сьогоднішні витрати?

У практиці найбільш часто застосовують наступні методи оцінки прийнятності інвестицій:

  • метод визначення чистої дисконтованої (чистої поточної) вартості інвестицій;

  • метод розрахунку рентабельності інвестицій;

  • метод розрахунку внутрішньої норми окупності інвестицій.

Чиста дисконтована вартість (чиста поточна вартість) проекту - це різниця між сумою грошових надходжень, що породжуються реалізацією інвестиційного проекту, і вартістю усіх витрат, необхідних для реалізації цього проекту, дисконтованих до єдиної дати початку реалізації проекту.