2. Види собівартості і класифікація витрат виробництва.

Витрати (затрати) на виробництво класифікуються по різних ознаках:

1. По місцю виникнення витрати на виробництво групуються по цехах, ділянкам, службам і іншим відособленим структурним підрозділам виробництв.

2. Стосовно виробничого процесу:

• основні: витрати, безпосередньо зв'язані зі здійсненням технологічного процесу видобутку вугілля.

• накладні: витрати по організації, керуванню й обслуговуванню виробництва.

3. По способу перенесення вартості на продукцію (віднесення на собівартість):

• прямі - зв'язані з виробництвом конкретного виду продукції, безпосередньо (прямо) включаються у витрати на її одержання.

• непрямі - загальні для декількох видів продукції, включаються в собівартість кожного виду непрямим шляхом (за допомогою спеціальних методів).

4. По ступені економічної однорідності (або по видах витрат):

• економічно однорідні елементи витрат: об'єднуються однакові по економічному утриманню і призначенню витрати, незалежно від місця їх застосування і функцій призначення.

• комплексні статті витрат (статті калькуляції): об'єднуються витрати певного виробничого призначення. (наприклад, допоміжні матеріали на технологічні цілі, основна заробітна плата виробничих робітників, витрати на підготування й освоєння виробництва і т.п.).

5. Стосовно обсягу виробництва:

• умовно-постійні витрати - витрати, що не змінюються або змінюються незначно при зміні обсягу виробництва;

• умовно-перемінні витрати - витрати, що змінюються пропорційно зміні обсягу видобутку вугілля.

Умовно-постійні витрати по своїй економічній природі неоднорідні. Серед них можна виділити:

• дільничні умовно-постійні витрати,

• загальношахтні умовно-постійні витрати.

До першого відносять: оплату праці ІТР ділянки, амортизацію машин й устаткування ділянки, витрата матеріалів по ділянці, що списуються через рахунок "Витрати майбутніх періодів", доплати за роботу в нічний час і за керівництво бригадами.

До другого відносять: заробітну плату загальношахтних ІТР та службовців, амортизацію загальношахтних стаціонарних машин по нормах амортизації, оплату електроенергії по шахті й ін.

6. По календарних періодах:

• поточні - звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менше місяця;

• одноразові - однократні витрати або витрати, що здійснюються періодично (періодичність більше місяця) і направляються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

1. По місцю формування і ступеню наростання витрат прийнято розрізняти наступні види собівартості:

1. Дільничну.

2. Виробничу (шахтну).

3. Повну (комерційну).

1. Дільнична собівартість являє собою поточні витрати ділянки по обмеженому числу елементів витрат на видобуток вугілля.

з арплата з нарахуваннями

S _Ц матеріали

амортизація устаткування

електроенергія

2. Виробнича собівартість являє собою витрати на виробництво, тобто витрати шахти, зв'язані зі здійсненням усіх виробничих процесів, обумовлених видобутком вугілля.

3. Повна собівартість - містить у собі виробничу собівартість, а також невиробничі (комерційні) витрати, зв'язані в основному з реалізацією (збутом) продукції.

Розходи на собівартість продукції не оподатковуються.

2. По вимірнику обсягу продукції розрізняють наступні види:

• Натуральний показник - собівартість окремого виду продукції: собівартість 1 т вугілля, собівартість 1 м проведення підготовчих виробіток і т.д.

• Вартіснийї показник - собівартість валової, товарної і реалізованої продукції.

3. По способу нарахування розрізняють:

• планову собівартість;

• фактичну

Планова собівартість визначається шляхом розрахунку величини витрат виробництва на певний обсяг виробництва продукції (плановий обсяг), виходячи зі сформованих на шахті норм витрати матеріалів, енергії, чисельності робітників, норм виробітки, що діють.

Звітна (фактична) собівартість визначається по закінченні звітного періоду, виходячи з даних про фактичні витрати на виробництво.