ПеИ

2

1

3

Д

1 - пропорційні витрати

2 - прогресивні витрати

3 - дегресивні витрати

Рис 1 - залежність перемінних витрат від обсягу

Виробництва

2

1

3

Д

1 - пропорційні витрати

2 - прогресивні витрати

3 - дегресивні витрати

Рис. 2 - залежність середніх перемінних витрат від обсягу виробництва

Середні витрати - це собівартість продукції, при цьому знання витрат має сенс тільки при знанні обсягів, щодо яких розраховувається собівартість.

При рішенні питання про масштаби виробництва важливо установити- як буде змінюватися величина приросту валових витрат при зміні обсягів виробництва. Тому інтерес представляє знання розміру граничних витрат. Це додаткові витрати, необхідні для приросту обсягу виробництва на одиницю його величини. Вони визначаються як перша похідна функції витрат від обсягу випуску продукції. Граничні витрати показують, на скільки змінюються витрати при зміні випуску продукції на задану величину.

Якщо величина граничних витрат нижче величини граничного прибутку (рівного ціні продукції), то виробництво додаткової одиниці продукції економічно вигідно, тому що приносить додатковий прибуток підприємству. Прибуток буде максимальної, коли величина граничних витрат буде дорівнювати величині граничного прибутку.

Приклад

Виробництво, од.	Валові витрати, грн.	Граничні витрати, грн./од.
0	10000
100	20000
200	25000

4. Калькуляція собівартості.

Основним видом групування витрат на видобуток вугілля є групування по економічних елементах. Елемент собівартості - однорідні по економічному змісту групи витрат виробництва.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №764 від 19 вересня 1993 р. "Про затвердження основних положень про склад витрат виробництва й обертання і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України" калькуляція собівартості робиться по наступним 5-ти елементах:

1. Матеріальні витрати (за відрахуванням вартості зворотніх відходів).

2. Витрати на оплату праці.

3. Відрахування на соціальні заходи.

4. Амортизація основних фондів.

5. Інші витрати.

При плануванні собівартості видобутку вугілля на діючій шахті, як правило, собівартість калькулюють по економічно однорідних елементах. При визначенні кошторисної вартості - по статтях витрат.

На вугільних шахтах усі витрати відносять до обсягу видобутку вугілля, тобто визначають собівартість 1 т вугілля, тому що шахта виробляє один вид продукції.

Собівартість 1 тонни вугілля визначають по формулі (грн/т):

де ВВ - загальні (валові) витрати на видобуток і реалізацію вугілля за визначений період, грн.;

Д_К - калькуляційний видобуток вугілля за той же період, т.

де Д_ПОП - видобуток вугілля при проходженні гірничих виробіток, що фінансуються за рахунок капітального будівництва, т./ од. часу.

Аналогічно визначається собівартість 1 т вугілля по окремих елементах.

І. Матеріальні витрати. У їхній склад включають:

1. Покупні матеріали, використовувані в процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу.

2. Роботи і послуги промислового характеру.

3. Витрати на геологорозвідувальні роботи, витрати на рекультивацію земель, плата за воду, витрати на придбання палива для технологічних потреб, придбання усіх видів енергії, утрати від недостачі матеріальних цінностей у межах норм природної убули.

1. Покупні (допоміжні) матеріали. До них відноситься перелік із 2000 найменувань.

Ці матеріали можна розділити на три групи в залежності від порядку списання на собівартість:

а) матеріали разового використання - матеріали, споживані протягом одного циклу виробництва (паливо-змащювальні матеріали, зубки, різці і т.д.). Витрати по таких матеріалах одноразово списуються на собівартість у міру їх надходження на виробництво.

б) малоцінні і предмети, що швидко зношуються.

МБП списуються в такий спосіб: 50 % вартості МБП включається в собівартість продукції при надходженні у виробництво, інші 50 % - списуються після закінчення терміна їхньої служби.

в) довгослужачі технічні матеріали.

Ці матеріали списуються в кошторисно-нормалізованому порядку через рахунок "Витрати майбутніх періодів", пропорційно терміна служби. До них відносять: гнучкий кабель, рейки, труби і т.п.

2. Роботи і послуги виробничого характеру включають послуги своєму капітальному будівництву і стороннім організаціям.