Цр Цопт

П О, ГХК, шахти Вуглезбут Споживач

ЦрозрЦопт - тому вуглезбуту виділяють дотації.

Як було відмічено, у силу значних коливань собівартості 1т вугілля на шахтах, пряма оплата шахтам за вугілля по прейскурантних оптових цінах ставить різні шахти в нерівне положення: у шахт із собівартістю нижче середньої вийде додатковий прибуток, а в шахт із собівартістю вище середньої з'являться збитки. Для уникнення такої ситуації можна застосовувати механізм рентних платежів. Цей механізм можна представити у виді наступної схеми (на деякий час він замінив механізм розрахункових цін).

Середня

оптова ціна

Ц,

Sⁿ,

П_Р

Пр

Пр

Пр дод.

Пр

S_Xⁿ

S_Cⁿ

S_лⁿ

умови

гірші

середні

гарніші

Виходячи з зазначеного механізму, оплата ведеться за індивідуальними цінами, що визначаються як оптова ціна за 1т вугілля  величина перемінних рентних платежів, розрахованих на 1 тонну. Рентні платежі визначаються виходячи з необхідної суми прибутку, для здійснення нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства.

Величина тимчасових рентних платежів визначається в такий спосіб:

1. Розраховується сума прибутку по шахті при реалізації планового обсягу товарного вугілля.

2. Визначається необхідна сума прибутку підприємства для здійснення господарської діяльності і формування фондів стимулювання.

3. Визначається перевищення суми прибутку, одержуваної шахтою, над необхідною їй сумою прибутку (надлишковий прибуток).

4. Розділивши надлишковий прибуток на обсяг товарної продукції, визначають розмір тимчасових рентних платежів, що шахта (ГХК) повинна платити з кожної тонни у фонд внутрішньогалузевого регулювання.

Тема 7 Продукція гірничих підприємств

1. Види продукції гірничої промисловості.

2. Якість продукції.

3. Вартісна оцінка продукції гірничих підприємств.

1. Види продукції гірничої промисловості.

Продукцією підприємства є сукупність вироблених їм споживчих вартостей у результаті цілеспрямованої, корисної для суспільства діяльності колективу працівників підприємства.

Продукцією підприємств гірничої промисловості є мінеральна сировина, що витягається з надр землі з метою задоволення потреб народного господарства країни. До складу мінеральної сировини входять: паливно-енергетична сировина, руди чорних і кольорових металів і нерудні корисні копалини (будівельні мінерали і добрива). Класифікація основних видів мінеральної сировини приведена на малюнку

Мінеральна сировина

Паливо-енергетич- Металургійно- Нерудна мінеральна

на сировина рудна сировина сировина

1.Тверде паливо 1.Руди чорних і ле- 1.Хімічно мінер.

2.Рідке паливо гируючих м-лів сировина

3.Газоподібне 2.Руди кольорових 2.Технічно мінер.

металів нерудна сировина

3.Шляхетні (благо- 3.Мінеральна сировина

родні) метали для будівельних

4.Руди, що містять матеріалів

рідкі метали 4.Дорогоцінні, пів-

5.Руди радіоактивних дорогоцінні, оздоблювальні

металів. камені

Рисунок 1 - Види мінеральної сировини

Мінеральна сировина, що поставляється гірничими підприємствами споживачам, повинна відповідати затвердженим технічним умовам, що регламентують його якість.

Продукція гірничих підприємств розрізняється по ступені її відповідності основному профілю підприємства, якості і рівню готовності.

У залежності від ступеня відповідності основному профілю підприємства продукція підрозділяється на основну і побічну (побіжну).

До основної продукції відносяться корисні копалини, для видобутку яких побудоване дане підприємство, і продукти їхнього чи збагачення переробки.

До побічної продукції відноситься продукція, що може бути отримана попутно з видобутком основної продукції.

У залежності від рівня готовності продукція гірничих підприємств підрозділяється на готову продукцію, напівфабрикат і незавершене виробництво.

До готової продукції відносять корисне копальневе, що відповідає встановленим технічним умовам і підготовлене для відправлення споживачу.

Напівфабрикат - це продукція, закінчена виробництвом в одному підрозділі гірничого підприємства і підлягаюча переробці іншими підрозділами цього підприємства. Наприклад, добута на кар'єрі сира руда підлягає подальшій переробці на збагачувальній фабриці.

Незавершене виробництво. До цього виду продукції відноситься продукція з незакінченим циклом виробництва в межах одного підрозділу підприємства.

2.Якість продукції.

Якість продукції визначається сукупністю її властивостей, що задовольняють визначеним запитам споживачів. Для продукції гірничодобувних підприємств вона оцінюється рівнем основних показників, що характеризують дану корисну копалину, і ступенем відхилення величини цих показників від установленого для них рівня нормативних значень. Так, якість вугілля оцінюється кількістю золи в куті, вологи, розмірів шматка і т.п.

По фізичних, хімічних і технологічних властивостях розрізняють вугілля різних марок: бурий (Б), длинопламений (Д), коксовий (ДО), жирний (Ж) і інші. Вугілля кожної з марок підрозділяється в залежності від розміру шматків на класи. Розміри шматків встановлюються в інтервалі 0-200 і навіть до 300 мм (на вугільних розрізах). Чим більше розмір шматків в указаному діапазоні, тим більше цінується вугілля. Розрізняють наступні класи вугілля (мм): 0-6 - штиб, від 6 до 13 - насіннячко, від 13 до 25 - дрібний, від 25 до 50 - горіх, від 50 до 100 - великий і від 100 до 200 - плита.

Підприємства вугільної промисловості поставляють народному господарству рядові і сортовані енергетичні і коксівні вугілля, продукти збагачення у виді концентратів, промпродуктів і вугільного шлаку, вугільні брикети й ін.

Велике значення в керуванні якістю продукції має державна система стандартів. Стандарт - це нормативний документ, що встановлює вимоги до якості продукції. При розробці стандартів враховуються вимоги споживача і можливості постачальника. Вимоги до якості продукції, зафіксовані в стандарті, обов'язкові до виконання. Стандарти періодично переглядають.

3. Вартісна оцінка продукції гірничих підприємств.

Підприємства випускають різноманітну продукцію, у тому числі і гірничодобувні підприємства, зайняті видобутком конкретного к.к., випускають різні його марки і сорти з різними якісними показниками. Тому сумарна оцінка загального випуску продукції тільки з використанням натуральних одиниць виміру не може забезпечити узагальнюючу оцінку роботи підприємства. З цією метою застосовується вартісна оцінка роботи підприємств.

Вартісна оцінка всього обсягу продукції, що виготовляється, дозволяє встановлювати обсяг виробництва по окремих галузях і в цілому по промисловості, визначати динаміку цього показника в часі, розраховувати й аналізувати рівень продуктивності праці й інші техніко-економічні показники, що характеризують результати роботи підприємства за визначений календарний період.

По ступеню повноти і методу обліку виробленої продукції, обсягу її реалізації і мері участі колективу підприємства в створенні вартості продукції, розрізняють валову, товарну, реалізовану, чисту і нормативно-чисту продукцію.

Валова продукція - показник, що характеризує в грошовому вираженні загальний обсяг зробленої продукції окремими підприємствами, об'єднаннями, галузями. Обсяг валової продукції, як правило обчислюється в порівнянних цінах. До складу вартості валової продукції гірничих підприємств, включаються:

• вартість готової продукції, що відповідає встановленим ТУ і стандартам, зробленої за розглянутий період часу в основних, допоміжних і інших ділянках і цехах підприємств (дорівнює добутку обсягу видобутку к.к. в оч. і підготовчих вибоях шахт на порівнянну ціну 1т. к.к.),

• вартість напівфабрикатів власного виготовлення, тобто предметів праці, закінчених виробництвом в окремих цехах, але ще не перетворених у готову продукцію,

• послуги промислового характеру (роботи з капітального ремонту і модернізації устаткування і засобів транспорту, а також з підготовці до використання на даному підприємстві продукції, зробленої на інших підприємствах),

• зміна залишків незавершеного виробництва (при збільшенні - зі знаком плюс, при зменшенні - зі знаком мінус).

Товарна продукція - це продукція, що відповідає вимогам ТУ і стандартів, що отримана в результаті виробничої діяльності підприємства і призначена для реалізації на сторону. Вона включає: вартість готової продукції, зробленої підприємством за визначений період, за винятком продукції, спожитої підприємством на свої виробничі потреби, вартість послуг промислового характеру. На відміну від валової, товарна продукція не враховує зміну залишків незавершеного виробництва. Обсяг товарної продукції визначається в основному в діючих цінах, але в ряді галузей її визначають і в порівнянних цінах.

Реалізована продукція - це вартість продукції, проданої іншим підприємствам чи збутовим організаціям і оплаченої підприємству-постачальнику по діючих оптових цінах. До складу цієї продукції входять також послуги промислового характеру.

Чиста продукція - являє собою економічний показник, що характеризує знову створену вартість тим підприємством (об'єднанням, галуззю), для якого вона розрахована. У складі чистої продукції враховуються витрати живої праці і прибуток підприємства.

Для цілей планування використовується показник нормативно-чистої продукції. Економічний зміст його аналогічний змісту показника чистої продукції. Однак, на відміну від чистої продукції, цей показник враховує не фактичні витрати живої праці і прибутку, а їхній нормативний рівень, що відбиває суспільно необхідні витрати виробництва на випуск продукції даним конкретним підприємством. Нормативно-чиста продукція визначається аналогічно ціні одиниці продукції, що випускається, і враховує встановлені планові витрати заробітної плати, відрахування на соціальне страхування і нормативний розмір прибутку. Для визначення обсягу зробленої підприємством нормативно-чистої продукції необхідно помножити обсяг продукції, що випускається, на індивідуальний для кожного виду продукції норматив чистої продукції.

Приведені вище показники мають різний зміст і напрямок використання. Так, показник валової продукції забезпечує зіставлення рівня випуску продукції за різні календарні періоди, визначає тенденцію зміни обсягу виробництва, дозволяє визначити рівень і динаміку продуктивності праці у вартісному вираженні.

Показник товарної продукції визначає вартість продукції, призначеної для реалізації споживачам.

Показники валової і товарної продукції оцінюють результати виробничої діяльності підприємств, тоді як показник реалізованої продукції оцінює також результати господарської діяльності. Обсяг реалізованої продукції протягом різних періодів може істотно відрізнятися від обсягу товарної продукції у випадку незадовільного попиту на продукцію підприємства, погано організованого збуту або затримок в оплаті продукції, уже відвантаженої споживачам.

Показники чистої і нормативно-чистої продукції більш точно відбивають обсяг продукції, зробленої колективом даного підприємства, особливо на підприємствах, де різна продукція має різні матеріалоємність і частку заробітної плати в собівартості виготовлення тієї чи іншої продукції. Ці показники знайшли широке застосування в машинобудуванні й інших обробних галузях. У вугільній промисловості, продукція якої в межах підприємства не має істотних коливань по матеріалоємності і по частці заробітної плати в собівартості ці показники дотепер широкого поширення не одержали.